– Щодо зустрічі 26 серпня у Мінську. Успішна Україна –  це кінець режиму Путіна та завершення епохи путінської Росії. Тому Путін все буде робити, щоб ми не стали успішною країною. З такої оцінки ситуації та реальної мотивації дій Путіна і необхідно планувати свої заяви та дії українській владі.

Неприємно здивувала сутєва різниця, мягко кажучи, в оцінці ситуації на Донбасі. яку зробив Президент Порошенко виступаючи на Майдані під час параду та його виступ у Мінську... Небажання назвати події, що відбуваються в Україні хоча б військовим конфліктом між Росією та Україною (хоча на Майдані було сказано про вітчизняну війну українського народу) і має наслідком узагальненні заяви про домовленості та підтримку логіки мирного плану Порошенка.

Але очевидним є факт, що у Росії бачення “мирного” врегулювання не може бути прийнятним для України з його спробою “замореження” конфлікту та проведення переговорів з його найманцями, як представниками регіону. До речі, Путін весь час як мантру повторює про ситуацію на “Юго-Востоке”, хоча мова йде про дві області, але навіть тут його на “поправили” географічно.

Це все мені нагадую славнозвісне “примушення до миру”, яке Росія застосувала стосовно Грузії в 2008 році та сценарієи про введення миротворців, як це робилось в тій же Грузії ще раніше. Результат ми всі знаємо і бачили.

На жаль, у мене склалось враження, що влада не здатна формувати порядок денний на таких перемовинах, а підлаштовується під ситуацію, що може мати негативні наслідки в кінцевому варіанті таких перемовин. Можливо час залучати США до цього формату,бо ЄС, після візиту Меркель зайняв “миролюбиву” позицію щодо дій Росії...

– З’їздили. Поговорили. Домовились на додаткові консультації різних груп експертів високого рівня – по енергетиці, начгенштабів і тд. Це непогано. Але і особливо хорошого нічого немає.

Справа в тому, що оці домовленості про створення великої кількості різних груп для обговорення різних питань свідчать лише про одне: усі учасники погодилися посилити імітацію мирного процесу.

Ну, про що можуть домовитися міністри оборони, енергетики чи начгенштабів, якщо усі вони лише виконують волю своїх президентів і урядів? І воля ця (домовитися і врегулювати суперечності), абсолютно очевидно, у президентів відсутня з усіх найважливіших пунктів порядку денного. Інакше би вже про все домовилися в Мінську.

Для нас це значить не “обережний оптимізм” і згоду усіх учасників “підтримати мирний план Президента”, а те, що балачки триватимуть, а люди гинутимуть. І не треба розхолоджуватися через безпідставні обіцянки і надії. Мир буде тоді і на тих умовах, на яких ми його відвоюємо, а не виторгуємо на переговорах.

– Змін в тексті Угоди про асоціацію з ЄС не буде. Це неможливо. Угода буде ратифікована у вересні 2014 року і проголосувати за це буде честю для кожного нормального депутата. Президент України у Мінську на всіх зустрічах говорив про ратифікацію Угоди, яка стане історичним документом для України.А міністри інших країн можуть заявляти все, що завгодно. Головне – не вестися на ці інформаційні провокації.

– Вже не викликає сумнівів факт, що Путін віддав наказ підрозділам ЗС РФ розпочати відкрите вторгнення на територію України з метою окупації частини наших територій та подальшого цинічного військово-політичного шантажу України та всього світу. Зрештою, не панікуємо і зберігаємо холодний розум. Адже ментально ми давно були до цього готові. Рухаємось далі.

На жаль, потрібно констатувати, що Європа досі так і не усвідомила реальну планетарну загрозу рашизму і продовжує “включати задню”, зосередившись виключно на декларативних заявах щодо підтримки України. Санкції, це, звичайно, добре. Але, щоб ефективно відбивати атаки російської армії нам потрібна сучасна високоточна зброя, системи слідкування та наведення і тд. На мій погляд, коли мова йде про світову загрозу, в тому числі і для цивілізованих країн, питання правових підстав щодо статусу України та надання військової допомоги можуть бути вирішені.

Від рук російських терористів та військових ЗС РФ щодня продовжують гинути мирні люди. Путін особисто відповідальний за смерті тисяч безневинних українців, а також трьох сотень загиблих іноземних громадян у небі над Торезом. Але складається враження, що наші європейські партнери про це вже забули... “Се ля ві...” Отже, щодо реальної військової допомоги залишається надія тільки на США, Канаду та Великобританію.

