– Російська “гуманітарка” вирушила без дозволу з боку України, що ще раз підтверджує провокаційно-інформаційний характер такої “допомоги”. Я вже писав про “гуманітарних стратегів” в Україні. Що тепер вони скажуть? Як Україна тепер вийде з цієї путінської пастки, як вирішить проблему “путінського (троянського) коня”?

Росія вже закликає світ убезпечити її гуманітарну “допомогу”, а всю відповідальність покладає на українську сторону. Одним словом, Росія ніби не є і не була учасником, стороною військового конфлікту на Донбасі, а Україна воює з ополченцями, повстанцями, мирними громадянами, яким Росія намагається допомогти і яких прагне врятувати від гуманітарної катастрофи, яку створила там українська влада. Ймовірно, такою буде лінія інформаційної пропаганди Росії, на жаль...

– Чергове серпневе загострення імперіалізму у Путіна продовжує розширяти уявлення про миротворчі практики: в 2008 - “принуждєнія к міру”, в 2014 - “вторженіє гуманітарной помощи”…

Коли під час Майдану, коли Янукович робив відверто абсурдні та самовбивчі кроки (побиття студентів 30.11; спроба розгону 11.12; розстріл протестувальників 20.02) дехто пояснював це тим, що третя сила (читай Путін) підставляє його. Після нинішнього “гуманітарного” вторгнення постає питання - хто підставляє Путіна напередодні візиту Меркель? Підозрюю, що Путіна підставляє сам Путін, який певен, що його ніхто і ніщо не зупинить.

– Заяв про вторгнення - мало. Вторгненню треба протидіяти. Як зупинити ворожу колону, не вступаючи в пряме бойове зіткнення, професіонали знають. Вже давно треба було, але тепер хоч із запізненням - негайно вводити на Донбасі режим воєнного стану. 

Щоб увесь світ усвідомив факт воєнної агресії Путіна, а не повторювали мантру про внутрішній конфлікт на Донбасі, де мирні сепаратисти борються за права місцевого самоврядування. Переконати, заговорити Путіна неможливо. Мир країні вкрай потрібен, це правда. Але ми з Вами знаємо, що шляхів до миру - лише два: перемога або капітуляція. Третього шляху не існує.

– Несанкціоноване вторгнення путінського військового “гуманітарного конвою” на територію України – це фактично офіційне оголошення війни всьому цивілізованому світу з боку Російської Федерації. Очевидна поразка російських терористичних військ на Донбасі й успішний наступ сил АТО змусили кремлівського психопата вдатися до чергових ганебних провокацій задля подальшої ескалації конфлікту на сході України. 

Рух кремлівської колони територією України (через ПК “Ізваріно”, що тимчасово контролюється бойовиками), відбувається з порушенням усіх міжнародних правил і дипломатичних домовленостей, які були досягнуті напередодні. Путін використовує останній козир – військовий “гумконвой”. Усе це робиться виключно з метою загострити ситуацію, виправдати присутність регулярних частин збройних сил Російської Федерації у війні проти України та посилити військове протистояння на Донбасі.

Останніми днями відбуваються жорсткі, втім безуспішні контратаки терористів на наші позиції в Іловайську, Савур-Могилі, Успенці, Хрящуватому, Новосвітлівці й інших населених пунктах. Посилюються ракетні обстріли України з боку території Російської Федерації, зокрема, житлових кварталів міст і сіл. Від рук російської армії щодня гинуть мирні українці... Тривають регулярні порушення повітряного простору України російськими літаками. 

Сили АТО утримують усі відвойовані території, закріплюються та переходять у наступ. Агресор усвідомлює, що проектам “ДНР – ЛНР – Новоросія” кінець, і його вже не цікавлять колишні ватажки російських терористів на кшталт Гіркіна, Болотова, Мозгового, Захарченка й інших. Наразі санкціонована Кремлем кривава бійня на сході України здійснюється за особистим наказом і керуванням психопата й відбувається за участі регулярних частин збройних сил Російської Федерації, що воюють проти України. Однак будь-які спроби Путіна поставити Україну на коліна марні!.. Всереться! Агресор буде знищений! Ми переможемо! Слава Україні!

