Третій не зайвий

“Пошта” з’ясовувала, навіщо Президент оголосив третій етап мобілізації та кого викликатимуть у військкомати

фото: president.gov.ua
У вівторок Верховна Рада підтримала президентський указ про часткову мобілізацію. Наступного дня Петро Порошенко підписав цей документ, відтак у наступні 45 днів робота у військкоматах серйозно активізується.

Що, знову?

Черговий етап мобілізації, як запевняють у Раді національної безпеки та оборони (РНБО), необхідний для того, аби провести ротацію військових на сході та підготуватися на випадок прямої агресії з боку Росії.
Тому й набиратимуть передусім тих, хто, по-перше, вже служив, а, по-друге, має військові спеціальності, яких сьогодні бракує. Які саме та скільки, не уточнюють – військова таємниця. Втім, у Міноборони обіцяють сьогодні-завтра розповісти детальніше про цей етап мобілізації.

Під час першої хвилі мобілізують добровольців – рядових до 45 років; офіцерів та сержантів запасу конкретних військових спеціальностей (ракетників, розвідників, артилеристів) – теж віком до 45 років, а також рядових запасу із досвідом військової служби – до 40 років.
Під час другої хвилі призивають офіцерів та сержантів запасу всіх військових спеціальностей – до 45 років, рядовий склад запасу всіх військових спеціальностей – до 40 років, вищий офіцерський склад усіх військових спеціальностей – до 60 років.
Під час третьої хвилі мобілізації (яка, як правило, оголошується, коли оголошені військові дії) мобілізують призовників, жінок (як польових лікарів та техспеціалістів), а також тих, хто не проходив військову службу і не мав “білого білета”.
Під час четвертої хвилі мобілізації, яку оголошують, коли йдуть тривалі бойові дії, призивають усіх, хто може тримати зброю. 
Відомо, що до військкоматів точно не викликатимуть чоловіків, визнаних непридатними для несення служби за станом здоров’я, тих, які мають на утриманні п’ятеро і більше дітей, а також народних депутатів. Також у вівторок депутати проголосували за закон, який звільняє від мобілізації студентів та аспірантів денної форми навчання.
“Я наголошую, тут набираються не 18-річні хлопці, по частковій мобілізації набираються ті люди, які вже пройшли вишкіл у Збройних силах України, офіцери у відставці, люди, які мають досвід ведення служби і набираються виключно на ті спеціальності, які необхідні для тієї чи іншої частини”, – заявив під час презентації у ВР проекту закону секретар РНБО Андрій Парубій.
Цікаво також, що у вів­торок депутати підвищили граничний вік військо­возобов’язаних, які перебувають у запасі: для молодшого та старшого офіцерського складу – із 50 до 60 років, а для вищого офіцерського складу – до 65 років. Такі зміни, як розповів ініціатор законопроекту Олександр Кузьмук, також потрібні для проведення третього етапу мобілізації, зокрема для додаткового набору лікарів, електриків, ремонтників, механіків та водіїв.

Чому зараз?

Часткову мобілізацію у нас оголошують уже втретє. Перший набір оголосили 17 березня, другий – шостого травня. Завдяки цьому, за словами секретаря РНБО Андрія Парубія, вдалося привести у бойовий стан 53 військові частини Збройних сил та ще 18 частин інших військових формувань.

фото: president.gov.ua 
Зважаючи на те, що багато бійців, які беруть участь в антитерористичній операції, перебувають на сході уже кілька місяців і їм потрібен відпочинок, оголошують третю хвилю. “Це дозволить додатково привести у бойовий стан 15 бойових частин та 44 частини бойового забезпечення. За умов проведення третьої черги часткової мобілізації буде також створено систему поповнення особового складу, буде посилено ешелон охорони державного кордону та нарощено сили і засоби територіальної оборони, посилено складову з технічного прикриття об’єктів, транспортної інфраструктури та її відновлення”, – розповідає Парубій.
Він, до речі, трішки біль­ше каже й про те, яких спеціальностей зараз найбільше потребують в ЗСУ. Якщо під час попередніх хвиль набирали переважно “бойових” спеціалістів – десантників, гранатометників, тих, хто вміють поводитись зі зброєю, то зараз акцент робитимуть на тих, хто займається підтримкою та забезпеченням армії.

