– Це були вибори не кандидатів, програми, компромату і рекламних роликів. Це був римейк референдуму 

1 грудня 1991 року – референдуму за незалежність. Ернест Ренан колись сказав, що “нація – це щоденний плебісцит”. Сьогодні в нас відбувся саме такий плебісцит. Українська нація декларує себе як сучасна громадянська нація, відкрита для всіх жителів країни за однієї умови – лояльності до української держави. Нелояльні до нашої держави жителі України ставлять себе не лише поза законом, а й поза нацією. 

Сьогодні обраний президент – не месія, а всього лиш наказний гетьман. Його обрали для виконання головної задачі – об’єднання країни та гарантування її державного суверенітету й територіальної цілісності. Це перший президент, який говорить англійською, і це перший конкурент Юлії Тимошенко, перемогу якого вона фактично визнала... Петро Порошенко закликав нас жити по-новому. Змусити жити по-новому його – наше завдання!

– Визначили переможця в першому турі, і це добре. Тепер треба дати Порошенку можливість діяти відповідно до свого мандата, але кожен крок має робитися під наглядом громадянського суспільства. Порошенко повинен стати першим президентом, дії якого будуть підзвітні суспільству. Порядок денний на наступні півроку має складатися з трьох пунктів: 

1) Результативне завершення АТО й відновлення української влади на Донбасі; збереження контрольованого, але відкритого для громадян України кордону до/з Криму.

2) Поступове відновлення здатності силових структур виконувати їхню основну місію; перехід приватних воєнізованих формувань Коломойського й Ахметова на сході під контроль держави або їх роззброєння; право застосовувати силу має залишитися тільки в держави.

3) Проведення парламентських виборів за відкритими списками. Будь-яка інша модель в цих умовах веде до консервації політичної корупції.

1. Очікувана перемога Порошенка засвідчила: виборець хоче нової якості політики. Звичайно, залишається актуальним питання, чи такою фігурою є, власне, Петро Порошенко. Але в нинішніх політичних умовах альтернативи просто не було, і це даність, яку неможливо було змінити. 2. Фіаско Тимошенко – це продовження тези про Порошенка. Вона законсервувалася. Тимошенко так і не змогла нічого нового запропонувати суспільству, і виборець це відчув. Можливо, ляпас вийшов надто гучний, але він мав би стати застереженням саме для Порошенка.

3. Крим і Донбас знищили Партію регіонів майже “фізично”. Результати Тігіпка та Добкіна – це політична смерть. Зараз ключове питання: хто прийде на їх місце і чи здатні будуть нові політики “почути Донбас”. 4. Рейтинг Ляшка – симптоматичний: політичний радикалізм, який межує з клоунадою і фарсом, має свою сталу електоральну базу в Україні. Тут нічого не поробиш. Важливо, аби ці виборці та їх “лідери” не впливали на загальну політичну ситуацію. 5. Сукупний президентський рейтинг Тягнибока та Яроша мав би стати підставою для звільнення з роботи Дмитра Кисельова.

Отож в Україні поки триває процес демонтажу СРСР. Можливо, він затягнувся, але надважливо, що його не згорнули. Що і коли побудується на місці демонтованої системи? На це питання можна буде чіткіше відповісти після 100 днів Петра Порошенка на посаді президента й проведення дострокових парламентських виборів.

– Сьогодні можна стверджувати, що на Львівщині відбулися чесні й демократичні вибори президента України – без порушень, адмінресурсу, тиску та зловживань. Львівщина продемонструвала один із найкращих результатів участі у волевиявленні.

Завдяки нашій активності (попри те, що з виборчого процесу вибули Крим і Донбас) вибори відбулися, причому з високою явкою виборців. Дякую усім, хто забезпечував демократичність виборів, дякую виборцям нашого краю, які вкотре продемонстрували свою небайдужість та активну громадянську позицію.

Одним із моїх основних завдань на посаді голови Львівської облдержадміністрації було забезпечення чесних і прозорих виборів президента України. Вважаю, що це завдання виконане. Після вступу на пост законно обраного президента України я складу повноваження голови Львівської облдержадміністрації.

1. Повний розгром партії Кремля – як за явкою, так і за самим голосуванням. 2. Тепер є кому брати особисту відповідальність за ситуацію на сході. 3. Після тероризму першим викликом для суспільства стане деолігархізація української політики й економіки, оскільки ці дві сфери лишаються олігархічними. Суспільство це толерує, поки триває війна. Далі не толеруватиме, а переконуватиме олігарха Порошенка, що олігархія – це погано. Думаю, він буде поступово погоджуватись. 

4. Новий президент матиме дуже досвідчену та креативну опозицію. 5. Якщо хтось думає, що питання української влади закрите, той помиляється: після Майдану ми точно знаємо, що влада повинна бути під тотальним і жорстким контролем громадян. Усе тільки починається!

