Як Україна очільників міст обирала

фото: EFE

Під час першого туру місцевих виборів, який відбувся 25 жовтня, жителі лише п’яти великих міст змогли обрати свого голову, віддавши за нього більшість голосів – 50% + 1. Мова про Харків, Одесу, Вінницю, Тернопіль і Слов’янськ.

У решті 29 містах, де кількість жителів перевищує 90 тисяч, у неділю, 15 листопада, відбувся другий тур виборів міського голови. Тут двоє найсильніших кандидатів змагалися між собою за право очолити міську раду. Результати більшості голосувань оголосили в безпрецедентно короткий термін – на наступний день: порушень небагато, а більшість обраних – представники провладної коаліції.

Результати голосування

Загалом в Україні у другий тур виборів міських голів вийшли 13 самовисуванців, 12 кандидатів від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, по п’ять – від “Батьківщини”, УКРОПу та “Опозиційного блоку”. Також пробували свої сили четверо членів “Об’єднання “Самопоміч”, троє кандидатів від ВО “Свобода”, двоє від партії “Наш край”. Політичні організації “Відродження”, “Совість України”, “Поруч”, “Партії рішучих громадян”, “Вінницької європейської стратегії”, “Воля народу”, “Рідне місто”, Партія вільних демократів та ВО “Громадський контроль” мали по одному кандидатові в мери у другому турі місцевих виборів.

Ще до оголошення результатів виборів можна було зробити висновки про те, хто перемагає, на підставі здійснених екзит-полів. Вони майже не відрізнялися від офіційних підсумків, що свідчить про прозорість виборчого процесу.

фото: прес-служба Президента

Отож у Києві перемогу здобув чинний міський голова Віталій Кличко (66,5%). Він обійшов свого опонента парламентаря Борислава Березу (33,51%). На брифінгу після закінчення голосування Кличко подякував киянам за довіру, а також зазначив, що запропонує своєму супернику на виборах Березі очолити один із напрямів роботи в мерії в тому випадку, якщо той складе депутатський мандат, інформує Радіо Свобода.

Згідно з результатами екзит-полів, у Дніпропетровську виборча гонка закінчується перемогою кандидата від партії УКРОП Бориса Філатова, який обійшов свого опонента Юрія Вілкула, кандидата від “Опозиційного блоку”. Проте результати соціологічних опитувань відрізняються. КМІС говорить про 62% проти 38%, натомість Громадянська мережа ОПОРА – про 53,76% проти 46,24%.

У Запоріжжі переможцем виборів став самовисуванець Володимир Буряк (58,48%), його опонент – представник “БПП “Солідарність” Микола Фролов – здобув 41,52%. За Буряка проголосували 123 683 виборців, за Фролова – 87 814, повідомив “Українським новинам” представник Запорізької міської виборчої комісії.

Тепер усі міста, крім Маріуполя та Красноармійська, мають своїх нових очільників

В Івано-Франківську міським головою оголосили члена “Свободи” Руслана Марцінківа, якого підтримали 56,7% жителів. Він обігнав представника БПП “Солідарність” Ігоря Насалика з показником 43,3%.

У Луцьку переміг представник президентської партії Микола Романюк (56,5%), що змагався за крісло мера із членом УКРОПу Олександром Товстенюком (43,5%).

У Чернівцях переміг Олексій Каспрук, чинний міський голова, здобувши 64,47% голосів, а Віталій Михайлишин від партії “Рідне місто” набрав 35,53%, ідеться в повідомленні міськвиборчкому у Facebook.

Вибори в Сумах також закінчилися перемогою чинного міського голови Олександра Лисенка (від “Батьківщини”). За нього проголосували майже 70% сумчан. Його суперник Анатолій Єпіфанов отримав 30,07%, повідомив місцевий інтернет-портал “0542”.

Натомість у Черкасах чинний міський голова вже попрощався зі своїм кріслом і привітав переможця. Сергій Одарич від “Партії вільних демократів” (за нього проголосували 27 553 виборців) поступився членові “Батьківщини” Анатолію Бондаренку, за якого віддали голоси 29 594 черкащан, інформує Цензор.Нет.

Згідно з даними екзит-полу, проведеного на замовлення партії БПП “Солідарність”, на виборах міського голови Херсона перемагає самовисуванець Володимир Миколаєнко з результатом 65%. Владислав Мангер (ВО “Батьківщина”) – його супротивник – отримав 35% голосів і прийшов до фінішу виборчих перегонів другим.

