У вівторок під час засідання Верховної Ради мали розглянути постанову про повернення до Конституції зразка 1996 року. Із самого ранку у Маріїнському парку поблизу парламенту відбувався мітинг антимайдану, прихильників Януковича захищали наряди внутрішніх військ та бійці “Беркуту”. Із чого почалося криваве протистояння, яке призвело до зачистки більшої території Євромайдану, й досі важко сказати.

Близько восьмої години ранку майданівці збиралися іти мирною ходою до будівлі парламенту, близько восьмої вечора – влада розпочала наступ на Майдан, внаслідок якого дійшла до початку вулиці Інститутської. Більшість місць, які протестувальники займали більше місяця, зачищено: барикади на Грушевського та Інститутській, Європейську площу, Український дім, Жовтневий палац…

І все це подавалося як антитерористична операція СБУ. Учора ж в обід стало відомо, що Служба безпеки України розпочинає аналогічну операцію на території цілої країни. ”Сьогодні відбувається свідоме, цілеспрямоване застосування насильства шляхом підпалів, убивств, захоплення заручників, залякування населення з метою досягнення злочинних цілей. Все це з використанням вогнепальної зброї. Це вже не прояви тероризму – це конкретні терористичні акти! Радикальні і екстремістські угруповання своїми діями несуть реальну загрозу життю мільйонам українців. У зв’язку з цим, Службою безпеки та Антитерористичним центром України сьогодні прийнято рішення про початок проведення на території України антитерористичної операції”, – йдеться у заяві голови СБУ Олександра Якименка.

Як випливає з його слів, до такої боротьби залучать не лише СБУ й МВС, як це було у вівторок у Києві, а також Міноборони, Прикордонну службу України та місцеві органи влади. ”З огляду на таке рішення в державі запроваджуються заходи щодо посилення безпеки охорони громадського порядку та державного кордону. Я звертаюсь до всіх громадян України з проханням зберігати спокій та дотримуватись у своїх діях законодавчих вимог”, – продовжує Якименко.

У середу вранці народний депутат Анатолій Гриценко заявив, що в.о. міністра оборони Павло Лебедєв віддав наказ відправити до Києва військовиків із 25-ої окремої Дніпропетроської повітряно-десантної бригади та 79-го окремого аеромобільного полку (Миколаїв). ”Нагадаю, 28 січня Азаров віддав Міноборони розпорядження передати згадані бригаду і полк зі складу Збройних сил – до Внутрішніх військ МВС. Розголос тої інформації у пресі призупинив процес передачі, тоді ще якось дбали хоча б про формальну законність. Тепер ці ”дрібниці” владу вже не турбують – десантникам наказано виконувати поліцейські завдання під проводом Внутрішніх військ по факту”, – пише Гриценко. До речі, Лебедєв згодом й сам підтвердив, що відправив десантників із Дніпропетровська до столиці, уточнивши, що це зроблено для ”посилення охорони баз, де зберігається бойова зброя, а також арсеналу”.

Початок ще однієї антитерористичної операції спровокує новий виток насильства. Про це заявляє і екс-голова СБУ Ігор Смешко. ”Подібна операція в умовах, в яких знаходиться зараз столиця і країна, це прямий шлях до громадянської війни, ефективність її нульова... Будь-які спроби зачистки Майдану – це буде останній крок до точки неповернення”, – цитує його слова ”Українська правда”.

 Надзвичайний стан: підстави, умови, термін          

”Пошта” розбиралася, як житиме країна, якщо президент продовжуватиме боротьбу
із ”терористами”

Дев’ятнадцять народних депутатів вимагають негайно скликати засідання Верховної Ради. У заяві, яку в середу розповсюдив Володимир Литвин, парламентарі закликають прийняти рішення, що мають зупинити протистояння в країні.

”Закликаємо усіх народних депутатів негайно розпочати пленарні засідання, прийняти вичерпні рішення для зупинення кривавого розвитку подій та врегулювання протистояння мирними засобами. Не переривати роботу Верховної Ради до розв’язання конфлікту, розглядати усі питання публічно, виключно у сесійній залі”, – йдеться у документі, підписаному позафракційними депутатами та кількома членами фракції ”регіоналів”.

Втім, існують побоювання, що на такому засіданні Верховної Ради депутати можуть дати згоду на запровадження у Києві (або й на території цілої країни) режиму надзвичайного стану. Про це говорять не вперше, тим більше, що прийняті у вівторок рішення МВС, уряду та Київської адміністрації вказують на те, що легкий аналог такого режиму уже запроваджено у столиці. Йдеться про заклики утриматися від поїздок до центру міста, повну зупинку метро, перекриті під’їзди до Києва.

Що це таке і за яких умов його вводять

Це особливий режим, який тимчасово вводять або на території цілої країни, або в окремих місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, або ж при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства. До управління державою у таких випадках долучають військове командування – головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Службу безпеки України, військову службу правопорядку у Збройних cилах України.

Існує сім підстав для введення надзвичайного стану (НС):

1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійні лиха,  катастрофи, великі пожежі, пандемії), що створюють загрозу життю і здоров’ю населення;

2) здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

4) виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

5) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства; 

6) масовий перехід державного кордону з території суміжних держав;

7) необхідність відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Процедура введення та терміни

Надзвичайний стан вводиться указом президента, який упродовж двох днів має затвердити Верховна Рада України. Перед тим президент через ЗМІ звертається до порушників із вимогою припинити свої дії, попереджаючи про можливість введення надзвичайного стану. Втім, ”за умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей”, надзвичайний стан можуть ввести і без попередження. Як правило, пропозиції щодо запровадження такого режиму президентові подає Рада національної безпеки і оборони України.

В указі президента обов’язково мусять прописати п’ять пунктів. По-перше, там має бути чітке обґрунтування необхідності введення НС. По-друге, зазначають межі території, на яких вводиться НС. По-третє, час, із якого його вводять, і термін доки він триватиме. По-четверте, зазначається вичерпний перелік прав і свобод громадянина, які тимчасово обмежуватимуть, і аналогічний список обмежень прав та інтересів юридичних осіб (зазначаючи при цьому терміни таких обмежень). По-п’яте, в указі президента повідомляють додаткові повноваження органів влади та військового командування.

Затверджений Верховною Радою указ президента негайно оголошується через ЗМІ. На території України НС можуть вводити на термін не більше 30 діб, а на території окремих місцевостей – не більше 60 діб. Щоправда, президент може подовжити такий режим ще на 30 діб, однак і для цього потрібна згода парламенту. Також президент має право скасувати режим НС раніше строку, до того ж із такою пропозицією до нього може звернутися ВР.

Заходи безпеки під час надзвичайного стану

Під час НС на визначених в указі президента територіях встановлюється особливий режим в’їзду-виїзду, обмежують рух транспорту (проводять їх огляд). На важливих для життя та функціонування держави об’єктах посилюють охорону порядку. У цей період заборонено проводити масові заходи, виходити на страйки. Можливе також примусове відчуження або вилучення майна у громадян та юридичних осіб – для потреб держави. Після скасування надзвичайного стану вартість такого майна мала б компенсуватися.

Втім, у випадках масового порушення порядку можуть вдаватися і до додаткових заходів:

1) запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);

2) перевірка документів у громадян, а в деяких випадках навіть проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;

3) заборона призовникам і вій­ськовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату;

4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;

5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій – також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;

6) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;

7) регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного користування;

8) особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі;

9) порушення  у порядку,  визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.