– Те, що росіяни зараз роблять в Криму з нашими військовими частинами, – це неприпустимо. Кожен бойовий офіцер вам скаже, що в такій ситуації треба діяти. Але... Думаю, політичне керівництво країни не дає дозволу на застосування зброї. А вже які у них мотиви – це треба питати у міністра оборони і начальника Генштабу…  У будь-якому статуті, навіть караульної служби, написано, що при нападі на вартового можна застосовувати зброю без попередження, на об’єкт – аналогічно… Я уявляю собі, що переживають хлопці, коли їм дають команду стояти без зброї, коли по них фактично стріляють. Ви всі, мабуть, бачили відео, де наші військові йдуть з прапором і співають гімн. У мене нема слів – я можу їм тільки вклонитись.

Можливо, відсутність спротиву розрядить і стабілізує обстановку. Але я Путіну не вірю. Путін агресор. Частини, розташовані в Криму, можна було дуже швидко по команді привести в повну бойову готовність... Є перехоплені розмови Путіна з його начальником командування Чорноморського флоту. “Почему вы не действуете?.. Почему они не стреляют?.. А что вы для этого делаете?..” 

Росія зможе перемогти у збройному конфлікті лише на перших порах. Утриматися тут росіяни не зможуть – під ними горітиме земля. Тут буде така партизанщина, що вони зрозуміють, що таке пекло. Ви бачили, які у нас люди, коли був Майдан. Росіянам, які сюди прийдуть, не позаздриш…Вони діють без розпізнавальних знаків, як терористи. Але нашій розвідці відомо, якій частині Збройних сил РФ належить кожна з цих машин, яка є в Криму зараз, є номери бригад. Так що кого вони намагаються обманути – невідомо.

Поясню вам, чому російський спецназ в Криму саме так нахабно діє – намагається захоплювати бази і території. Їм треба десь розміститися. Якщо віддати їм військові частини, вони засядуть в них уже навіки, вигнати їх звідти буде майже неможливо. Але в принципі, якщо Росія відмовляється визнавати цих солдат своїми – ми маємо право їх роззброювати, як якихось невідомих озброєних злочинців…

До чого готується Росія? До війни. І не тільки в Криму. У них все підготовано. Є план наступу через Чернігів, Харків, Луганськ. Але план не реалізовано досі, тому що населення в цих регіонах не виступає з активними сепаратистськими настроями, як розраховували росіяни. Але в будь-якому разі вони будуть насичувати ці регіони провокаційним елементом, аби їх збунтувати. Взагалі план максимум – відокремити від України Крим, Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську, Одеську області.

І ще був варіант бліцкригу – брати Київ і сажати сюди Віктора Федоровича. Але цей варіант вже менш вірогідний. Росіяни просто розраховували, що їх тут з квітами зустрінуть. А коли не зустріли – зрозуміли, що далі Криму поки йти не можна.

– Ключова мета президента Росії Володимира Путіна – відділити Україну від Чорного моря. Путінський план війни: 1. Швидко приєднати Крим до РФ і наростити ударне угруповання російських військ у Криму. 2. Діями сил спеціальних операцій і засланців-деструктивників створити після 16 березня сприятливу ситуацію для ударів 20 армії у Донецькому напрямку, 3 армії – у Луганському напрямку, 106 дивізій на Київ та частиною сил кримського угруповання розсікти Україну та вийти до Дніпра. 

3. Удар основних сил кримського угруповання повести в напрямку Одеси, попередньо підготувавши підґрунтя на місцевому рівні за сприяння Придністров’я. 5. На 5-7-ий день створити підконтрольну дугу Луганськ – Донецьк – Миколаїв – Одеса – Тирасполь, і так відрізати Україну від моря. 6. Після цього розпочати переговори про статус-кво нових кордонів, у яких нашу державу буде перетворено в континентальний анклав без виходу до моря із вкрай обмеженими транзитними можливостями, тобто геополітично неважливу. 

Фактично це путінська війна за вихід до моря! Неможливо це допустити! Саме з оцінки цієї ситуаціі треба будувати контрстратегію, діяти рішуче і результативно!

– В.о. Президента країни і уряд не повинні чекати лише на допомогу Заходу і на те, що... “розвидниться”. Якщо для них головною є влада, а не честь народу, якщо вони не здатні брати на себе відповідальність – вони нічим не відрізняються від попередників. Історію творить честь народу і армії, а не боягузтво та політична кон’юктура перед черговими виборами тимчасових політиків...

Лише повномасштабне розгортання ЗС України відповідно до мобілізаційного плану може врятувати честь цієї влади. Виправдовування на кшталт “в усьому винні попередники” – не для професіоналів. Нинішня влада була не в селі, а у Верховній Раді... Рядові армії і їх лінійні офіцери свою справу вже зробили. Вони врятували і свою честь, і честь України.

– Підхід повинен бути реалістичним і без наївності. Якщо Крим хоче більшої автономії, справедливо, щоб він обговорив це з урядом у Києві, відповідно до українського законодавства і договорів, підписаних 23 роки тому. Міжнародне співтовариство має подати чіткий сигнал. Територіальна цілісність суверенної держави не може бути предметом переговорів! Мета Росії – дестабілізувати країну, скомпрометувати довіру до неї з боку ЄС і ввести її в свою орбіту. Не можна допустити, щоб Україна була залучена в суперечку з Європою.

