“... А ми, українці, будемо контролювати владу!”


фото: AFP

Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ:
– Ми різні, але не поділені. Поділ між українцями намагаються створити політики для своїх політичних цілей. Майдан доказав, що українці є єдиним народом у своєму прагненні жити в мирній країні… У деяких регіонах України лунають сепаратистські заклики із зазіханнями на її територіальну цілісність. Європа не повинна ізолюватися від цих проблем, адже рано чи пізно вони то­рк­нуться кожного європейця.
Олег Покальчук, соціальний психолог:
– Якщо Януковича, Пшонку, інших втікачів від правосуддя піймають живими, якщо їх узагалі піймають, то маємо маленький шанс на свій “Нюрнберзький процес”, який був би дуже доречним. Але я думаю, що цього не станеться. Я б дуже хотів, аби це сталося, мрію про це, але сили, які протистоять, вони є з усіх боків і дуже зацікавлені, щоб ці люди розповіли, хто їм віддавав накази (та ж Росія), хто з дипломатів на них тиснув, з якими людьми вони ще входили в змову, які, можливо, сьогодні  вже несподівано є великими патріотами і революціонерами. Ми б дуже багато цікавого дізналися...
Для мене як для психолога є велика людська трагедія, бо в кожному з нас живе маленький “янукович”. Це як віруси в людському організмі, які ми носимо в собі, і лише імунна система, поки ми ще в силі та здоров’ї, не дає їм розвиватися у хвороби. Ми помираємо і не знаємо, носіями чого були. Але якщо імунна система слабне, той “янукович” вилазить назовні і починає нами керувати, ми занедужуємо і починаємо розкладатися…
Політична нація, яка нарешті створилася зараз, копняками підганяє політиків до якоїсь діяльності. На мій погляд, краще б це було робити багнетами. Як показує історичний досвід, вони тоді швидше ворушаться, бо до копняків вони вже всі звикли і кажуть “Дякую, а можна ще?”. 
…Зараз буде такий психофізіологічний відкат, який буде виявлятися в депресії, роздратуванні, пошуку винних. Моя перша порада – затаїти дихання і полічити до десяти, якщо хочете щось термінове сказати, вдарити, вистрелити…
Арсен Аваков, в.о. міністра внутрішніх справ:
– Скажу вам гранично відверто, що це була одна з причин, чому в ту ніч з Валентином Наливайченком, коли були в Криму, в Севастополі, ми не стали продовжувати жорсткі дії стосовно Віктора Януковича, йти до кінця. Тому що в цей момент ми розуміли, що це, по суті, провокація силового конфлікту в місті з провокацією сил іноземних держав втрутитися у цей конфлікт. Ми прийняли рішення, що нам доля Криму і доля спокою в цьому місці важливіші, ніж ситуація з Януковичем. Генеральна прокуратура утворила велику слідчу групу, до якої входять представники МВС та СБУ, що займається питаннями масових вбивств громадян України і проводить розшук Януковича. Зараз суспільство буде отримувати інформацію, яку визнає потрібною ГПУ, і це нормально.
Олег Махніцький, в.о. Генпрокурора України:
– Янукович оголошений у міжнародний розшук, цим займається окрема слідчо-оперативна група. В міжнародний розшук оголошений і екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Захарченку і Януковичу висувають підозру в масових убивствах людей, вчинених групою осіб. СБУ та МВС отримали доручення на проведення оперативно-розшукових заходів для встановлення місця перебування  вказаних осіб і доправлення до суду.
Євген Захаров, правозахисник:
– Я звертаюся до депутатів опозиційних фракцій: зупиніться! Припиніть наругу над правом! Не псуйте нашу спільну перемогу! Старий “дракон” переможений, але ви вже породили нового “дракончика”.
