На ХХІ Форумі видавців у Львові компанія GfK Ukraine опрюднила результати дослідження “Читання книжок в Україні – 2014”. 

Запасшись статистикою та поясненнями соціологів, ми відібрали ключові факти про те, як українці читають (а радше – чому не читають). 

1. Лише половина українців часто читає. Кількість українців, які прочитали бодай одну книжку за три місяці, є незмінною – 51%. Водночас не можна сказати, що решта громадян (49%) узагалі не читає – вони можуть прочитати книжку в рік чи у півроку, тобто роблять це дуже рідко.

Ці показники залишаються однаковими в останні два роки, а от аналогічні цифри щодо сімей із дітьми (віком до 15 років) серйозно змінилися: якщо у 2013-ому читало 57% дітей, то цього року лише 44%. Пояснення просте – батьки менше купують книжок і менше часу залишають на культурне виховання своїх дітей.

2. Купує книжки третина громадян. Ще цікавіше, що лише 22% громадян купують книжки з метою їх читати. Частіше книги для читання беруть або з домашньої бібліотеки (37% від усіх прочитаних книг), або безкоштовно завантажують з інтернету (19%). Якщо поглянути на те, що читають діти, то побачимо: більше половини книжок припадає на домашню бібліотеку, тобто часто українські читачі абсолютно нічого не приносять видавництвам. Загалом же частка покупців книжок зменшувалася в Україні з кожним роком (у 2006-ому таких було 42%), хоча цього року спад призупинився.

3. Українці прочитують півтори книжки за місяць. Хоча кількість читачів у нашій країні є майже сталою, в останні роки помітно зменшилося число прочитаних ними книг (до однієї у місяць). Якщо поглянути на середню кількістю книжок, прочитаних дорослими респондентами за останні три місяці, то побачимо: порівняно з минулим роком, цей показник зменшився на 27% – із 7,6 книжки до 5,6. Аналогічною є ситуація з читанням дітей (менше на 24%), які за три місяці “долають” чотири книжки. 

Зменшилась і середня кількість придбаних книг – на 12% (із 5,8 до 5,1 за три місяці). “У тій ситуації, що спостерігається в останні місяці, на жаль, діти почали отримувати менше уваги від батьків (у аспекті культурного розвитку). Водночас і  батьки почали читати менше. Той 31%, що купує книжки, і 51%, що читає регулярно, і далі читають, але вони вже не змогли читати настільки багато, як робили це раніше. Оскільки такі люди найактивніші, то вони були більше залучені до відстежування подій, що відбувалися в Україні”, – пояснює заступник директора GfK Ukraine Гліб Вишлінський.

4. Більше читають прихильники електрон­них книжок. Хоча в електронному вигляді книжки читає лише 11% українців, на них припадає аж 24% прочитаних книг. Тобто читають вони значно більше за тих, хто віддає перевагу виключно паперовим книгам. Ще один цікавий нюанс – цього року значно збільшилася кількість людей, які придбали електронну книгу: рік тому таких був лише 1% від усіх респондентів, цього – уже 3%. Цифри маленькі, але відсотковий ріст очевидний.

5. Улюблені жанри – детективи та любовні романи. Порівняно з минулим роком, прихильників такої літератури навіть побільшало. Отож 16% українців читають сучасні детективи, 12% – любовні романи, 9% – класику, 8% – прикладну літературу, по 6% – історико-пригодницькі романи, фентезі та містику, а також науково-популярну літературу. Цікаво, що за останній рік майже в чотири рази зросла увага до краєзнавчої літератури, путівників та атласів.

Якщо дивитися на те, які книжки купують в Україні, то виявиться, що кожна третя куплена книга – детектив. Ще 15% припадає на художньо-розважальні твори для дошкільнят і 7% на сучасні любовні романи. Що цікаво, хоч українці часто купують детективи (утричі частіше, ніж рік тому!), лише половина цих книжок була прочитана. 

6. Читачі активніші, хоча надають менше значення спілкуванню. У багатьох випадках українці-читачі мають чимало спільного з українцями-нечитачами (йдеться про тих, хто не прочитав жодної книжки за три місяці). Наприклад, і перші, і другі кажуть, що живуть за дуже напруженим графіком “робота/навчання – домашні справи – діти” і міркують над однаковими планами на майбутнє (ремонтами, кар’єрою, поїздками, навчанням). Але, попри це, є низка цікавих відмінностей. 

По-перше, читачі менше люблять дивитися ТБ. Щоденний відпочинок для них – це читання, а для нечитачів – перегляд новин і кіно по ТБ та в інтернеті. По-друге, читачі надають менше значення спілкуванню, для нечитачів як безпосереднє живе спілкування, так і розмови через соціальні мережі є дуже важливими. По-третє, вони мають різні хобі: для читачів це часто творчі заняття (малювання, музикування), а для нечитачів хобі переважно мають фізичний характер (садівництво, спорт тощо).

Також українські читачі є активнішими у вільний час: більше читають журналів і газет, слухають музику, ходять у кафе, кіно та на концерти.

7. Немає жодного українського письменника, якого би знала бодай половина країни. Найпопулярнішими серед українців залишаються Ліна Костенко (відома вона 42% громадян, а читали її 23%), Ірена Карпа (14% відома, 5% читали), Василь Шкляр (13% знають його, 5% читають), Марія Матіос (12% і 5% відповідно) та Сергій Жадан (11% і 4%). 

Що важливо, активна суспільна позиція безпосередньо впливає на читабельність автора. Як зафіксували соціологи GfK Ukraine, за останній рік зросла популярність Сергія Жадана, Юрія Андруховича й Оксани Забужко.