В Україні почалася активна фаза виборчої кампанії. Всі охочі зайняти президентське крісло свої документи подали – таких було аж 46.
До 4 квітня ЦВК має завершити реєстрацію кандидатів. Кожен із нас обере одного з них 25 травня і найімовірніше після цього (через три тижні) нас чекатиме другий тур дочасних президентських виборів.
Проте вже нині більшість чітко знає, за кого віддасть свій голос і якою хоче бачити Україну в майбутньому. Лідерів перегонів назвали і соціологи, провівши відповідне дослідження. А тепер… Тепер українці чутимуть чимало обіцянок, бачитимуть величезний обсяг політичної реклами, а ще буде повно бруду, який литимуть одні кандидати на інших… Толерантної виборчої кампанії – 2014 нам не чути і не бачити, натомість інформаційні війни з компроматами спостерігатимемо. Про дострокові президентські перегони говоримо з головою Комітету виборців України Олександром Черненком.
З його слів, на виборах 25 травня в Україні будуть присутні близько 3 тисяч міжнародних спостерігачів. Лише від ОБСЄ приїде 300 довготермінових та 700 короткотермінових (працюватимуть лише у день виборів). Від Комітету виборців України працюватиме 2 тисячі спостерігачів.
– Україна вдруге проводить дочасні вибори президента. Скажіть, будь ласка, які ваші прогнози щодо цієї виборчої кампанії? Чого передусім чекати українцям від президентських перегонів?
– Ця виборча кампанія буде дуже короткою, але інтенсивною. Всі події, які відбувалися в березні, зокрема й украй напружена ситуація з Кримом, так чи інакше вплинуть на виборчу кампанію – 2014. Те, що всі кандидати подали документи на реєстрацію у ЦВК в останні дні березня, означає, що вони боялися фальстарту. Актуальною була і залишається військова загроза з боку Росії… Зрештою, всі ми побачили дуже інтенсивне бажання висуватися на дочасні президентські вибори.
– А як тепер ситуація з Кримом вплине на президентські перегони?
– Було кілька загроз. Перша – якщо вибори в Криму не відбудуться (а там справді тепер неможливо організувати дільниці), чи не поставить це під нелегітимність вибори взагалі. Були ухвалені зміни до Закону “Про вибори президента”, згідно з якими, якщо якась дільниця не відкрилася і не відбулося голосування, то вона просто не потрапляє до загального заліку виборів і на легітимність виборів не впливає. В Криму 1200 дільниць. Тепер, навіть якщо вони не проголосують, це не вплине на легітимність виборів в Україні. Інше питання у тому, що в Криму залишаються українські громадяни, які, за Конституцією, мають право проголосувати, і держава Україна сьогодні повинна подумати, як забезпечити їм реалізацію цього виборчого права.
– Наскільки реальним є те, що люди, які живуть у Криму, голосуватимуть 25 травня, скажімо, у Херсонській області?
– Всі свідомі того, що організувати голосування на території Криму зараз неможливо. Організувати електронне голосування, аби громадяни змогли проголосувати через інтернет, також майже нереально. Отож, єдиний прийнятний спосіб – організувати виборчі дільниці на прикордонних територіях, зокрема у Херсонській області.
– На вашу думку, чи багато буде охочих серед кримчан їхати голосувати на Херсонщину?
– Такі, звісно ж, будуть, але… Людям на виборчі дільниці далеко їхати – це великі відстані. Неабиякою перепоною є й блокпости на виїзді з Криму. Якщо буде план росіян перешкоджати голосуванню, то людей можуть не випустити з Криму для голосування на Херсонщині.
Маємо чітко розуміти: якщо для кримчан створять умови для голосування в Херсонській області, то цим скористається невелика кількість виборців. Позиція Комітету виборців України така: якщо цим скористається навіть один виборець, то це треба робити, адже в Криму – громадяни України, про яких держава повинна дбати. Скажімо, голосування можна організувати навіть у польових умовах – поставити військові намети. Такого голосування у нас ще не було…
Головне, аби там був інтернет і доступ до реєстру виборців. Списки виборців не складати, бо не відомо, хто з Криму на яку дільницю приїде. Але має бути електронна база даних всіх виборців півострова. Як виняток можна зробити, аби таке голосування було не лише 25 травня, а достроковим – увесь тиждень перед днем волевиявлення. Цю пропозицію передаємо і в ЦВК, і до ВРУ. Технічно це забезпечити можна. Тепер слово за політиками.
Найімовірніше, восени 2014-го матимемо дострокові парламентські вибори
Звісно, важливою є насамперед безпека кримчан, які захочуть проголосувати 25 травня. Кожен житель півострова має для себе вирішити – голосуватиме він чи ні. Завдання держави – створити можливість проголосувати. Адже якщо Україна цього не зробить, це означатиме, що вона цілком відмахнулася від цих людей.