Щодо ролі Північноатлантичного Альянсу, то необхідно посилити безпеку регіону і продемонструвати, що в разі потреби ми готові відповісти…Насамперед треба переконати українців, що Європа з ними. Це можна зробити завдяки офіційним візитам на високому рівні, що підтвердить міжнародне визнання нової влади. Треба негайно розблокувати обіцяну допомогу, бо економіка перебуває в жалюгідному стані. Якщо провалиться спроба підтримання каналів діалогу відкритими, то необхідно підсилити санкції та ізолювати Москву в міжнародних організаціях.

– США необхідно якнайшвидше показати Росії, що ми не станемо миритися з подальшими кроками з її боку і що територіальна єдність України священна. Америка може використовувати дипломатичну ізоляцію, замороження активів і заборону в’їзду в країни Заходу щодо російських олігархів. Оголошення про проведення спільних військово-повітряних навчань з країнами Балтії і вхід американського військового корабля в Чорне море підтримають наших союзників, так само як і економічна допомога лідерам України, яким варто відкласти вбік усі розбіжності і почати керувати своєю країною.

Рух Києва у напрямку Заходу сприймається президентом Росії Володимиром Путіним як образа. Вторгнення і ймовірна анексія Криму через надумані побоювання за його російськомовне населення стали його відповіддю нам. Ми повинні проявляти стратегічне терпіння, якщо хочемо його зупинити. Москва теж піддається тиску. Скоро північноамериканська нафта і газ можуть позбавити Москву її економічного потенціалу .

Якщо ми дамо дозвіл на будівництво газопроводу Keystone XL і станемо лідерами з експорту природного газу – це буде доказом того, що ми маємо намір зробити саме це. А Європа повинна нарешті диверсифікувати свої поставки енергоресурсів і створити газопроводи, які не проходитимуть через територію Росії.

Події в Україні повинні стати тривожним дзвінком для американських політиків. Якщо цей заклик не буде почутим, це додасть сили диктаторам і екстремістам по всьому світу. А нам доведеться заплатити високу ціну, тому що в такому випадку постраждають наші власні інтереси і цінності.

– Україні терміново треба провести повномасштабні військові навчання за участі країн НАТО. Якщо антиагресорська політика Європейського Союзу щодо Росії провалиться, то поневолення після Криму може зазнати будь-яка країна ЄС. Я можу здогадатися, чому зараз усе відбувається саме так, як ми бачимо. 

Захід утримує Україну від силової відсічі агресора. Якщо ця тактика ні до чого не призведе – наступною може стати будь-яка країна ЄС, наприклад, Естонія з її Нарвою. Незважаючи на те, що майже всі закликають “дати в пику агресору” і, по суті, розпочати військову операцію в Криму, я вважаю, що це не той шлях. А от провести в Україні терміново повномасштабні військові навчання за участі країн НАТО було б і законно, і доречно. У нас залишилося максимум 7 днів. 

– Важливо, щоб Росія і надалі відчувала тиск з боку країн світу, їх фактично одностайну підтримку України. РФ не зможе довго ігнорувати те, що їй кажуть провідні світові гравці. Головну роль відіграють рішення, які будуть прийматися за її межами. Йдеться про рішення ЄС і США стосовно економічних санкції щодо Росії. Такий порядок денний може бути набагато важливішим і продуктивнішим з точки зору захисту українських інтересів…

Росія не належить до числа провідних економічних і фінансових гравців світу. Це велика сировинна країна, фінансова потужність якої фактично повністю базується на продажу енергоносіїв. Така економіка не може довго існувати без того, щоб не купувати товари, яких у них немає, та технології для випуску цих товарів.

Саме тому економічні санкції – це саме те, чого Росія остерігається найбільше. Адже військовими засобами її залякати неможливо, оскільки вона має ядерний потенціал, достатній для знищення планети.

–  Повернувся з Криму з важким серцем... Багато моїх знайомих давно скептично ставляться до відпочинку у Криму. І готові принести півострів в жертву власному спокою і подальшому поступу країни. Але я особисто знаю десятки свідомих жителів Криму, які самовіддано борються за своє право жити в своїй державі. І ще сотні тисяч заляканих, які не готові до активних дій, але усвідомлюють всю трагедію від перетворення квітучої землі на руїну. Зрештою, я бачив розгублені очі українських військових, які готові стояти до кінця… Вони зараз почувають себе покинутим і забутими, радіють, як діти, кожному гостю і доброму слову з великої землі…

Сьогодні всі емоції в Криму – біль, розпач і тривога. Мої друзі там відчувають себе чужими, а своїми себе там відчувають тепер озброєні люди, похмільні козачки і ті, кого я вперто в Криму не хотів помічати. А вони були, вони нікуди не дівалися, їх дбайливо зрощувала і підгодовувала кремлівська пропаганда і українська п’ята колона. Вони думають, що повертають собі свою «родіну» (яку в них ніхто не забирав), а насправді забирають у мене мій Крим. Мій не в розумінні території. Територія ця і так давно роздерибанена українськими і російськими бандюками у владі (і чекає її черговий переділ). 

За матеріалами “Української правди”, Facebook, Inopressa, ipress.ua, LB.ua.
Фото: radiosvoboda.org, LB.ua, Facebook, Reuters