Те, що лікар прописав

Після другого Майдану в країні знову з’явився запит на реформи. “Пошта” з’ясовувала, які з них сьогодні найпопулярніші, як вони раніше проводилися і як їх можуть переписати цього разу

фото: vv.com.ua
Реформи – перша обіцянка політика. Неважливо, як щось змінювалося досі, далі все буде по-новому. 
Під кінець липня заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків представив Національну раду реформ – дорадчий орган, що надалі координуватиме зміни в країні. Передусім там займатимуться антикорупційною реформою, зміною судової системи, державної служби та правоохоронних органів. Окрім цього розроблятимуть стратегію розвитку країни до 2020 року.
Зараз у Нацраді триває формування виконавчого комітету, а вже у наступні три місяці там визначатимуться із самими реформами та часом їх втілення. Запит на зміни у країні таки є. Як свідчить опитування фонду “Демократичні ініціативи”, найнагальнішими українці вважають боротьбу із корупцією, проведення пенсійної реформи, осучаснення системи охорони здоров’я, проведення судової та правоохоронної реформ, а також люстрації чиновників.
“Запит на  антикорупційну реформу об’єднує суспільство – у всіх регіонах ця реформа очолює список першочергових змін. Реформи соціального характеру (пенсійна, соціального захисту,  охорони здоров’я) також входять до пріоритетів в усіх без винятку  регіонах України. П’ятірки першочергових реформ для Заходу, Центру та Півдня практично тотожні – різниця лише у рівні  підтримки тієї чи іншої реформи”, – зазначають соціологи.
Втім, ситуація на сході відрізняється від загальноукраїнської. По-перше, тут до п’яти найбільш пріоритетних змін потрапила реформа податкової системи, але туди не увійшли реформа органів правопорядку та люстрація. По-друге, Донбас став єдиним регіоном, який у топ-5 вписав децентралізацію та регіональний розвиток.
Однак більшість українців не вірять у те, що ці реформи можуть реалізувати уже цього року. Найбільше вірять у проведення люстрації (17%), але й тут цифри невеликі.
“Пошта” вирішила згадати, як раніше проводилися популярні сьогодні реформи, чому ці проблеми знову актуальні і як їх можуть вирішувати далі.

Антикорупційна реформа

Чому? За рівнем поширення корупції у списку зі 177 країн Україна посідає 144 місце. Більше половини українців упевнені, що парламент, політичні партії, публічні політики, міліція, медична та судова системи у нас тотально корумповані. Українці знають, що кажуть: 49% зізнаються, що давали хабарі міліціонерам; 41% – лікарям; 33% – вчителям та викладачам; 21% – співробітникам судів… Не дивно, що у міжнародних рейтингах сприйняття корупції ми часто сусідимо із Камеруном, Іраном, Нігерією, Центральною Африканською Республікою та Папуа Новою Гвінеєю. Причиною популярності хабарів, як розповідають ті, хто це нерідко практикує, є неможливість вирішити питання в інший спосіб.
Як було? В останні кілька років у нас прийняли чимало законів, спрямованих на боротьбу із корупцією. Ключовий із них – “Про засади запобігання і протидії корупції” –  існує вже три роки. Втім, із часу прийняття його вже десять разів дописували й уточнювали, що мало позначилося на його ефективності. Один із головних пробілів у системі боротьби із корупцією – відсутність окремого органу, який би мав достатні повноваження для розслідування підозрілих схем.
Як буде? Нещодавно уряд уніс до парламенту проект антикорупційної стратегії на наступні три роки. Серед іншого вона передбачає перегляд низки законів, що стосуються держслужби (у них посилять вимоги до чиновників), посилення кримінальної відповідальності, створення Антикорупційного бюро, запровадження держфінансування партій та виборчих кампаній.

Реформа охорони здоров’я

Чому? Людей, які вважають себе повністю здоровими, у нас менше половини. Це один із найгірших показників серед європейських країн, близькими в цьому до України є лише прибалтійські держави. 
На додачу 18% українців із тих, кому в останні 12 місяців треба було купити ліки, не змогли їх придбати. Головне пояснення – надто дорогі. Ще близько 10% українців не змогли відвідати лікаря, тому що це для них також дороге задоволення. Ключове питання – доступність медичної допомоги. Та ця сфера довгий час залишалася однією із небагатьох, які боялися змінювати.
Як було? Медичну реформу почали кілька років назад. У 2011-му в Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях, а також у Києві стартував експеримент, що передбачав створення нової системи закладів охорони здоров’я. Укрупнення, злиття, перетасовування повноважень, створення спеціальних округів… Утім, досі було немало нарікань, що більша частина намірів так і залишилася на папері, є незначні позитивні зміни, але загалом вся система функціонує за своїми неписаними правилами. Питання про фінансову незалежність закладів охорони здоров’я та страхову медицину у нас навіть бояться піднімати.
Як буде? Це одна із найтаємничіших реформ. Якщо вона взагалі десь на сьогодні виписана. Проводити її наче й мають намір, а от що робитимуть – не пояснюють. Почати можна було б із ревізії того самого експерименту, але й про це говорять мало… Опитані “Поштою” експерти зазначали, що головними кроками у цій реформі мають стати створення умов для самостійності медзакладів, підвищення зарплат лікарів, чіткий перелік безплатних послуг та запровадження хоча б часткової страхової медицини.

