Від часу прийняття закону “Про очищення влади” минуло майже п’ять місяців. За цей час до реєстру люстрованих внесли прізвища 376 чиновників, більшість з яких звільнені через те, що працювали у час президентства Віктора Януковича.

“Пошта” вирішила згадати ключові події та заяви, що впливали на перебіг люстрації. Також ми проаналізували реєстр люстрованих посадовців і порівняли, в яких областях найбільше звільнених посадовців.

Насправді “очищення” держ­органів почалося ще весною 2014-го, коли навіть не було погодженого тексту закону про люстрацію. Та, підводячи підсумки перших місяців люстрації, ми зупинилися виключно на тих особах, які внесені до відповідного реєстру.

Як виявилося, ледь менше половини з них працювали у Києві. За підсумками першої хвилі очищення влади роботи найчастіше позбувалися працівники прокуратури, Фіскальної служби та МВС. 

Хоч реєстр люстрованих чи не щотижня поповнювався новими особами, невдовзі із нього можуть прибрати кілька імен. Передусім йдеться про тих, хто до недавнього часу працював у Міноборони та в Збройних силах. Як відомо, Верховна Рада дозволила Президенту скасовувати люстрацію силовиків.

Вплинути на кількість люстрованих може й Конституційний Суд, який розглядає три справи, що стосуються закону “Про очищення влади”. Більшість судових процесів, ініційованих люстрованими посадовцями, призупинені до оголошення вердикту суддів КСУ. Ті ж можуть вирішити, що люстрація неконституційна, однак, видається, теж чекають – на результати роботи експертів, які удосконалюють закон. Тому саме час подивитися, кого ми позбулися за перші місяці люстрації.