Збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції зумовило збільшення обсягів експорту – за 8 місяців Україна поставила на зовнішні ринки продукції АПК на 10 мільярдів доларів, 25% від загального експорту країни. 

Зі слів міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, у цьому році Україна вийде на друге місце на світовому ринку (після США) за обсягами експорту основних зернових культур – пшениці, ячменю та кукурудзи. Також наша країна залишається одним із провідних постачальників олійних культур.

Завдяки високому врожаю соняшнику (на рівні 8,5 мільйона тонн) виробництво олії сягне близько 3,5 мільйона тонн. Якщо порахувати, для внутрішніх продовольчих потреб Україні треба близько півмільйона тонн. Отже, можна буде експортувати 3 мільйони тонн олії. Сьогодні кожна друга тонна соняшникової олії, яка реалізовується на світовому ринку, – українського виробництва.

Цього року Україна домоглася права експортувати пшеницю, сою і ячмінь до Китаю. Раніше українські аграрії могли постачати до Піднебесної тільки кукурудзу. З початку року поставки вітчизняної сільськогосподарської продукції до Китаю збільшилися майже у 8 разів, Бангладешу – у 7 разів, Об’єднаних Арабських Еміратів – майже вдвічі (на 82%). Не виключено, що найближчим часом список експортованої продукції буде розширено.

Якщо Угода про асоціацію з ЄС буде підписана, Україна зможе додатково отримати понад 4 мільярди гривень додаткових надходжень від експорту сільгосппродукції на ринки ЄС. Співпраця в сфері сільського господарства важлива для обох сторін: як для України, так і для Європи. Про це свідчить увага, приділена в Угоді аграрному виробництву. Зокрема, документ передбачає усунення тарифних обмежень у торгівлі товарами та послугами. 

Відразу після підписання Угоди 83% аграрної продукції можна буде експортувати до ЄС без мита, ще на 2% товарів мито поступово знижуватиметься упродовж кількох наступних років, а на решту категорій сільськогосподарської продукції (14,9%) ЄС встановлює тарифні квоти. Такі  квоти означають, що в їх межах продукція продаватиметься в країни ЄС без мита, а після їх вичерпання – за невисокою митною ставкою. Лише на м’ясі птиці виробники зможуть заощадити близько 50 млн євро в рік. Маючи мільйонну квоту експорту зернових в ЄС, Україна зможе додатково заробляти до 186 млн євро щороку.

Завдяки розвитку аграрного господарства розвиватиметься і село – створюватимуть нові робочі місця, розвиватиметься соціальна інфраструктура. Німецький банк KfW у наступному році виділить Україні грантову допомогу (7 мільйонів євро) на розвиток соціальної інфраструктури в селах і невеликих містах – ремонт дитячих садків, шкіл, фельдшерсько-акушерських пунктів, клубів, систем водопостачання і доріг.

Звичайні громадяни оцінюють роботу влади не за економічними показниками, а за вартістю продуктів у магазинах. Президент Віктор Янукович доручив вжити необхідні заходи для збереження стабільної ціни на хліб. Аграрний фонд вже приступив до наповнення своїх запасів і в 2014 році продаватиме борошно хлібопекарням за цінами 2012 року. За прогнозами експертів, через високий врожай в Україні і світі ціна на хліб може навіть знизитися. 

Практично не зміниться вартість круп, хіба на 30 – 40 копійок подешевшає гречка. Зате прогнозується суттєве зниження вартості овочів борщового набору, адже цього року зібрали 22 мільйони тонн картоплі і 9,3 мільйона тонн інших овочів. Потреби ж українців становлять 7,3 мільйона тонн. Аби зберегти стабільну ціну на городину і зробити її доступною, необхідно будувати овочесховища, де овочі зберігатимуться упродовж року. За сприяння держави у 2011 – 2012 роках було збудовано 104 овочесховища, ще 16 запрацюють найближчим часом. 

На сьогодні понад 90% харчових продуктів, які купують українці, – вітчизняного виробництва. Аби задовольнити такий високий попит, нарощуються обсяги виробництва та зростає його якість. За 9 місяців збільшились обсяги виробництва м’яса і молочних продуктів. Також в Україні планомірно впроваджуються системи управління якістю і безпечністю харчових продуктів відповідно до європейських стандартів.

Погодні умови та щедрий урожай – ще не все. Ними необхідно мудро розпоряджатися. Системна державна політика, сприяння вітчизняному виробникові та співпраця з підприємцями сукупно дають стабільні ціни на харчі для населення.