Усі перемовини з Путіним у Мінську – очікувана профанація з боку російського диктатора. Хтось у цьому сумнівається? Отже, насправді розраховувати можемо тільки на власні сили, це аксіома. 

Буде важко, адже нам протистоїть надпотужна військова машина з новітнім озброєнням. Але наша молода країна вистоїть і обов’язково переможе у цій визвольній боротьбі. Ми захищаємо нашу Святу Українську Землю. Агресор буде знищений! Слава Україні!

– Тепер Росія вже вимагає перегляду Угоди про асоціацію з ЄС. На другий день після переговорів у Мінську. А де позиція Порошенка? Чому мовчить? 

Жодної публічної заяви про невизнання окупації Криму. Жодної, що Угода про асоціацію – це справа України і ЄС, а не Росії. Дивні, незрозумілі поступки Президента. Путін схоже отримав подвійний виграш. І Німеччина тихо задоволена.

– Лише 5% росіян за введення військ в Україну (місяць тому було 27%). Ще кілька відео полонених десантників і таємних поховань “груза 200” і 95% будуть за виведення Путіна з Кремля. Вже не фантастика – динаміка вражає.

– Мої висновки від Мінську. Переговори у Мінську стали початком, а не завершенням процесу повернення миру на Донбас і Україну. Якщо Путін відмовиться від них у майбутньому – це стане сигналом для Заходу надати Україні не лише військово-технічну, але й військову допомогу. З іншого боку, не використання переговорних можливостей, дало б аргументи для противників України серед проросійських політиків у ЄС.

Важливо, що переговори у Мінську відбулися перед самітом НАТО в Уельсі (Великобританія) в якому візьме участь Україна. Відомо, що головним страхом російської сторони є вступ України до Північно-Атлантичного альянсу...

Порошенко використав переговори у Мінську для безпосередніх контактів та впливу на президентів Білорусії та Казахстану, що також незадоволені економічною експансією Москви. Під носом у Путіна Порошенко провів демонстрацію нових можливостей України, яку підтримує економічно-могутній Євросоюз. Реакція Назарбаєва була красномовною – казах заявив, що не бачить загрози для своєї країни у співпраці Брюсселя і Києва.

Після проведення переговорів у Мінську зникають неофіційні причини затримки ратифікації Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Комісари ЄС взяли участь у переговорах з країнами Митного союзу, що нейтралізує аргументи проросійського лоббі в Європі про нібито шкоду від асоціації з Україною для європейського бізнесу у Росії.

Ну і план Путін-Меркель, як це часто буває, виявився фікцією - всі хто були на 100% впевнені, що канцлер домовилася з Путіним і повірили у чергову брехню Іларіонова мають зробити висновки і більше на того клоуна не звертати уваги.

– Краматорськ. Штаб АТО. Обличчя воїнів, собака Атоша, гул бою за декілька кілометрів, багнюка і знов обличчя героїв. Це був дуже складний концерт. Хоча нас чекали! Дуже чекали! Напруження тривало години до початку концерту... Перший удар прийняв на себе Дмитро Оскін. Привітався. Перші посмішки, перша нота, пісня і вони наші. Щирість артистів моментально розтопили серця втомлених воїнів. Особливо це відчулося, коли заспівала Тоня Матвієнко. 

Коли Арсен Мірзоян виконував пісню “Край землі”, всі встали як один. Неважко було зрозуміти що вони згадували загиблих побратимів. Горе, втома, незрозумілість цієї клятої війни... Вже в середні концерту я побачив що всі хлопці з Ray Band та Марічка Кудрявцева, сиділи разом з солдатами на БТР-ері, Арсен зник, потім знайшли його в імпровізованій бані з десантниками, які не за довго до нашого приїзду вирвались з під шквального обстрілу “Градів”. Було дуже холодно... Вийшов Ярмак... “Біла птаха по небу летить...” Сльози на очах... “Моя страна не упадет на колени” - гордість, і знову сльози... Слава Героям! Герої не вмирають!

Друзі! Тур “Підтримаємо Своїх” поступово перетворюється в рух  і це не може не тішити! Я вдячний всім Тим, хто нам допомагав і допомагає нести правду, українську культуру, щирість, любов та віру в перемогу в міста зони АТО та нашим героям-захисникам! Ми розпочали підготовку до Четвертої фази туру. Ті хто вважає що ми робимо корисну справу, та тур необхідно продовжувати, можуть внести свою лепту. Це не дуже великі гроші, і я впевнений що ми їх зберемо! 

За матеріалами Facebook

Фото: Facebook, архів “Пошти”, radiosvoboda.org, ipress.ua.