Яку оцінку ви б поставили українській владі за те, що вона встигла зробити у цьому році? От експерти, яких опитував фонд “Демократичні ініціативи”, Президентові поставили 5,2 бали з 10 можливих, уряду – 4,1, парламенту – 4. Як бачимо, оцінки посередні. І все одно виникає багато запитань на предмет того, чи вони не завищені. 

Проте зараз не будемо говорити про заангажованість принаймні частини експертів, коментарі яких ми щодня бачимо у ЗМІ чи в соцмережах. Суспільство у своїх політичних оцінках також розділене, тому і процвітає часто зайве критиканство.

У спеціалізованому опитуванні авторитетного фонду “Демократичні ініціативи”, проведеного 17-22 липня,  респондентами виступили загалом 43 особи, левова частка з яких – політичні аналітики, були також громадські активісти та відомі журналісти. Саме дослідження було проведене за фінансової підтримки Європейського Союзу та Національного фонду  підтримки демократії (США).

Нікого не здивувало, що серед позитивних подій за перше півріччя 2015-го експерти найчастіше згадували реформування правоохоронних органів, якщо говорити конкретніше, то початок роботи патрульної поліції. Також здобутками назвали призначення Михеїла Саакашвілі головою Одеської ОДА і початок процесу децентралізації. Є й окремі успіхи у боротьбі з корупцією, але загалом це традиційно залишається великою проблемою для України. 

Якщо ж брати до уваги зовнішньополітичні здобутки, то експерти зосереди­лись на тому, що Україна змогла зберегти підтримку Заходу, який, у свою чергу, зберіг санкції проти Росії. 

“Цілями Заходу є уникнути великої війни, не дозволивши себе втягнути у протистояння, і виснажити Росію… Експерти-економісти кажуть, що виснаження Росії можна досягнути, а щодо уникнення війни, то тут більше непевності… Але поки що Заходу вдається і перше, і друге, та мені здається, що ключову роль тут відіграє Україна. Ми не повинні про це забувати. Насамперед це стан Збройних сил України, які не дозволяють себе втягнути у невигідне воєнне протистояння, при цьому продовжуючи стримувати сепаратистів і російські війська. Стан ЗСУ чудово розуміють у США, у Британії, яка відіграватиме все більшу і більшу роль у цьому протистоянні. І вони будуть поступово нарощувати військову підтримку Україні.

Якщо згадати, що після перших мінських домовленостей вони вагались, чи надавати Україні якісь речі, що стосуються зброї, то зараз уже відбуваються тренування. З часом, якщо Путін продовжуватиме агресивну політику, то дійде і до постачання летальної зброї. Але це залежатиме від того, як себе показуватимуть наші військові сили, військове керівництво, і якою буде внутрішня ситуація в Україні. Зрозуміло, що якщо далі будуть такі події, як в Мукачевому, чи будуть неврегульовані питання судової чи правоохоронної системи, то ніхто не надасть нам зброї”, – заявив заступник завідувача аналітично-інформаційного відділу Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський, передає Укрінформ.

Зазначимо, що він був одним із експертів, які брали участь в опитуванні, а також є одним із співавторів книги What Does Ukraine Think (“Що думає Україна”). Цю працю презентували разом із опитуванням фонду “Демократичні ініціативи”.

Повертаючись до результатів експертного опитування, треба зазначити, що вже згаданий нещодавній збройний конфлікт у Мукачевому занесено до найбільш негативних подій за півроку. Разом із погіршенням соціально-економічного становища країни.

Тут розуміємо, що можна по-різному ставитись до “Правого сектору” і його ультиматумів після Мукачевого, але влада сама все це допустила. До того ж треба зауважити, що термінове перекидання Геннадія Москаля з Луганщини на Закарпаття продемонструвало, що у центральної влади надзвичайно малий кадровий резерв для вирішення важливих питань на місцях. Нині в Україні всі обговорюють діяльність Саакашвілі і Москаля на посадах голів ОДА, але ж в Україні усі області потребують змін.

“Негативи у нас стабільні, можна сказати, що негативи у нас хронічні. Це, насамперед, неефективна боротьба з корупцією і зволікання з проведенням реформ, низка невдалих кадрових рішень і загострення конфліктів усередині коаліції. Це дуже тривожний сигнал, коли впродовж майже півтора року не відбувається перетворень у найбільш важливих для країни сферах – боротьбі з корупцією і проведенні реформ”, – зазначила директор фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна.

Якщо говорити про зов­нішню політику, то безперечним негативом є те, що влада не змогла виконати вимоги, необхідні для отримання безвізового режиму з ЄС. Неоднозначну оцінку отримали мінські домовленості, підписанні у лютому. Однакова кількість експертів зарахувала це питання до суперечливих, і до негативних.

Нині на Заході, зокрема, в ОБСЄ вже фактично говорять про Мінськ-3. Тому українській владі треба добре попрацювати, щоб нові чи просто оновлені угоди, можна було зарахувати собі у позитив. Але в цьому питанні ще багато невизначеності, а поки експерти акцентували увагу на ключових реформах, які потребують негайного і повного вирішення вирішення. “Те, про що ми багато говоримо, і те, що стоїть на шляху нормального розвитку країни – судова реформа, реформа правоохоронних органів – має бути реформами №1 і завданням №1 на наступне півріччя”, – наголосила Ірина Бекешкіна.