Інтрига була на виборах у Миколаєві: там змагалися представник “Самопомочі” Олександр Сенчук і висуванець “Опозиційного блоку” Ігор Дятлов. Після заяви Сергія Льовочкіна, мовляв, опозиціонер виграв вибори, сам Дятлов спростував це повідомлення та привітав Сенкевича з перемогою, повідомляє Українська правда. Офіційні ж результати такі: за Сенкевича проголосували 54,9%, за кандидата від “Опозиційного блоку” – 43,28%, повідомляють “Никвести”.

В Ужгороді ситуація також була складною. Портал “Закарпаття онлайн” наводить нібито ексклюзивно отримані дані з усіх дільниць: за Богдана Андріїва (“Відродження”) віддали 20 665 голосів (58,57%), за його конкурента самовисуванця Сергія Ратушняка — 10 903 виборців (30,9%). Понад 10% бюлетенів зіпсовані. Ці результати підтверджують й інші ЗМІ.

фото: vip.volyn.ua

Загалом чинна влада країни результатами тішиться. “В абсолютній більшості міст сходу і заходу перемогли представники нашої демократичної коаліції”, – сказав Петро Порошенко на Міжнародній антикорупційній конференції в Києві. “Дуже важлива європейська демократична складова, коли запеклі суперники знаходять у собі сили визнавати поразку і вітати переможців. Це класно та здорово!” – цитує главу держави Українська правда. Попри критику, яка звучить у бік влади впродовж останніх місяців, її політичний курс залишається для українців пріоритетним.

Поза тим, конфлікти, звісно, є, зокрема у Кривому Розі. Тут міським головою оголосили Юрія Вілкула, його перевага над опонентом – представником “Самопомочі” Юрієм Мілобогом – становить лише 752 голоси. “Результати голосування затвердили 12 членів комісії. Натомість шестеро проголосували проти їхнього затвердження, вважаючи, що результати могли сфальсифікувати”, – розповідає місцеве видання “0564”. Мілобог заявив, що оскаржуватиме підсумки в суді.

Як готувалися до другого туру

Однією з найзмістовніших форм агітації напередодні другого туру місцевих виборів мало стати проведення публічних дебатів, зазначають у Комітеті виборців України (КВУ). Проте вони відбулися лише у третині міст. Розголосу набув випадок, коли Кличко не прийшов на дебати зі своїм опонентом, проігнорувавши запрошення організаторів.

Соціологи зазначають: навіть тоді, коли дебати відбувалися, їх учасники часто не вели змістовної дискусії, зосереджувалися на звинуваченнях одне одного. У 13 із 29 міст дебатів узагалі не було.

Низька явка в цілому відповідає загальноєвропейським тенденціям

Під час виборчої кампанії кандидати часто працювали не на збільшення власного рейтингу, а радше на зменшення підтримки суперника. Про це свідчить те, що учасники виборчих перегонів не цуралися чорного піару. Найактивніше такі методи використовували кандидати в Білій Церкві (тут зафіксували чи не найбільше порушень під час голосування), Луцьку, Черкасах, Полтаві та Чернівцях.

Також експерти з КВУ порахували, скільки кандидати витратили на виборчу кампанію. Рекордсменом за кількістю витрачених коштів став кандидат на посаду міського голови Києва Віталій Кличко із сумою 26,8 млн грн.

Частина кандидатів до 11 листопада не подала жодного фінансового звіту, інші ж зазначили, що витратили 0 грн. В окремих містах ТВК не оприлюднювали та не надавали доступу до фінансових звітів. Такими є Білоцерківська, Дніпропетровська та Черкаська виборчі комісії. Як наслідок зі звітами кандидатів не могли ознайомитися не лише виборці, а й спостерігачі КВУ.

Небезпека під час виборів

Про те, що вибори можуть бути небезпечними, говорили й у день голосування, і напередодні. Як писала “Пошта”, минулого тижня радник міністра МВС Зорян Шкіряк попереджував про провокації у Дніпропетровську, Миколаєві, Павлограді, Мелітополі, Запоріжжі, Дніпродзержинську та Ужгороді.

А у світлі терактів, що відбулися в п’ятницю, 13-го у Парижі, вибори в Україні почали здаватися ще небезпечнішими. “У нас зараз з’явилися нові загрози, тому що після жахливої атаки в Парижі ми отримали інформацію про можливі зв’язки ісламських терористів із тими, що перебувають в Україні”, – зазначав Президент України Петро Порошенко.

Про можливі провокації та терористичні акти у Львові, Києві, Харкові, Дніпропетровську та низці інших міст країни попередив на своїй сторінці у Facebook і міністр МВС України Арсен Аваков.