Фактор страху

Навіть якщо сьогодні й справді не планують добір “бойових” спеціальностей, то невдовзі це ще може змінитися.
“Росія продовжує політику ескалації збройного протистояння у цьому регіоні, до того ж прикладає усіх зусиль щодо формування умов та введення своїх регулярних військ на територію України під виглядом миротворчих військ”, – запевняє Парубій.
За його даними, зараз на північних, південних та східних кордонах із Україною сумарно перебуває близько 41 тисячі російських військовослужбовців. Окрім цього, каже Парубій, неподалік кордону із Донецькою областю зосереджено 150 танків, близько 1 400 одиниць іншої бронетехніки та 500 одиниць артилерійських систем. І ця кількість постійно зростає.

Четвертого разу не буде

Верховна Рада хоч цього разу й проголосувала за указ Президента, наступного може виявитися менш поступливою. Третій етап призову підтримали 232 депутати, при мінімально необхідних 226-ти. Це ознака того, що у складний час Президент не має своєї більшості у парламенті. Вперше, до речі, це проявилося ще тоді, коли Порошенко вніс до ВР проект змін до Конституції.

Згідно Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” особи, яким із військкомату прийшла повістка, зобов’язані прийти на збори у місце та час, які зазначені в самому документі. 
За призовниками зберігають місце, посаду та заробітну плату, незалежно від форми власності підприємства, на якому вони працюють. Тим, хто, отримавши повістку, не з’явиться до військкомату, загрожує штраф у 85 – 119 гривень. 
За порушення законодавства про мобілізацію також передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 17 до 51 гривні, зокрема такий штраф передбачений за умисне знищення приписного свідоцтва або військового квитка.
За ігнорування призову під час мобілізації Кримінальним кодексом (стаття 336) передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі терміном від двох до п’яти років.
Також зазначимо, що повістку про призов мають вручити особисто в руки. Виклик до військкомату по телефону – не враховується. 
Втім, зараз одна із причин такої низької підтримки – небажання Президента оголошувати воєнний стан. Перед розглядом питання про оголошення третьої хвилі мобілізації депутати із фракцій “Свободи”, “Батьківщини”, групи “Суверенна європейська Україна” (це 35 депутатів) вимагали спершу проголосити воєнний стан, а тоді піднімати питання про додатковий набір до армії. Цього разу їх вдалося переконати, та можна припустити, що Порошенку ще не раз доведеться звертатися до парламенту за підтримкою. 
Того ж вівторка під час зустрічі із керівниками парламентських фракції та груп Президент пояснив, чому Україна програє, проголосивши воєнний стан у східних областях. “Закликаючи владу до ухвалення рішення про введення воєнного стану, народні депутати мають усвідомлювати про наслідки для країни такого рішення. Сьогодні навіть одне необережне слово здатне потягнути за собою великі наслідки… У воєнному стані заборонено постачання зброї, продукції подвійного призначення, а нам треба виграти війну… Країнам у стані війни МВФ не дає грошей. Про це ніхто не думає, коли ставить сьогодні питання про воєнний стан”, – упевнений Президент.
У вівторок парламент прийняв ще й звернення до міжнародних організацій та світових лідерів, у якому попросив допомоги у боротьбі із терористами із ДНР та ЛНР. Допомога може прийти вже сьогодні: у ЄС саме розглядатимуть питання про розширення списку росіян, до яких застосовують санкції.