Я розумію необхідність швидких дій, спрямованих на встановлення керованості держави. І для цього не можна було обійтися без порушення Конституції. Відповідно до неї за відсутності президента виконувач його обов’язків – голова ВРУ не може призначати міністрів оборони, іноземних справ, голову СБУ, звільняти і призначати голів обласних державних адміністрацій, вносити кандидатуру прем’єр-міністра тощо. Але не можна залишати країну без органів влади, так вчинити необхідно. Це можна виправдати: революція ламає стару правову систему і створює нову. Але ж порушувати далі Конституцію, закони заради вигаданої політичної доцільності не можна! Проте саме це зараз відбувається.
Як можна було звільняти суддів Конституційного Суду, які голосували за повернення Конституції в редакції 1996 року, за порушення присяги? Та ще й доручити ГПУ відкрити кримінальне провадження за фактом ухвалення цього незаконного антиконституційного, як вважають 307 нардепів, рішення! Присвоївши собі повноваження Вищої ради юстиції (ВРЮ), парламент вчинив незаконно. І чим ви кращі за старого “дракона” з його Партією регіонів, які підкорили собі  ВРЮ і звільняли “незручних” суддів за порушення присяги? Так там хоч якась процедура розгляду була!
Трохи більше року тому Європейський суд з прав людини ухвалив жорстке рішення проти України за заявою колишнього судді Верховного Суду і голови Ради суддів Олександра Волкова в близькій ситуації. Можна сміливо прогнозувати, що в майбутній справі “судді КСУ проти України” держава знову зазнає фіаско. Не ганьбіть себе і державу, придушіть свою спрагу помсти та скасуйте своє незаконне рішення!
Сьогодні розпочинається так звана люстрація суддів. І проводить її навіть не ВРЮ, а парламентський Комітет у справах правосуддя. Це знову ж таки беззаконня!  Парламент не може ставати судом. Після цієї екзекуції про незалежність суддів можна забути. Люстрація справді необхідна, але її треба проводити за ретельно підготовленим законом, щоб не повторювати серйозних люстраційних помилок в країнах Центральної та Східної Європи.
Так само не може парламент звільняти політв’язнів – такі рішення може виносити тільки суд, переглянувши відповідні справи. Я сам можу написати список справ політв’язнів, яких треба терміново звільнити, а також справ, де є обґрунтовані підозри в законності вироків, – паламарів у Запоріжжі, “довічників” – Володимира Панасенка, Олександра Рафальського, Максима Орлова, Мераба Суслова та інші справи. Парламент має повернути всі повноваження Верховному Суду, які він мав до 2010 року, і забезпечити механізм перегляду таких справ в порядку виключного провадження, наприклад, за зверненням Упов­новаженого ВРУ з прав людини. Звичайно, можуть бути винятки – як-от звільнення Юлії Тимошенко, але правилом має бути судовий розгляд справи.
Як на мене, зараз головне встановити порядок в країні. Ейфорія та ажіотаж, які тепер спостерігаються, тільки породжують паніку і відлякують від Майдану його можливих прихильників на сході та півдні. Вимоги людей зі зброєю виконувати виключно їхні накази, перевірка документів в усіх підряд, підпали будинків, самосуди, стовпи ганьби, цькування родин – усе це треба припиняти.
Необхідно вести копітку роз’яснювальну роботу, що якщо не діяти далі за встановленою законом процедурою, будуть царювати беззаконня  і свавілля. І наостанок. Якщо переможці будуть надалі порушувати Конституцію, закони і принципи права, то європейські інституції можуть відмовитися від фінансової підтримки України.
Володимир Яворський, правозахисник:  
– Придумав кінець “кнопкодавству”. Є така законодавча пропозиція: встановити адміністративну відповідальність за голосування у парламенті несвоєю карткою. Відповідальність – громадські роботи на 60 годин, вид яких визначає КМДА. Ідеально – прибирання вулиці, що здійснюється по 4 години на день у вільний від роботи час. Для притягнення до відповідальності не потрібне зняття депутатської недоторканності. Протокол про адміністративне правопорушення складає голова ВРУ або його заступники.
