Це в той час, коли більшості селянам прибутків вистачає лише на харчі та нечасте оновлення одягу. Чверть із них взагалі впевнені, що не зможуть забезпечити свою сім’ю. Лише третина вважають, що у їхньому селі можна знайти засоби, аби матеріально забезпечити себе й сім’ю. Про це свідчать результати дослідження Інституту Горшеніна “Соціально-економічне становище сучасного українського села”. 

“Якщо порівняти дані з показниками 2011 року, коли проводилося перше таке дослідження, то загалом ситуація сьогодні виглядає більш оптимістично”, – запевняють соціологи. З’ясувалося, що українські селяни навіть відчувають збільшення населення у своїх рідних містечках. 

Тому не дивно, що попри високі протестні настрої в країні, у селах люди більш стримані. Тут мало таких, які готові кинутися на мітинг для захисту своїх прав. “Пошта” поговорила із експертом Інституту Горшеніна Володимиром Заставою про головні висновки дослідження і з’ясувала, чому в Україні не варто очікувати протестів селян.

– Зрозуміло, що на сьогодні більшість жителів села – це літні люди. Частка молоді або людей середнього віку у відсотках не сягає й третини. У різних регіонах свої особливості, але якщо узагальнювати, то картина приблизно така. Наше дослідження показує, що близько двох третин людей, які живуть у селах, мають достатньо грошей на харчування, але купити одяг або здійснити більш дорогі покупки (як-от техніку) – для них це вже стає проблемою. 

Якщо узагальнювати цифри, то можна сказати, що сьогодні люди на селі живуть гірше, аніж в містах. Єдиний виняток – села півдня. Вони отримують доходи не лише від господарської діяльності, від городів, але й від туризму. Не зважаючи на високі ціни, туди їде багато туристів. А це впливає на доходи усіх близьких до моря сіл. 

Ще один виняток – області півночі, насамперед Київська, трішки Чернігівська і Житомирська. Там теж трохи кращі умови, тому і дохід людей є вищим. Обумовлено це тим, що сьогодні у цих регіонах здійснюють багато проектів – будують логістичні центри, підприємства сільськогосподарського напрямку, елеватори. 

Таке вливання інвестицій впливає і на простих людей, які або знаходять кращу роботу, або отримують можливість віддати в оренду землю, яка до того не була нікому потрібною, а тепер приносить гроші. У всіх інших частинах України дохід у сільській місцевості залишається невисоким.

– Головний висновок – самопочуття людей, які живуть у селі, покращилося. Вони більш позитивно оцінюють свої умови. Наприклад, на 8% збільшилася кількість людей, які кажуть, що їх село розвивається. 

Майже на 14% побільшало людей, які вважають, що чисельність мешканців їхнього села збільшується. Демографія не дає підстав нам стверджувати, що в селах стає більше людей, але люди – це їх суб’єктивна оцінка – так вважають. Це також показує, що у людей покращується самопочуття. Хоча, якщо брати в абсолютних показниках, наприклад, збільшення доходів, то й тут цифри не підтвердять такого покращення.

– Зараз я не готовий відповісти на це питання. Ми продовжуємо обробляти отримані дані, тому, можливо, через деякий час і зрозуміємо, чого так відбувається.

Жителі села завжди були найбільш консервативною частиною українського суспільства. Будь-які спроби протесту, зробити “колотнечу” найчастіше стосуються великих міст. Чим більше місто, тим більші у ньому опозиційні настрої, чим менше – тим більш консервативним є у ньому суспільство. У цьому немає новини. 

Сьогодні Україну не очікують “сільські бунти”. Єдиний виняток – це хіба жителі північних сіл, 52% з-поміж яких готові вийти на акції протестів. Але треба розуміти, що ці люди навряд чи підуть протестувати і висловлювати свої права. Більшість акцій протесту, мітингів відбувається у містах, зокрема у Києві. Тому політичні сили чи інші організатори акцій “підтягують” людей із близьких містечок-сателітів або найближчих сіл.