Рада зробила крок до конфіскації майна в родичів корупціонерів

Цього тижня Верховна Рада України в першому читанні ухвалила зміни до Кримінального та Цивільного кодексів України, що покликані вдосконалити процедури накладення арешту і спеціальної конфіскації на майно, отримане злочинним шляхом. Відповідні законопроекти №2540а за основу підтримали 232 депутати, а пов’язаний із ним законопроект №2541а – 229.


Зміни, передбачені ухваленим проектом закону №2540а, дозволять слідчому арештовувати майно на стадії, коли ще відсутній підозрюваний, тобто на ранніх етапах слідства. Також стане можливо арештовувати майно, записане на третіх – підставних – фізичних або юридичних осіб. Окрім того, проект закону чітко регламентує підстави арешту майна залежно від мети: для конфіскації як виду покарання, для відшкодування шкоди, для спецконфіскації чи вирішення долі речових доказів; запроваджує окрему санкцію слідчого судді на арешт майна та забезпечує право власника на оскарження арешту під час слідства; поширює заочне досудове розслідування на ширше коло злочинів, інформує прес-служба Центру протидії корупції.
Законопроект №2541а розширює межі застосування спеціальної конфіскації злочинних активів – на всі умисні злочини. Наразі спецконфіскація як санкція поширюється тільки на 10 складів злочинів, прямо зазначених у ст. 96-1 КК України.
Але головні зміни стосуються підставних власників злочинних активів, які більше не матимуть змоги прикриватися титулом добросовісного набувача. Так, у разі ухвалення закону в Цивільному кодексі Україні з’явиться нова норма про добросовісного набувача, де буде чітко зазначено, що ним не може бути особа, яка набула майно і при цьому знала, що воно може бути злочинним активом.
Удосконалення процедури конфіскації – одна з вимог у рамках Плану дій візової лібералізації (ПДВЛ), виконання якого необхідне для скасування візового режиму між Україною та ЄС.
Інфографіка: прес-служба Центру протидії корупції

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0080 / 1.54MB / SQL:{query_count}