“За даними оперативних служб, у найближчі кілька днів нам доведеться пережити кілька спроб деструктивних антиукраїнських сил дестабілізувати ситуацію у країні. МВС і СБУ мають інформацію про підготовку терористичних атак та провокацій із використанням вогнепальної бойової зброї та вибухових пристроїв у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові та низці інших міст країни. Врахувавши серію терористичних атак у Європі, активізацію окупаційних сил на сході країни, високі ризики терористичної загрози, я прийняв рішення перевести всі правоохоронні структури на посилений режим роботи. Вживаємо всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки громадян, а також для забезпечення безпеки функціонування ключових об’єктів інфраструктури та життєдіяльності! – акцентує міністр. – Прошу кожного з вас ставитися з розумінням до посилених заходів безпеки в публічних місцях, транспорті, на дорогах країни, тобто до вимог про зупинку автотранспорту, перевірку документів і автомобілів. Це все робиться для забезпечення безпеки вас і ваших дітей. Прошу кожного бути уважним у місцях проведення масових заходів та акцій і негайно інформувати правоохоронні органи про осіб, поведінка яких викликає підозру, чи про підозрілі предмети, зброю, покинутий багаж. Певен: відповідальність кожного з нас на своєму місці не дозволить дестабілізувати провокаціями і терактами ситуацію у країні, тож у найближчі кілька днів ми зможемо усунути всі загрози з боку антиукраїнських сил, про які відомо правоохоронцям”.

Загалом за виборчим процесом у неділю слідкували 31 600 правоохоронців і 5800 активістів громадських організацій, інформує Радіо Свобода. Це набагато менше, ніж під час першого туру: тоді за виборчим процесом спостерігали 75 000 міліціонерів і 30 000 громадських активістів, але самих правопорушень у другому турі виборів було значно менше.

Зі слів Ольги Айвазовської, координатора Громадянської мережі ОПОРА, на місцевих виборах спостерігачі стали активнішими: писали заяви, збирали докази, виступали свідками, викликали правоохоронців. Так, органи слідства отримали якісні матеріали для проваджень, а суди – для вироків. Саме це зіграло важливу роль у попередженні фальсифікацій і протиправних дій.

А де були порушення?

Порушень було небагато. Найбільше проблем виникло в Києві, Білій Церкві, Запоріжжі і Дніпропетровську, повідомляє ОПОРА.

МВС розказало про 82 порушення законодавства на Дніпропетровщині. “Із них одне зареєстроване у Павлограді, чотири – у Кривому Розі, два – у Нікополі, одне – у Дніпродзержинську, решта – у Дніпропетровську. Серед них: фотографування, пошкодження бюлетеня, спроба винести бюлетень із виборчої дільниці, незаконна агітація тощо”, – ідеться в повідомленні МВС.

Так, на Полтавщині МВС зафіксувало 23 повідомлення про можливі порушення виборчого законодавства.

У більшості міст сходу і заходу перемогли представники коаліції

Не обійшлося і без курйозів. Мера Києва Віталія Кличка з дружиною і братом на виборчій дільниці під час другого туру виборів “зустріла” оголена активістка руху Femen. Дівчина кинулася на мера, скандуючи “Стоп, сутенере”. Її затримали і доставлили в поліцію, де склали протокол за ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство).

Але загалом ОПОРА не помітила системних чи масових порушень, які б могли вплинути на результати виборів. “Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА засвідчують: другий тур порівняно з першим відбувся з меншою кількістю порушень”, – сказала Айвазовська. Певні інциденти були поодинокими і на результати не вплинули.

Явка рекордно низька!

Окрім того, що результати виборів оголосили швидко, порушень було мало, а ті, що програли, вітали переможців, ці вибори запам’яталися ще одним – низькою явкою громадян на дільниці.

Загалом по всій Україні вона склала 34,1% (у першому турі взяли участь 46,6% виборців).

Незважаючи на заклик Президента “проголосувати, обрати місцеву владу, міських голів і нести відповідальність за свій вибір, не віддавати право вибору іншим”, ажіотажу на виборах не було.

Найактивніші виборці були в Тернопільській (55,67% – це єдина область, де проголосувало більше половини зареєстрованих громадян), Чернігівській (46,45%) і Волинській (43,39%) областях. Найнижчу явку зафіксували в Херсонській області (20,52%) та Києві (28,35%). Про це повідомила ЦВК.

“Якщо явка складе близько 30%, тоді виникне питання про доцільність збереження мажоритарної системи абсолютної більшості на виборах міських голів великих населених пунктів”, – зазначив голова ЦВК Михайло Охендовський у інтерв’ю DT.UA.