– Під час першої Кримської війни бойові дії тривали не лише в Криму чи на Кавказі, а й у такому екзотичному місці, як Аландські острови у Балтійському морі. Я до того веду, що війна на сході – це лише епізод другої Кримської війни. А кримські війни для Росії завжди закінчувалися потопленням флоту.

– На сьогодні тільки в Нацгвардію поставлено більше 200 одиниць техніки. Ще 600 одиниць поставлять до кінця року. Для Збройних сил відновлені 11000 одиниць різного роду озброєнь і техніки, закуплені шоломи та бронежилети. Загалом уряд виділив на забезпечення АТО 9,1 мільярда гривень. Тепер основне питання – це доставити ці шоломи, бронежилети, техніку до військовослужбовців. Ми забезпечили фінансування, виготовлення і відновлення. Військове начальство повинно забезпечити поставку і використання техніки в зону АТО.

– Міноборони прийнято рішення про передачу важкого озброєння, в тому числі броне­техніки(бронетранспортерів та танків), для посилення тих добровольчих підрозділів МВС, які зголосилися до участі в військовій фазі АТО та перебувають під оперативним командуванням начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенанта Віктора Муженка.

Інші добровольчі підрозділи, які мають в своєму складі достатню кількість військових спеціалістів та здатні брати участь у наступальній операції згідно з єдиним замислом та планом, слідуючи принципу єдиноначальності, також будуть забезпечені відповідною технікою, озброєнням та командирами. Одним словом, ті, хто готові разом з десантниками та мотопіхотою під командуванням Генштабу штурмувати міста, отримають все необхідне.

– Харківський військовий госпіталь. За останні 3 місяці сюди доставили 1430 поранених українських бійців із передової, багатьох у дуже важкому стані. Він найближчий до АТО, сюди щодня привозять Героїв. Останнім часом тип поранень дуже ускладнився – надважкі опіки та вогнепальні поранення. Лише в четвер о 23.00 вечора привезли 26 хлопців – гелікоптерами й реанімобілями – з-під Іловайська, Первомайська та Луганська. Сімох дуже важких... 

Ми зустріли тут наших хірургів та лікарів із Київських госпіталів. Вони без відпочинку оперують – рятують вояків. Зараз у госпіталі 164 поранених, багато лежачих. До них у гості приїхали артисти з Києва – аби підтримати. У госпіталі відчинені вікна – поранені слухають музику в палатах, бо в багатьох такі поранення, що наразі хлопці прикуті до ліжок. Дякую Олені Мозговій за ініціативу й харківським друзям-волонтерам, Сашку і Сергію Трегубенкам особливо, за те, що допомогли. Ми трошки теж цю акцію підтримали. 

Концертна група вирушає в зону АТО, де підніматиме бойовий дух наших військових, батальйонів і виступить перед переселенцями. Дай Боже нашим хлопцям-воякам здоров’я, а дух у них бойовий. Ми заходили в палати, потиснули руки бійців. Там таке рукостискання, що немає сумніву в силі нашої армії. А от госпіталю дуже треба допомога, зокрема медобладнання. Це врятує життя наших хлопців! “Душитимемо” всіх, кого зможемо, щоби “вибити” це обладнання!..

А щодо конвою - це провокація, повна відповідальність за яку лежить на Росії. Влада РФ без погодження з украінською стороною, нашими прикордонниками та митниками, з Міжнародним Червоним Хрестом, порушуючи всі можливі міжнародні норми і правила, в т ч Червоного Хреста, направила на територію Украіни так званий конвой. Це пряме свідчення, що бойовики, які захопили частину Донбаса, знищують його інфраструктуру і вбивають людей, знаходяться під прямим контролем і координацією Росії, адже так званий конвой перетнув український кордон на території, контрольованій бойовиками. 

В той час як Міжнародний червоний хрест і досі не отримав гарантій безпеки на ввезеня до Луганська українського гуманітарного грузу. Так само МЧХ не супроводжує російський груз. Украінська сторона інформує весь світ про цю провокацію, наслідки якоі можуть мати непередбачуваний характер. Київ покладає всю відповідальність за це на РФ, яка тривалий час веде проти незалежної України провокаційну і агресивну політику. Світ має більш жорстко реагувати на агресивні дії РФ. Це –  виклик не лише Україні, а всьому ЄС і світу.