Володимир Парасюк, сотник Самооборони Майдану:
 – Політики, якщо ви зрадите Майдан, якщо не виконаєте всі умови, які на Майдані поставив український народ, прийдемо до кожного з вас особисто! Не дай Боже не будуть покарані злочинці – ви будете за це відповідати! Дорога громадо, нам потрібно їх жорстко контролювати! Ми тільки зламали один режим, а вже є якісь підводні течії… Зараз при владі мають бути тільки люстровані політики, які не мають у своїй біографії чорних плям. А ми, українці, будемо їх контролювати!
Віктор Чумак, парламентар: 
– Про що новому урядові треба сьогодні чесно сказати людям – про те, що в країні ситуація майже катастрофічна:
1. Про падіння ЗВР до 15 млрд.
2. Про те, що пенсії та зарплати будуть затримувати.
3. Про те, що доплати “чорнобильцям”, “афганцям” та дітям війни платити нічим.
4. Про те, що судові рішення щодо цих рішень платити нічим.
5. Про те, що гривню треба опустити до 10-ти.
6. Про те, що треба жорстко реагувати на дії самозваних самооборонців
Про все це я 26 лютого розповідав на Інститутській, коли мене зупинило чоловік 60 і попросило розказати, що діється. Сподобалося, що переважна більшість людей це розуміють і готові до цього. Категорично проти цього виступило чоловік п’ять.
Леся Оробець, парламентар:  
– У відповідь на інформацію Мустафи Найєма щодо погодження складу уряду на Раді Майдану:
1. Мені жодного поста не пропонували.
2. На посаду міністра закордонних справ фракція підтримала кандидатуру Бориса Тарасюка. В цей складний час швидка ефективна командна гра є пріоритетом.
3. І взагалі у мене є обґрунтовані сумніви, чи була б у мене можливість за існуючих обставин та підходів показати критично необхідні громадянам чіткі вимірні результати.
Рідні, не переживайте, де б я не несла свою службу, ми разом знайдемо спосіб, щоб я була корисною.
Дмитро Булатов, лідер Автомайдану:
– Я готовий стати новим міністром молоді та спорту України, у мене достатньо досвіду. Я розумію, що я впораюся з цією роботою. Розумію, що у цей час то буде надважко, бо існує купа причин так говорити. Думаю, що в бюджеті зовсім немає грошей, і як вирішувати ці проблеми поки не відомо. Але я вже зараз шукаю альтернативні джерела фінансування, незважаючи на те, чи буду міністром, чи ні. З цього приводу я вже провів багато переговорів.
Штефан Фюле, комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства:
– Нині важливо, щоб усі сторони продовжували бути залученими до плідного діалогу для реалізації устремлінь українського народу. Ми очікуємо, що всі в Україні поводитимуться відповідально і захищатимуть єдність, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність країни. Дуже важлива й належна повага до регіональних, культурних і мовних відмінностей в країні.
Є три пріоритети перед новою владою: перший – негайна широка конституційна реформа, яка мала б завершитись у вересні цього року за допомоги експертів Венеційської комісії, другий – формування нового коаліційного уряду України і третій – забезпечення умов для вільних і справедливих виборів президента наприкінці травня.
Ігор Васюник, парламентар: 
– Майте совість! Я прошу всіх, хто має мій телефон/email, прошу, не дзвоніть мені з проханням влаштувати вас, ваших друзів/кума/свата/брата “на якісь посади”. Я не хочу торкатись зараз теми, хто був і не був на Майдані… Але якби ви бачили (!), як одне за одним зносять тіла до Михайлівського собору та біля готелю “Козацького” загиблих віком, як мої діти, ви б мені не дзвонили ще в перший день жалоби посприяти влаштувати вас на посаду. 
Ви чудово знаєте, і я не раз висловлювався тут і при зустрічах, що для мене особисто і деяких моїх колег (наголошую на цьому, бо для решти, виявляється, було по-іншому) це була боротьба не за владу, а за майбутнє держави. А після пережитого і побаченого в Києві для мене це вже питання честі та обов’язку! 
Серед “претендентів” – колишні злодії… Холи готелів “Київ”, “Україна” та “Національний” – половина Львівської області стоїть за посадами! Майте совість!!! Якщо ви дійсно професійні і люди команди – вас і так побачать.
Дякувати Богові, що зробили перерву до четверга. Змушений просто виїхати до Львова. Не заздрю Кубіву – до нього ще більша черга!
Анатолій Гриценко, парламентар:
– Без права на помилку! Турчинов оголосив формування Коаліційного Уряду Народної Довіри. Головою уряду пропонується Яценюк, який не має народної довіри. Навіщо витрачати час? Проштовхнути через Раду прем’єра без довіри? Хіба в країні панує спокій, економіка на підйомі, зовнішні загрози відсутні? Перевірити межу терпіння людей? Не варто! Янукович перевірив... 
Бачу, що від цієї Ради толку для країни не буде, надто швидко оговталися й увійшли в закулісні партійно-олігархічні торги. Радою маніпулюють... Але й Майданом уже намагаються маніпулювати: пару кадрових “коврижок” в обмін на “народну підтримку”, аби Майдан розійшовся і не заважав рулити? “Майдан свої завдання виконав, може розходитися”, – Турчинов сказав. Сам! Троє в одному – президент, спікер і прем’єр одночасно. Що робити?
1) Призначати дострокові парламентські перевибори. Щоб не було провалу управління – краще на осінь, разом із перевиборами місцевими, але можна окремо й негайно: врешті-решт цій Раді на виборах-2012 народ не давав ТАКИХ величезних повноважень, як не давав на виборах-2010 Януковичу повноважень диктатора. Тож якщо перезавантаження влади – то перезавантаження повне!
2) Сформувати на цей період інший уряд: не партійно-олігархічно-коаліційний з імітацією народної довіри до прем’єра, а уряд технократів – аби відновив керованість, втримав ситуацію і почав не надто популярні (на першому етапі), але потрібні країні реформи.
Мій висновок: з такою дружбою влади нинішньої та минулої, з такими вождями фракцій та їхніми спонсорами-олігархами, з небажанням люстрації Коаліція і Народна Довіра в цій Раді – речі несумісні. Чи у вас ще залишилися ілюзії?
Вахтанг Кіпіані, головний редактор “Історичної правди”:
– Оці мантри про “волю Майдану” починають діставати. Бо нема ніякої єдиної волі у мільйонів людей, крім “Банду – геть!”. Щодо всього іншого, включно з тим, як “геть”, коли “геть”, кого саме “геть”, кого на зміну і так далі, люди мають зовсім різні позиції і фантазії. Майдан був зброєю нормальних людей проти хама і вбивці, а не кастингом міністрів, ще й реформаторів. Дивно, що багато хто цього не зрозумів.
Павло Шеремета, економіст:
– Друзі, протягом майже всього дня я не мав доступу до інтернету. Тому, коли увечері відкрив ФБ, був здивований і вражений. Перш за все дякую за теплі слова і довіру. Cприймаю розмову про “технічного прем’єра” деперсоналізовано і вважаю, що вона свідчить про наше з вами бажання бачити: 
– нові обличчя у владі;
– стійку більшість за реформи, а не за посади;
– а отже, нові партії у парламенті, які базуються в першу чергу на цінностях, а не на лідерах;
– а отже, новий парламент, а не тільки нового президента і уряд.
Що ми НЕ хочемо бачити, це: 
– перефарбування попереднього режиму в нові кольори, навіть національні;
– концентрацію влади (президент-спікер-прем’єр) у руках однієї партії;
– одіозних фігур у владі, які розривають, а не “зшивають” країну.
За матеріалами Facebook, ipress.ua, “Української правди”, УНІАН, Департаменту інформації УГКЦ, ТВі. 
Фото: Facebook, ua.112.ua, novostimira.com, obozrevatel.com, AFP, Reuters, radiosvoboda.org
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4603 / 1.73MB / SQL:{query_count}