Натомість політолог Оксана Дащаківська не бачить у цьому великої проблеми. “Другий тур виборів міського голови мав би збільшити легітимність обранця. Ідея полягала в тому, щоби більше людей взяли на себе відповідальність. Загалом це непогана ідея, але треба почекати і подивитися, як ця норма покаже себе за нормальних обставин, а не в ситуації зміни політичної системи, без надзвичайних подій, коли у країні триває війна”, – висловила політолог свою думку в ефірі каналу “24”. Вона вважає, що другий тур виборів міського голови повинен зберігатися ще принаймні впродовж 2-3 наступних виборчих кампаній.

ОПОРА також заспокоює дискусії: така явка в цілому відповідає загальноєвропейським тенденціям.

Майже кінець

Загалом у неділю в Україні відбулося 666 повторних голосувань. 29 із них – вибори міських голів, 20 – сільських і селищних. Решта – вибори депутатів сільських і селищних рад.

Але на цьому виборча кампанія не закінчується… Попереду ще місцеві вибори у Маріуполі та Красноармійську. Тут вони не відбулися 25 жовтня через махінації з бюлетенями.

11 листопада Верховна Рада призначила вибори в Маріуполі та Красноармійську на неділю, 29 листопада. Провести їх у цих містах пізніше рекомендували й у МВС, адже ризик провокацій тут значно вищий, аніж в інших регіонах країни. Згідно з законом, виборчі бюлетені друкуватимуть не місцеві друкарні, а Центрвиборчком.

Незважаючи на те, що здебільшого вибори відбулися відповідно до демократичних критеріїв, в Україні залишаються законодавчі труднощі у виборчому процесі. КВУ вже закликає Верховну Раду України розпочати роботу над підготовкою Виборчого кодексу, який має уніфікувати механізми проведення місцевих, президентських і парламентських виборів та референдумів.

Соломія Кривенко

Олександр Палій, політолог:

– Хоча голова ЦВК Охендовський, а слідом за ним і деякі інші діячі почали говорити, що, мовляв, вибори мерів у два тури себе не виправдали, бо прийшло мало виборців, вони – велике досягнення демократії. Чому? 1. Переможець під час двотурових виборів значно легітимніший, бо отримує підтримку від більшості виборців, що взяли участь у голосуванні. 2. За умови двотурових виборів цілковито неможливо перемогти, маючи 15% голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, як це часто буває за однотурових виборів. 3. За двотурових виборів менша вага політичних технологій. 4. За двохтурових виборів неможливо перемогти, мобілізувавши якусь вузьку національну, професійну чи іншу групу. 5. За двотурових виборів домовленості політиків важать значно менше, аніж голос громади. Хто зняв свою кандидатуру з виборів, а хто ні – вже не так важливо. 6. За двотурової системи відбувається природна конкуренція претендентів на другий тур, а не сформована політтехнологами ситуація виборів проти когось. Тобто виборці голосують за когось, обирають кращі альтернативи, а не заради того, щоби не пройшов супротивник. 7. Двотурова система означає різке зменшення фальсифікацій, що ми й побачили на цих виборах. Сфальшувати у другому турі дуже важко – необхідні потужні фальсифікації на тисячі, іноді й десятки або сотні тисяч голосів. У цьому велика перевага виборів у два тури – вони значно знижують і можливості для фальсифікацій, і саму ціну фальсифікацій. Адже сотнею-другою вкрадених голосів у більшості випадків уже не викривиш результату. Думаю, неможливість сфальшувати вибори та невідворотність голосу громади й викликають критику критиканів. На моє переконання, заради чесності, зростання ролі громади і торжества демократії вибори у два тури необхідно поширити на всі вибори в Україні, у тому числі мерів малих міст, депутатів і народних депутатів.

Володимир Гройсман, спікер ВРУ:

– Вітаю новообраних міських голів! Спільно працюватимемо над подальшим впровадженням децентралізації. Хотів би відзначити, що відразу по свіжих слідах варто проаналізувати, як спрацював закон про місцеві вибори, його плюси та очевидні недоліки. Найближчим часом зберу робочу групу, аби на основі такого аналізу розпочати роботу над Виборчим кодексом. Він дозволить нарешті позбутися традиційної практики переписувати виборче законодавство напередодні кожного голосування.

Ольга Айвазовська, координатор Громадянської мережі ОПОРА:

– Дивлячись на результати виборів міських голів після другого туру, визнаю, що він був політично доцільним. Незважаючи на низьку явку, кінцеві результати стали сюрпризом для багатьох. Шкода, що у столиці та частині великих міст голосування проігнорувало молоде покоління. Боюся наврочити, але в більшості міст, де була інтрига, конкуренти вчинили по-джентельменськи і визнали поразку. Позитивна тенденція, що не кажіть.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти