У вихідний день, 17 жовтня, у Вроцлавському музичному театрі “Капітоль” відбулася урочиста церемонія нагородження престижною центральноєвропейською літературною премією Angelus.
Цього року до списку книг-номінантів на її здобуття ввійшло одразу чотири книжки українських письменників: “Месопотамія” Сергія Жадана, “Комашина тарзанка” Наталки Сняданко, “Роман про батьківщину” Дзвінки Матіяш і “Книга забуття” Василя Слапчука. Крім них, премію виборювали польські книги: Matka Makryna Яцека Денеля, Wschod Анджея Стасюка, Siodemka Зємовіта Щерека і Ksiegi Jakubowe Ольги Токарчук.
А перемогу все ж здобула українська – “Месопотамія” Сергія Жадана у польському перекладі Міхала Петрика і Адама Поморського, що вийшла друком у Wydawnictwo Czarne минулого року.
“Я хочу подякувати місту Вроцлав, видавцям та перекладачам. Ця нагорода – гарна можливість привернути увагу до проблем сучасності, – сказав український письменник, отримуючи премію. – Сьогодні кілька українських громадян, зокрема й Надія Савченко, є політв’язнями у Російській Федерації. Для нас важливо, аби люди, особливо в Центральній Європі, пам’ятали, що ці українці залишаються у в’язниці незаконно. Хочу висловити свою солідарність із ними”.
фото: koobe.pl “Месопотамія” – сьома книжка Сергія Жадана, яка вийшла в перекладі польською. До цього були перекладені “Історія культури початку століття”, “Біг Мак”, Depeche Mode, “Анархія в UKR”, “Гімн демократичної молоді” і “Ворошиловград”. Усі в одному видавництві – Wydawnictwo Czarne.
“Сергій Жадан зараз є найбільш помітним творцем в Україні. Тож це насправді заслужена нагорода, безумовно, вона важлива для нього, – каже член журі Angelus Юстина Соболевська. – Можливо, як і у випадку зі Світланою Алексієвич (в 2011 році вона отримала Angelus за книгу “У війни не жіноче обличчя”), ця премія стане для Жадана вступом до Нобелівської премії”.
Після завершення церемонії нагородження чимало журналістів звернулося до лауреата по коментар. І ось що їм сказав Сергій Жадан: “Для нас, українців, важливо відчувати підтримку Європи в цей час і в єдиному культурному просторі. Ця солідарність для нашої країни, повірте, значно важливіша, ніж будь-які грошові винагороди. Ми раді, що польська та українська культура так тісно співпрацюють. Сподіваюся, що в найближчому майбутньому ми матимемо в Україні таку ж престижну літературну премію і що отримає її польський письменник. Для мене література завжди була способом сказати важливі речі та привернути увагу до важливих проблем. Сьогодні Україна переживає важкі часи, чимало людей потребують підтримки і розуміння. Думаю, отримуючи таку престижну міжнародну нагороду, було б несправедливо про них не згадати. Бо переконаний: глядачі в залі “Капітолію” – це не просто люди, зацікавлені літературою, а ще й ті, які хочуть зрозуміти, що відбувається у Європі”.
Можливо, як і у випадку зі Світланою Алексієвич, ця премія стане для Жадана вступом до Нобелівської премії
Літературна нагорода Центральної Європи Angelus – це літературна відзнака, яку вручають щороку з 2006-го за найкращу прозову книгу, опубліковану польською мовою попереднього року. Організатором і фундатором є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія). Вручається у Вроцлаві за найкращі прозаїчні твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур. Переможцеві вручають чек на 150 тисяч злотих і статуетку авторства вроцлавської різьбярки Еви Россано. З 2009 року нагороджують і перекладача книги-лауреата. У випадку, якщо нагороду здобуває польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книг.
Варто нагадати, що українські письменники вже двічі отримували премію Angelus: у 2006-ому Юрій Андрухович за роман “Дванадцять обручів” та у 2013-ому Оксана Забужко за “Музей покинутих секретів”. Обидві книги вийшли польською в перекладі Катажини Котинської.