“Третя хвиля мобілізації – це формування резерву”
Володимир Гулима, військовий експерт, – про те, кого викликатимуть до військкоматів, чому не варто запроваджувати воєнний стан та як розуміти Росію
– Старт третьої хвилі мобілізації варто оцінювати як підготовку до більш масштабних військових дій? Це правда, що третя хвиля мобілізації зазвичай оголошується у випадку відкритої війни?
– Зараз йдеться просто про добір людей. Поділ на хвилі мобілізації доволі умовний. Слід розуміти, що ми зіштовхнулися із певними проблемами, які не були враховані під час планування антитерористичної операції. Передусім не було враховано чинник масової зради представників правоохоронних органів на сході, на яких певним чином також робили ставку. Вони не змогли забезпечити виконання завдання, тому це потягло за собою й необхідність у залученні більшої кількості військ Міністерства оборони Національної гвардії.
– У нас є в армії, міліції та СБУ кількасот тисяч осіб, які досі не були залучені до антитерористичної операції. Чи не краще було б замість третьої мобілізації використати частину цих людей, які вже підготовлені і професійно займаються охороною порядку?
– Варто зрозуміти, що мобілізація це не “забрали із рідної хати і відправили зразу на фронт”. Це підготовка резерву. Зараз війська, що перебувають безпосередньо в зоні антитерористичної операції, потребують певного відпочинку, ротації. На їх місце будуть відправлені війська, які сьогодні охороняють кордон – вони вже навчені й дуже добре оснащені. 
Замість них натомість прийдуть нові, також уже підготовлені військові підрозділи та частини, які зараз займаються охороною тилу, не дають терористам просочитися крізь кордони зони АТО на територію України. Все це відбувається поступово, поетапно. Це все дуже продумано, а тому третя мобілізація – це формування резерву, який планомірно навчатиметься, екіпіруватиметься і виконуватиме завдання, спочатку прості, а згодом й складніші, якщо буде потрібно.
– Скажіть, будь ласка, кого набиратимуть під час третьої хвилі?
– Наскільки я розумію, зараз так само, як і в попередні етапи, буде зроблена ставка на молодих чоловіків, які вже мають досвід служби у Збройних силах. Сьогодні не йдеться про молодих призовників, отих 17-річних хлопців, так само не йдеться про студентів денних форм навчання. Резерви поповнюватимуться за рахунок чоловіків від 25-ти і старше, які мають досвід військової служби.
– Чи не варто було б для більшої ефективності АТО оголосити про запровадження у східних областях воєнного стану?
– Як на мене, то днями про це дуже вичерпно сказав Петро Порошенко. Воєнний стан означає зовсім інший формат відносин, зокрема зі світовою спільнотою. Що таке боротьба із тероризмом, зрозуміло для всього світу. А війна – це вже вирішення певних стосунків, це визнання іншої сторони рівною собі, а це матиме певні неприємні наслідки. І головне – до воюючої країни завжди застосовують певні обмеження: ніхто не хоче бути прихильником воюючої сторони, а тому відбувається обмеження на постачання зброї, продуктів, інших товарів, без яких ми не зможемо довести антитерористичну операцію до переможного кінця.
Часто, коли говорять що, оскільки триває антитерористична операція, то маємо оголосити воєнний стан, вказують на те, що нам не вистачає повноважень. Але у нас вже був досвід, коли вносили зміни до закону про антитерористичну діяльність і цим для Збройних сил надали усі необхідні повноваження. Якщо, наприклад, зараз таких повноважень виявляється знову недостатньо, то треба просто переглянути цей закон знову, додавши відповідні положення. Це був би найбільш адекватний варіант.
– Антитерористична операція триває уже більше трьох місяців, це тривалий термін. Як довго вона може ще тривати?
– Ми кожен день дивимося на карту і бачимо, що зона, що контролюється бойовиками, весь час звужується. Ми також бачимо наростання неприємної для нас риторики Росії, стягування російських військ до кордонів і нерідко стаємо свідками антивоєнних, нерідко й антиукраїнських спалахів у тилу. Це свідчить про те, що антитерористична операція розвивається вдало і противник зазнає серйозних втрат. 
Я думаю, ми просуваємося до перемоги, але важко сказати, коли вона буде. Давайте звертати увагу ще й на факти воєнної та іншої допомоги, яку надає терористам Росія. Без зовнішньої підмоги ці терористи, найманці, маргінальні елементи не змогли б так довго опиратися. Тим більше, що ми бачимо вже й перехід місцевого населення до зовсім інших ментальних позицій – значно більш проукраїнських.
– Можливо передбачити або пояснити логіку Росії? Кожного дня з’являються повідомлення про те, що Росія підганяє до кордону із Україною техніку. Це виключно психологічний ефект чи реально йдеться про можливість вторгнення військ?
– Дуже складно прогнозувати. Не тільки ми, а й увесь світ переконався в тому, що Росія досить-таки непередбачуваний суб’єкт, який може приймати рішення, що в принципі суперечать будь-якій міжнародній логіці. Тут є й елементи інформаційного тиску і, я думаю, що він спрямований не так на нас, як більше на міжнародну спільноту. 
Цікаво також, що він посилився якраз після того, як Сполучені Штати заявили про готовність іти далі у допомозі Україні, зробити нас своїм союзником. Поняття союзника передбачає серед іншого й можливість військової допомоги. А це вже гра великих міжнародних гравців, у якій ми залишаємося об’єктом.
Розмовляв Назарій Тузяк
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4619 / 1.69MB / SQL:{query_count}