– А хто із кандидатів у президенти нині розраховує на голоси кримчан?
– Крим був електоральною базою Партії регіонів і частково комуністів. Кримські татари голосували за національно-демократичні сили. Колись голосували за Ющенка, у 2010-ому – за Тимошенко. За кого вони зараз готові голосувати? Звісно, не за Партію регіонів. За кого з кандидатів демократичного спрямування – не знаю… Кримські татари – це 13 відсотків загальнокримського електорату. Це 300 тисяч виборців. У загальнонаціональному розрізі – 0,5 відсотка.

|
фото: Андрій Польовий |
– Який оптимістичний і, навпаки, песимістичний прогноз Комітету виборців України щодо дочасних президентських виборів у нашій державі?
– Отож, оптимістичний: попри стислі терміни кампанії, попри політичну та економічну кризу сьогодні нема жодних ні юридичних, ні політичних підстав, щоб вибори-2014 не відбулися. Все робиться належним чином, гроші з Держбюджету виділені, ЦВК працює, кандидати зареєструвалися. Тому вибори відбудуться попри коротку кампанію! Песимістичний прогноз: спроби зриву виборів третьою стороною.
– Росією?
– Так, Росією. Або через пряме військове втручання (під час воєнного стану виборів не проводять), або без прямого втручання – через організацію провокацій, бойкоту виборів, штучного підігрівання настроїв у певних областях, блокування дільниць місцевою самообороною… Це може зірвати вибори на окремих дільницях, можливо, на якихось окремих невеликих територіях. Але, згідно з уже згаданими змінами до Закону “Про вибори президента”, якщо на якійсь дільниці вибори не відбудуться, це жодним чином не вплине на легітимність виборів в Україні. Ще раз кажу: я певен, що вибори 25 травня в Україні відбудуться.
– З’їзди політичних партій висунули своїх кандидатів. Самовисуванців також достатньо. Починається активна фаза виборчої кампанії – 2014. Якою вона буде?
– Вплив тих небезпек, які в Україні були колись, як-от застосування адмінресурсу і підкуп виборців, думаю, не буде відчутним. Або його взагалі може не бути.
– Ви певні, що нинішня влада не застосовуватиме адмінресурс?
– Адміністративна вертикаль зламана. Передусім губернатори поділені за квотами: хтось представляє “Батьківщину”, хтось “Свободу”. Кожна партія має свого кандидата в президенти. Колись адмінресурс був сильний, коли “в спайці” працювали губернатори, керівники міліції, прокуратури та СБУ. Це був коток, який тиснув… Сьогодні адміністративна вертикаль не працює у тому, що мала б робити… Доброго тут мало, і це погано, але втручатися у виборчу кампанію, думаю, не будуть.
Сьогодні у громадян нашої держави є великий запит на мир і спокій
З іншого боку, треба розуміти, що голови ОДА, особливо міські голови, будуть в командах підтримки різних кандидатів у президенти як на сході, так і на заході країни. Гадаю, що будуть спроби місцевого локального адмінресурсу. Звісно, це не стане масовим явищем. Небезпека місцевого адмінресурсу зберігається, особливо у Харкові та Харківській області. Не виключаю, що на сході України, де підприємства одного власника, будуть зганяти людей на мітинги на підтримку певного кандидата і примушувати за нього голосувати. Отож, спроби застосування адмінресурсу будуть, але я б не перебільшував їх впливу.
– Прошу сказати, а на заході України адмінресурс застосовуватимуть?
– Думаю, певні спроби робитимуться. Зрештою, переконаний, що такого брутального втручання, як колись, не буде. Ще б пак, люди вже не ті, та й ситуація не та! Я навіть не знаю, хто може змусити виборця за когось проголосувати.
– Підкуп виборців – це вже також історія чи ще зарано робити такий висновок?– Підкуп виборців був ефективним у локальних виборчих кампаніях – під час місцевих виборів та коли кандидат балотувався у мажоритарному окрузі. На президентських виборах підкуп не можна організувати на великій території. Подарунки, певно, будуть. Скажімо, даруватимуть комп’ютери школам, обладнання лікарням… А оскільки виборча кампанія коротка, то її особливістю стануть інформаційні війни. Тож основним кандидатам треба буде не щось роздавати чи дарувати, а розповідати виборцям, чим конкурент гірший…
Загалом Україна має шанс провести доволі демократичні, конкурентні та вільні вибори. Для цього створені всі умови і у владі, і в суспільстві. Після Майдану робити якісь фальсифікації, якимсь чином тиснути на виборця… Країна може отримати непередбачуване! Тому думаю, що всі кандидати це усвідомлюють. Тому є такий стриманий оптимізм щодо чесності цих виборів. Паралельно ще відбуватиметься низка місцевих виборчих кампаній у майже 30 містах, зокрема в Києві. Власне на місцевих виборах можливі ті проблеми, які ми бачили раніше. Окрім столиці, вибори відбудуться в Одесі та Черкасах. Наразі чекаємо змін до Закону “Про місцеві вибори”.
