Європейські освітні стандарти, якісні знання та висока фахова підготовка – саме такими, зі слів міністра освіти і науки України Сергія Квіта, є головні пріоритети реформування вищої освіти.

Як зазначає урядовець, відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, який прийняли торік, відбудеться низка “позитивних змін, що наблизять вітчизняну систему вищої освіти до європейських стандартів”. 

Перший кардинальний крок – зменшення кількості вищих навчальних закладів із 802 до 317. Головний критерій відбору – рівень академічної та наукової підготовки, яку отримуватимуть студенти. Зі слів головного освітянина країни, до кінця навчального року таких вишів може залишитися не більше 270. 

За відповідністю навчальних закладів європейським стандартам спостерігатиме новостворене Агентство з контролю за якістю вищої освіти, інформує прес-служба Міністерства освіти і науки. “Націо­нальне агентство з якості освіти буде незалежною від Міністерства структурою, що працюватиме за принципами професійної незалежності і квотовими принципами. До нього ввійдуть представники університетів, Національної академії наук, студенти і роботодавці. Тут не буде місця для корупції. Вимоги до кандидатів високі: і щодо їх професійності, і щодо відповідальності!” – наголосив Сергій Квіт.

Міністр освіти і науки також повідомив, що з наступного навчального року зменшиться (з 900 до 600 годин у рік) академічне навантаження на викладачів, які відтепер матимуть змогу більше часу приділяти науковій і дослідницькій діяльності. Це означатиме, що і студенти матимуть менше аудиторне навантаження, приділяючи більше часу самостійній роботі.

Зі слів урядовця, одна з новацій у сфері вищої освіти – не менше 25% предметів із навчального курсу студенти обиратимуть самостійно. Також можуть з’явитися нові наукові дисципліни, в які будуть інтегровані по кілька профільних предметів, а навчальні заклади на власний розсуд обиратимуть, які предмети їм потрібні, а які ні. 

“Новий закон про вищу освіту відкриває великі можливості перед вишами та надає їм широку фінансову, академічну та організаційну автономію, що створює сприятливі умови для підвищення рівня освіти і якості знань”, – каже Сергій Квіт.

Щодо корупції серед викладачів вишів, то міністр певен: це явище необхідно викорінювати спільними зусиллями як на вищому, так і нижчому рівнях. “Нам уже вдалося зруйнувати корупційні схеми в Міністерстві освіти і науки, що були там створені за попередньої влади. Необхідно змінювати ставлення людей до корупції та руйнувати стару систему, що створила сприятливі умови для корупційних діянь. Успішне подолання корупції у вищій освіті залежатиме від активної громадської позиції самих студентів і викладачів!” – акцентує урядовець. 

Стосовно ініціатив у сфері середньої освіти, то мова про скорочення звітності. Квіт повідомив, що міністерство вже зменшило на кілька сотень види звітів для середньої школи та “йде шляхом до бюрократизації”. Мовляв, “важливі не кількісні показники, а якісні”.