– На замітку Порошенку від свідомих виборців: в Україні вже був президент, якого обирали в один тур – Кравчук. Так, у 1991 році Леонід Кравчук набрав 61,59% голосів. Але, незважаючи на це, він не добув до кінця президентського строку. Другим президентом, який не добув до кінця відведеного терміну, був Віктор Янукович... 

Скільки років буде президентом Петро Порошенко – найбільше залежить саме від нього. Йому досить пам’ятати кілька простих причин того, як він став президентом: люди голосували проти Тимошенко й “Батьківщини”, вбачаючи в команді Порошенка спосіб зупинити всевладдя однієї партії; виборці зціпили зуби й заплющили очі на всі плями в біографії Петра Олексійовича і голосували за “жити по-новому” сподіваючись, що він боротиметься з усім найгіршим, із чим асоціюється “жити по-старому” в стилі Януковича, Ющенка, Кучми, Азарова й інших; люди голосували за надію зупинити війну та проти розпаду країни, за збереження життя громадян і європейський вибір; громадяни відмовилися від підтримки менш рейтингових політиків, маючи бажання завершити вибори в один тур, щоб отримати легітимного, працюючого й ефективного керівника країни ВЖЕ ЗАРАЗ.

Фактично виборці, зважаючи на надзвичайні обставини, дали великий “аванс” довіри. Щиро бажаю політику підтвердити його, а нам усім бути активними й мобілізованими в здійсненні контролю за кожним кроком нової влади. Ми будемо пильні за будь-яких обставин! Щастя всім нам, щастя Україні!

– Якщо встановлені ЦВК результати виборів співпадатимуть із даними екзит-полів, то в сфері зовнішньої політики перед президентом Порошенком постане кілька надтермінових стратегічних і тактичних завдань: визначити статус відносин із Росією (ми воюємо чи ні?); дати відповідь на питання про безпеку України, зокрема, можливі міжнародні механізми гарантувати її; консолідувати хоча б на середньострокову перспективу союзників для підтримки внутрішньої та зовнішньополітичної програми дій.

Також украй важким завданням стане відновлення керованості й створення гнучкої системи управління сферою безпеки та міжнародних відносин України. 

Проблеми тут дві, і дуже гострі. Перша – це катастрофічний стан профільних відомств. Друга – конституційний процес і вже слабо завуальовані спроби і партнерів, і противників позбавити президента більшості його прерогатив у цій сфері. На мою думку, навмисне скорочення правового інструментарію президента для керування сферою безпеки та міжнародних відносин в умовах війни – серйозна політична помилка.

– Україну треба привітати з новим президентом! Українці вибрали того, хто казав, що забезпечить спокій, урятує від війни та створить робочі місця. Проте перший крок викликає велику тривогу: Порошенко заявив, що поїде зустрічатися з Путіним. 

Це – у кращих традиціях малоросійства: їхати поклонятись у Кремль і чогось випрошувати. Агресору й окупанту не можна руки подавати, доки він не припинить агресії на Донбасі і не звільнить Криму. Без цих умов переговори з Росією – закулісний торг і національне приниження.

– Радників багато, але що робити Україні далі? Водночас у нас має бути власне, не нав’язане ніким бачення. У ХХІ столітті Україна має ушляхетнити світ своїм буттям та ефективною діяльністю, а також запропонувати свій маршрут доби, маневрувати між різними альтернативами, нав’язаними різними геополітичними гравцями з власними інтересами. 

Тому нам важливо не скиглити, не розчаровуватись, а втримати високу мотивацію та планку задля втілення благородної мети. Життя має сенс, а це – ідеали, внутрішня гармонія та любов до Бога! 

– Петро Порошенко перемагає. Вітаю його і прихильників із відривом від конкурентки на 40%. Радив би Петру Олексійовичу відразу забути, що в нього були прихильники й опоненти. 

Тепер є громадяни і є терористи. Він хотів влади – тепер її матиме. Доля двох попередніх президентів має, за логікою, убезпечити його від повторення їхньої безславної президентури.

– Ніколи чогось надто політичного не коментував… Майже всі вітають двох людей – Петра Порошенка та Віталія Кличка – з перемогою. Пригадуєте, як цей тандем утворився? Треба було одного разу Турчинову “посадити” на нараді Володимира Кличка (я навіть пам’ятаю, що він ображений тоді сказав: “А, так...”) – і він через деякий час підтримав Петра Порошенка як майбутнього президента країни. Інколи дрібниці в політиці і відсутність етики й культури можуть стати доленосними... Чи не так?

За матеріалами: Facebook, прес-служба ЛОДА.

Фото: Facebook, архів “Пошти”, Євгеній Кравс, Андрій Польовий.