– Чи багато інформаційного бруду, компромату почують і побачать виборці у квітні – травні?
– Така небезпека є. Особливо це буде відчутно між першим та другим турами виборів. То буде щось на кшталт, хто де був, хто на кого працював… Виборці почують певні звинувачення. Не виключаю й оприлюднення певних телефонних розмов. Зрештою, після плівок Мельниченка українське суспільство нічим здивувати.
– На вашу думку, як штаби кандидатів будуватимуть виборчу кампанію – піаритимуть свого кандидата чи поливатимуть брудом конкурента? Чого буде більше?
До теми |
До складу дільничних виборчих комісій, згідно з виборчим законодавством, входитиме по одному представникові від кожного кандидата у президенти, а не два, як передбачалось раніше. |
– Думаю, в першому турі кандидати будуть все-таки частіше щось пропонувати, озвучувати основні месиджі, зокрема, як боротимуться з корупцією, протистоятимуть Росії.
Наше опитування показало, чого найбільше бояться українці: 67 відсотків – війни, 47 відсотків – внутрішніх конфліктів, 40 відсотків – підвищення цін. Сьогодні у громадян нашої держави є великий запит на мир і спокій – на неконфліктність. Нині психотип Порошенка цьому відповідає. А от успіх Тимошенко багато в чому базується на протистоянні та безапеляційності. Януковича вже нема, а вона знову воює… Люди втомилися. Сьогодні є запит на спокій.
– До речі, а як ви оцінюєте шанси Порошенка?
– Соціологія дає йому вихід у другий тур президентських перегонів. А після підтримки Кличка…
– …стратегічний і успішний хід?
– Це дуже успішний хід з боку Порошенка і дуже прагматичний з боку Кличка.
– Такий крок послаблює Тимошенко?
– Не так послаблює Тимошенко, як посилює Порошенка. Електорат Кличка і Порошенка дуже схожий. Якби Кличко підтримав Тимошенко офіційно і публічно, то це не означало б, що всі виборці Кличка перейшли б до неї. Хіба якась невелика частина.
– Тимошенко має шанси на перемогу?
– Має. Якщо вибори проходитимуть у два тури, то в другий тур вийдуть Порошенко і Тимошенко. Нині дуже динамічно змінюються настрої виборців. Все залежатиме від ситуації в країні.
Будьмо об’єктивними. Якщо в другий тур вийдуть ці два кандидати, багато хто зі східних і південних виборців проігнорує голосування. З іншого боку, голосуватимуть радше за Порошенка, аніж за Тимошенко.
– На вашу думку, чи не розчарує виборців Кличка його рішення не йти у президенти?
– Хіба незначну частину. То був прагматичний крок.
– Він хоче бути першим – першим у Києві. Зрештою, в спорті Кличко також звик перемагати…
– На виборах у столиці він уже програвав. Соціологія показує, що йому легко буде виграти мерські вибори у Києві. Тим паче що популярність Порошенка в столиці також велика. І рейтинг популярності Кличка там високий.
Вибори мера Києва дуже цікаві. Нині про свою готовність балотуватися вже заявили парламентарі Леся Оробець та Микола Катеринчук. Екс-міністр Юрій Луценко публічно сказав, якщо Кличко балотуватиметься, то він не буде цього робити. Ймовірно, Луценко дотримає слова. Але як буде насправді, побачимо.
– Чим відрізняються президентські вибори 2014-го від виборів 2010-го?
– В Україні була розпорошеність опозиційних кандидатів, а від влади був один кандидат. Тепер на електоральну спадщину Януковича претендують чотири-п’ять кандидатів, зокрема Симоненко. Свого часу Партія регіонів забрала у комуністів дуже велику частину прихильників. Нині вона повертається. А якщо говорити про дотримання демократичних принципів, то думаю, що цьогорічні вибори будуть кращі.
– А в чому гірші?
– Сильною є політична турбулентність, нестабільність. На сході і на півдні країни 40 відсотків тих, хто ще не визначився або не піде на вибори, або не підтримує жодного кандидата. Сьогодні виборці сходу та півдня дуже дезорієнтовані, і їх потрібно залучити до виборів. Виборцям наголосимо, що графи “проти всіх” у бюлетенях не буде! Як, зрештою, її не було на останніх парламентських виборах. До слова: у більшості європейських країн такої графи нема.