– Російська “гуманірка” без погоджень рушила на лугань. Фактично, це живий щит для прикриття військової інтервенції. Тепер зрозумілий до кінця план путлєра. Не допустити взяття українською армією лугані та донецька. Поки ці білі камазики там стоятимуть, а можна не сумніватись, що “розвантажуватись” вони там будуть мінімум пів року, це замороження конфлікту та створення другого придністровя/абхазії. Для “переговорів” в Мінську кожному потрібні сильні позиції. Тепер рішення за Україною. Бомбить чи не бомбить?

– Візит Меркель в Україну 23 серпня дивно співпадає з 75 річницею підписання пакту Молотова – Ріббентропа. Тільки зараз контекст зовсім інший. Так Меркель іде підтримувати Україну у війні з Росією чи спонукати Порошенка до компромісу, припинення вогню та миру на невигідних умовах? Думаю, радше, друге ніж перше.

Саме тому Путін напередодні вторгся на Луганщину “гуманітарним конвоєм”. Мета: примусити нас до миру на його умовах. Саме тому я вважаю неприпустимим для Порошенка їхати у Мінськ на переговори з Путіним. Перемовини з ним узагалі неможливі доти, доки територія України не буде очищена від терористів і найманців. Вони не дадуть жодного результату, крім чергового приниження України. 

По-перше Росія вимагатиме визнання анексії Криму, а Україна на це погодитися не може. По-друге, Україна вимагає від Росії припинити озброювати сепаратистів та обстрілювати територію нашої країни; Росія, своєю чергою, робить вигляд, що не має до цього ніякого стосунку. 

По-третє, Україна вимагає підписати новий газовий контракт і справедливої ціни на пальне; Росія ж наполягає на контракті від 2009 року. По-четверте, Україна має намір ратифікувати Угоду про асоціацію з ЄС, а Росія всіляко хоче зірвати цей процес. 

Вирішення будь-якого з цих питань дипломатичним шляхом можливе лише ціною принизливих і невигідних проступок з боку України, тому дипломатія без військового успіху для України безперспективна. Тим паче при посередництві ЄС та без США.

– Відвідав у лікарні Семена Семенченка. Перше, що впало в око в його палаті – це невелика ікона, яка стояла біля ліжка. Таких людей, як Семен, Бог особливо оберігає. Він тримається добре, хоча має два важких поранення. Незважаючи на те, що лежить у ліжку, постійно рветься у бій. Його розмови тільки про боротьбу на сході, про бійців і те, як діяти далі.

Семен розповів про штурм у Іловайську від самого початку і до того часу, як його поранили. Його спокій і розсудливість вражають. Жоден продажний політик не зробив і сотої частини з того, що кожного дня роблять наші хлопці на сході.  Передусім хочу побажати Семенченку одужання та якнайшвидшого повернення в наші бойові ряди. Такі люди, як він, потрібні нашій державі. А всіх українців прошу молитися за нас і за мирне небо над Україною! Разом ми переможемо!

– Відвідала механізовану бронетанкову бригаду.  Передали хлопцям бронежилети та каски. Найбільша потреба у тепловізерах. Були на полігоні. Для підняття духу заспівали Гімн України. Найбільше, чим дівчата і жінки можуть допомогту, - записуватися у медсестри. Іноді нема тих, хто надав би першу необхідну медичну допомогу. На бойові завдання вони нас, дівчат і жінок, категорично відмовляються брати. Сказали, що наше завдання, - народжувати дітей.

– 23 серпня завжди було просто днем напередодні Дня Незалежності. Ми мало звертали увагу на наш прапор. Зрештою, по-справжньому цінуєш лише те, що можеш втратити. Тому сьогодні День Прапора – це вшанування сотень героїв, які віддали свої життя за те, щоб ми могли жити. Це вшанування тисяч поранених. Це шана до наших дідів, які боролися за країну. Підніміть свій прапор і ви!

За матеріалами: Facebook
Фото: Facebook, архів “Пошти”, kmu.gov.ua, radiosvoboda.org, lenta-ua.net