“Зберегти статус української мови як єдиної державної. Гарантувати російській мові, іншим мовам національних меншин офіційний статус в регіонах, де за це виступає переважна більшість громадян”, – фактично у програмі лідерки “Батьківщини” йдеться про відновлення регіональних мов. Із чого виходить, що закон, проти якого боролися багато прихильників Тимошенко, скасовувати не мають наміру.

Під час минулої президентської кампанії під час розмов про другу державну часом згадували англійську. Зараз про неї ні слова, зате був кандидат, який обіцяв навчити усіх українців мови ситхів. 

Щоправда Дарт Олексійович Вейдер не пройшов відбір у ЦВК, хоч і міг скласти гідну конкуренцію багатьом кандидатам. У нього найстисліша програма, без загальних фраз – усього чотири пункти: окрім мовного питання це ще й будівництво бойової космічної станції, соціальний проект “Дартова тисяча” (для тих, у кого згоріли вклади в Ощадбанку) та нацпрограма “Бездонний бюджет” – для підвищення пільг, зарплат та стипендій до належного рівня. До речі, останній пункт реалізовуватиметься незалежно від того, хто стане президентом. Взагалі, усі економічні обіцянки кандидатів можна звести до пасажу, написаного у програмі Порошенка: “Звичайно, я за збільшення зарплат, пенсій і стипендій”. Словом, нема кандидата, який би був за зменшення.

Важко, напевно, вести мову про плагіат, це радше продовження традицій. Висуванець від Української народної партії Олександр Клименко вирішив не перейматися оновленням програми і потягнув її (слово в слово) у Юрія Костенка – висуванця УНП під час виборів 2010-го. Для них відтоді нічого не змінилося, тому й кандидат від УНП далі підкорюватиме виборців гаслом “Роби українське, купуй українське, захищай українське, – бо це твоє!” 

Це, до речі, ще й один із тих кандидатів, які мають намір заборонити комуністичну партію. Таке ж завдання ставлять собі висуванець НРУ Василь Куйбіда та кандидат від Радикальної партії Олег Ляшко. Останній окрім КПУ обіцяє припинити діяльність ще й Партії регіонів…

Значно цікавіша ситуація із програмою Валерія Коновалюка – той збирається втілювати обіцянки Віктора Януковича. Зрештою, він сам у цьому зізнається: “Я повертаюся з метою виконати все, що не реалізовано в передвиборній програмі “Україна для людей”, яку підтримали на останніх виборах Президента України понад дванадцять мільйонів громадян, щоб довести, що політика має і повинна бути відповідальною”. 

Коновалюк виправив у програмі Януковича кілька цифр, але не відмовився від оптимістичних обіцянок, які у свій час дуже потішили експертів: через десять років Україна має увійти у G20 (двадцятки найбільш економічно розвинених країн), а через 16 років населення в країні має сягнути 50 мільйонів.

У програмах кандидатів немало цікавих обіцянок. До прикладу, Вадим Рабінович переконує, що сам піде з посади (якщо його виберуть) через два роки. 

А до того часу він зробить так, аби при владі не залишився ніхто, хто був там в останні 15 років: “Потрібно вибачитися перед усіма хорошими, мудрими людьми, які багато зробили для України... Вибачитися, потиснути їм руки – і заборонити обіймати державні посади всім, хто на тому чи іншому державному посту перебував протягом останніх 15 років!”

Значно більше кандидатів пропонують провести разову люстрацію усіх політиків, та є й такі, які мають намір проводити щорічну перевірку – або за допомогою голосування (як-от Цушко, який хоче залишати на посадах лише тих, хто під час “дня голосування” набере 50% +1 голос), або за допомогою детектора брехні (як-от Тягнибок та Саранов).

Володимир Саранов, між іншим, має ще одну поважну обіцянку – зробити усіх акціонерами газотранспортної системи, попередньо перетворивши її на закрите акціонерне товариство. Не менш екстравагантний пункт є й у Петра Симоненка – створити двопалатний парламент і ліквідувати посаду президента. Заради цього й справді варто йти у президенти…

До рейтингу неоднозначних обіцянок можна додати ще одну – відновлення ядерного статусу, про що йдеться у програмах Дмитра Яроша та Олега Тягнибока. Цих двох, до речі, поєднує й інша щедра пропозиція: “Дозволити усім психічно здоровим та несудимим громадянам України вільно набувати і володіти вогнепальною та холодною зброєю”.

Та є одна обіцянка, грандіозність якої перевершує більшість уже згаданих: Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко та Зорян Шкіряк недвозначно стверджують, що повернуть Україні Крим. Як вони це робитимуть, не уточнюють, але не виключено, що керуватимуться у цій справі передвиборчою програмою Дарта Вейдера.