“Без потужної спеціалізованої установи, яка б координувала зусилля науковців у цій галузі, вкотре можна говорити про зникнення сходознавства в Україні”, – цитує “Історична правда” рішення загальних зборів трудового колективу закладу. “Україна розвиває стосунки з країнами Сходу. Саме з розвитком економічних взаємин із цими регіонами ми пов’язуємо підйом української економіки. Суспільства Сходу треба вивчати у спеціалізованій установі НАН, де сконцентровані відповідні наукові кадри. Розпорошення колективу Інституту сходознавства по різних установах матиме згубні наслідки”, – пояснюють вчені. 

Трудовий колектив інституту також звернувся до президента НАНУ академіка Бориса Патона з проханням об’єктивно розібратися в ситуації. Інститут сходознавства НАНУ засновано у жовтні 1991 року. У структурі Інституту працюють п’ять наукових відділів: історіографії та джерелознавства, класичного Сходу, Далекого Сходу, сучасного Сходу, Євразійського степу, а також науково-видавничий відділ і наукова бібліотека. 

Нагадаємо, кілька днів назад аналогічну заяву зробив трудовий колектив Інституту археографії та джерелознавства НАНУ.