Вже цієї неділі, 25 жовт­ня, українці обиратимуть нову місцеву владу. І робитимуть це за новими правилами. Про усі нюанси виборчого законодавства повідомлялося дуже багато, неодноразово писала про це і “Пошта”. Однак, як виявляється, більшість громадян плутається і це стосується зокрема принципів голосування за новими виборчими бюлетенями. Про це повідом­ляє Громадянська мережа ОПОРА, посилаючись на дослідження, проведене у вересні Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). Для того, щоб українцям було легше розібратись із бюлетенями, експерти з ОПОРИ створили 28-секундний анімаційний ролик, в якому пояснюється, як маємо голосувати. Ролик легко знайти в мережі Інтернет, але пояснення є і для тих, хто не має змоги його подивитись.

Здавалося б, які проб­леми можуть виникати з бюлетенями. Але якщо, до прикладу, брати до уваги вибори обласної ради і прикріплення кандидатів до територіальних округів, то люди можуть плутатись за кого голосують – кандидата чи партію. Тут одразу зазначимо, що на цих виборах діятимуть різні виборчі системи (їх буде три).

В ролику ОПОРИ пояснюються принципи голосування для обласних, районних, районних у містах (там, де це є, на Львівщині цього не буде) та міських рад. Загалом у бюлетені буде така інформація:

Самовисуванців тут не буде. Ставлячи хрестик або галочку (чи будь-яку іншу позначку) в квадратику бюлетеня, виборець одночасно голосує за партію, лідера списку та відповідного кандидата у депутати в окремому виборчому окрузі. Тобто потрібна лише одна галочка. Тут треба зазначити, що може бути і таке, що партія, за яку ви проголосуєте, не прикріпила до вашого округу кандидата, тоді ви віддаєте голос за політсилу і першого номера її списку. 

Та партія, яка загалом в усіх округах по області, районі чи місті подолає п’ятивідсотковий бар’єр, матиме місця у відповідній раді. Голоси усіх партій-переможниць ділитимуть на кількість мандатів у відповідній раді і так визначиться виборча квота. Після цього результат кожної цієї партії ділитиметься на квоту і отримаємо кількість місць у радах для усіх переможців. А кінцевий список депутатів цих партій залежатиме від результатів їхніх кандидатів по округах. Але враховуватимуться відсотки по округах, а не кількість голосів. У такому випадку у малих округах із низькою явкою кандидатові буде набагато легше стати депутатом. А ще буде ймовірність того, що з якогось округу не буде депутата в раді, а з якогось буде кілька. Так, нюанси є, і виборчим комісіям, а також експертам потрібно буде ще пояснювати людям, чому той, а не інший кандидат став депутатом. Зрештою, вже наступного тижня побачимо, як спрацює виборча система і чи не буде якихось скандалів. 

Щодо виборів на інших рівнях, то там все простіше і знайоме українцям. Сільських, селищних та міських голів малих міст (із кількістю виборців до 90 тисяч) обиратимемо за мажоритарною системою відносної більшості. Буде бюлетень із кандидатами (як від партій, так і самовисуванців), хто з них набере більше голосів, той і переможе. За таким же принципом обиратимемо і депутатів сільських та селищних рад. 

Але треба пам’ятати, що голів міст із кількістю виборців понад 90 тисяч, а у нашій області це тільки Львів, обиратимемо за мажоритарною системою абсолютної більшості. Для перемоги кандидатові потрібно набрати 50% плюс принаймні один голос. Якщо цього нікому не вдасться, то буде другий тур між двома кандидатами, які у першому набрали найбільшу кількість голосів. У другому турі переможе той, хто набере більше голосів.

Насамкінець зазначимо, що до кінця сьогоднішнього дня всі обласні, міські, районні, сільські та селищні виборчі комісії вже повинні були б отримати бюлетені. А в четвер, 22 жовтня, їх почнуть передавати дільничним комісіям.