– Кажуть, що Україну ще в цьому році чекають і парламентські вибори. Наскільки вони реальні? Напевно, кілька кандидатів йдуть на дочасні президентські вибори – 2014 саме задля “розкрутки”, з прицілом на вибори до ВРУ, чи це просто технічні кандидати?
– Ну, технічних кандидатів ніхто не відміняв… Вони завжди були на виборах з різною метою – і для заповнення виборчих комісій через їх квоту, і для “відтягування” голосів. Багато хто йде на вибори задля “розкрутки” власних політичних проектів з прицілом на майбутні парламентські вибори.
Очевидно, кожен із олігархів робитиме ставку на когось із кандидатів у президенти, зокрема, допомагатиме грішми. Деякі, цілком можливо, “розкладуть яйця у різні кошики”
Найімовірніше, восени 2014-го матимемо дострокові парламентські вибори. До речі, згідно із соцопитуванням, 66 відсотків населення України вимагає дострокових виборів до ВРУ. Ці вибори однозначно потрібні, бо в державі відбулося повне перезавантаження влади. Якщо оберемо президента, потрібно в 2014-ому обирати новий парламент. Зараз маємо неповноцінний парламент, адже багатьох народних обранців у стінах ВРУ немає. Парламент хоч і дієздатний (кворум є), але неповноцінний.
– Скажіть, будь ласка, чи можливі в 2014-ому дочасні місцеві вибори? Такі розмови також можна чути.
– Сьогодні ця дискусія не така гостра, як дострокові парламентські вибори. Тим паче що восени 2015 року мають відбутися чергові місцеві вибори.
– Хто з кандидатів у президенти вас особисто здивував?
– Передусім кандидування Рабиновича і Кузьміна. Ці люди мало на що впливають…. Здивувала й дискусія в Партії регіонів – Добкін чи Тігіпко?
– На вашу думку, за кого Львів голосуватиме?
– Оперую соціологією: на Західній Україні, зокрема у Львові, спостерігається підтримка Петра Порошенка і Юлії Тимошенко. Є серйозна втрата позицій “Свободи” і Тягнибока. В тому числі й через появу “Правого сектору”. Успіх “Свободи” на минулих виборах багато в чому був зумовлений відсутністю Тимошенко. Тепер вона знову з’явилася. Сільський консервативний електорат Західної України, який частково голосував за “Свободу”, знову повернеться до Тимошенко.
– Під час цієї виборчої кампанії кандидати в президенти їздитимуть містами України чи виборці бачитимуть їх лише з екранів телевізорів та з білбордів?
– Поїздки у регіони їм потрібні. В умовах динамічної кампанії особисте спілкування кандидатів з виборцями на часі. Лідери перегонів їздитимуть містами. Питання, наскільки вони готові поїхати в не надто комфортні для них регіони. А це робити треба. Питання, як зустрінуть Тимошенко і Порошенка у Луганську та Донецьку. А їхати туди треба. Бо в цих регіонах багато дезорієнтованих виборців, з якими можна і треба говорити.
– Які головні месиджі кандидати у президенти пропонуватимуть нам, виборцям?
– Збереження територіальної цілісності України та повернення Криму, єднання України, покращення економічної ситуації та вихід з економічної кризи, а також боротьба з корупцією.
– Які з цих обіцянок вдасться виконати тому, хто стане Президентом України?
– Обіцянки, звісно, дуже широкі та абстрактні. Очевидно, з Кримом у найближчі місяці, а може, й роки важко буде щось вирішити. Тепер головне заспокоїти схід і південь країни. Якщо боротьба з корупцією буде не декларативною, а справжньою, то навіть до кінця року люди зможуть це відчути. Україні потрібна реформа міліції. Потрібно побороти корупцію в сфері державних закупівель. Звісно, потрібна політична воля.
– Кожна виборча кампанія – це колосальні витрати. Як буде цього разу?
– Дочасна президентська кампанія – 2014 обіцяє стати найдешевшою – мало часу. Відомі кандидати більше їздитимуть, частіше братимуть участь в ток-шоу. А ті, хто лише стартує, кому потрібна впізнаваність, робитимуть акцент на зовнішню рекламу, зокрема білборди. П’ять-шість кандидатів вкладуть у кампанію не один десяток мільйонів доларів. У 2010 році в кампанію кандидати вкладали до сотні мільйонів, тепер це будуть набагато менші суми.
– Яка роль олігархів у виборчій кампанії – 2014?
– Очевидно, кожен із них робитиме (або вже зробив) ставку на когось із кандидатів у президенти, зокрема, допомагатиме грішми. Точно допомагатиме медіаресурсом. Деякі, цілком можливо, “покладуть яйця у різні кошики”. Поза тим, думаю, на виборах-2014 стратегія буде такою: спочатку треба подивитися, хто переможе, а вже потім із ним домовлятися. Головне не воювати.
Розмовляла Ірина Цицак