Реформа судів та прокуратури

Чому? Судам у нас довіряє менше п’ятої частини країни. За рівнем корупції вони можуть змагатися хіба що з тими ж таки поліклініками. Після низки законодавчих змін судова система виявилася повністю підконтрольною президенту. Найяскравішим прикладом цього стали маніпуляції Конституційного Суду із поверненням-скасуванням політреформи 2004-го. За даними експертів Центру політико-правових реформ, у нас на одного суддю припадає по чотири скарги. У тих нечисленних випадках, коли це має ефект, йдеться про висловлення догани.
Як було? Першу судову реформу у нас почали ще 1992 року. Останню – у 2010-му, прийнявши закон “Про судоустрій та статус суддів”. Цей документ посприяв перетворенню судової системи на закритий політизований додаток президентської влади. Згодом його трішки пом’якшили, хоча залежність суддів від голів судів та непрозорий механізм відбору служителів Феміди залишилися досі.
Як буде? Відповідальним за проведення судової реформи в Адміністрації Президента є Сергій Філатов. Утім, що він збирається робити, невідомо. Сам Петро Порошенко ще після історії зі звільненням Лозинського ініціював створення робочої групи, яка має зайнятися прискоренням судової реформи. Зараз у парламенті є проект закону (№4829), що передбачає низку позитивних змін для судової системи. 
Тут і запровадження прозорого голосування на з’їздах суддів, і створення чіткого механізму притягнення до відповідальності суддів, які раніше завинили, і доступ ЗМІ до ключових зборів працівників судової системи. Найбільш радикальні зміни у межах судової реформи передбачені проектами люстрації – пропонують звільнити усіх суддів, аби обрати на їх місця нових.

Реформа органів правопорядку 

Чому? Після подій листопада-лютого потреба реформувати МВС стала ще більш нагальною. Побиття мирних протестувальників не рідкість і після зміни влади, про що свідчить історія із одеським концертом Ані Лорак. А втеча правоохоронців східних областей у розпал антитерористичної операції багато чого говорить і про якість добору кадрів для системи МВС. Наслідок – в Україні майже немає людей, які довіряють міліції.
Як було? Про реформу міліції багато говорили й за Януковича. Починали скромно: нова форма – нова назва. Та згодом апетит розігрався і міліцію обіцяли перетворити у цивільне відомство – за зразком європейських країн, а для розслідування економічних злочинів хотіли створити окремий підрозділ. Однак уже весною минулого року реалізацію планів вирішили відкласти на другий термін Януковича – не змогли вирішити, як скорочувати працівників та як ділити по-новому повноваження.
Як буде? Реформа правоохоронної системи залежатиме від того, як пройде експеримент у Львові. Тут планують провести переатестацію правоохоронців і реорганізувати деякі підрозділи, але передусім з’ясовуватимуть, якою хочуть бачити міліцію самі львів’яни.
Активісти та експерти Реанімаційного пакету реформ розробили низку рекомендацій, втілення яких сприятиме перетворенню МВС. Дозвіл на фото- та відеофіксацію усіх дій правоохоронців, чіткий порядок застосування спецзасобів, нова система навчання правоохоронців, створення окремого органу для розслідування злочинів, скоєних міліціонерами... До того ж зараз у ВР є проект закону, який пропонує укомплектувати усіх міліціонерів довічним особистим номером та іменним жетоном.

Люстрація чиновників

Чому? Ідея звільнення усіх причетних до прийняття незаконних рішень або тих, хто був пов’язаний із попередньою владою, є доволі популярною. Після досягнення незалежності люстрацію або щось схоже до неї провели у Чехії, Польщі, Литві, Латвії… Історії успіху про грузинські реформи, зокрема про створення нової не корумпованої правоохоронної системи також підіграє таким настроям.
Як було? Ідея не нова. Особливе піднесення таких настроїв було після Помаранчевої революції. Тоді хотіли “люструвати” інформаторів КДБ та спецслужб іноземних держав, причетних до фальсифікації результатів виборів 2004-го, а також тих, хто до 1992 року працював на керівних посадах у компартії. Однак жоден із люстраційних проектів тоді не пройшов.
Як буде? Зараз цим питанням опікується Люстраційний комітет, який досі чомусь працює як громадська організація. Голова цього комітету Єгор Соболєв пропонує проводити люстрацію не шляхом звільнення окремих чиновників, “а ініціювати набір заново всієї держави”. Так буде дешевше і ефективніше. 
У Люстраційному комітеті також пропонують набирати працівників судів, органів прокуратури, міліції, спецслужб, міністерств та державних адміністрацій через відкриті конкурси. До таких конкурсів не допускатимуть керівників комсомольських та компартійних організацій СРСР, працівників КДБ СРСР, а також тих, хто під час подій останнього Майдану займав керівні посади в країні. Втім, попри популярність ідеї, процес не запускають. Хоча вже до першого квітня з натугою депутати зареєстрували у ВР три законопроекти про люстрацію. Але досі жоден із них не зміг потрапити до порядку денного.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5439 / 1.64MB / SQL:{query_count}