Страшний суд
Українських служителів Феміди та прокурора обиратимуть на довічно. Рішення про їх призначення або звільнення прийматиме одна особа – президент
фото: arenanews.com.ua
Невдовзі Верховну Раду позбавлять можливості впливати на призначення суддів загальної юрисдикції. Відповідний законопроект Віктора Януковича у вівторок схвалив Конституційний Суд. Позитивно про цей документ відгукуються і у Венеціанській комісії, отже, невдовзі за нього доведеться взятись і депутатам.
Оскільки йдеться про зміни до Конституції, то висновок КСУ був обов’язковим. Його й отримали кілька днів тому. Формально цей законопроект відносять до списку “євроінтеграційних”, а тому від депутатів вимагатимуть якнайшвидшого його розгляду. Якщо проект Януковича таки пройде, то суддів обиратимуть раз і назавжди (взагалі у проекті зазначили, що суддя займатиметься своєю справою або до смерті, або до досягнення 70-ліття, але, зважаючи на тривалість життя чоловіків в Україні, останній варіант буде винятковим).
При цьому Верховну Раду позбавлять можливості впливати на призначення та відбір кандидатів, аби уникнути політичних торгів. Головну роль тепер відіграватиме Президент, який за поданням Вищої ради юстиції (ВРЮ) сам призначатиме та звільнятиме тлумачів Закону. Він же вирішуватиме і питання про переведення суддів. Якщо сьогодні, аби арештувати чи затримати суддю, потрібен дозвіл Верховної Ради, то, за новими правилами, його даватиме Вища рада юстиції.
Верховну Раду позбавлять можливості впливати на призначення та відбір кандидатів, аби уникнути політичних торгів. Головну роль тепер відіграватиме Президент, який сам призначатиме та звільнятиме суддів
Змінюється, до речі, і принцип формування самої ВРЮ. Парламент позбавлять змоги впливати на кадрові ротації й у самій ВРЮ: 12 із 20 її членів призначатимуться з’їздом суддів, по два члени ВРЮ обиратимуть на з’їзді адвокатів і окремо на з’їзді представників юридичних навчальних закладів та наукових установ. До них за посадою приєднаються голови Конституційного та Верховного судів, голова Ради суддів України та генпрокурор. Останній не матиме права брати участь у голосуваннях. Проектом Януковича збільшують і кількість підстав для звільнення суддів.
Такі зміни позитивно оцінили у Венеціанській комісії. Там теж вважають, що судді відчують себе впевненіше, якщо позбавити Верховну Раду змоги впливати на кадрові рішення. “Однак ми усвідомлюємо, що незалежність суддів також залежить і від інших елементів. Вони повинні почувати себе вільними від тиску з боку прокурорів. Проект закону про прокуратуру забезпечить поліпшення у цій сфері. Крім того, повинні бути вжиті заходи для подолання корупції у судовій системі... І нарешті – незалежність. Це також питання правової культури, яка змінюється повільніше, ніж тексти законів”, – заявив голова Європейської комісії “За демократію через право” Джанні Букіккіо.
До речі, президентський законопроект пропонує на довічно обирати й прокурора. Хоча донедавна розглядали й інший варіант – пропонували, аби голова ГПУ виконував повноваження упродовж семи років. Поки що із закону згадку про п’ять років забрали, а остаточний термін визначать у новому Законі “Про прокуратуру”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Чому відбувається так, що європейські експерти дають позитивний відгук, а багато українських мають негативну думку? На цьому прикладі бачимо негативні моменти, які виникають, коли брати якісь рекомендації і застосовувати їх в інших суспільних умовах без відповідної адаптації.
Наприклад, ключові зміни цим законопроектом вносяться до способу формування Вищої ради юстиції. При цьому дійсно реалізуються європейські принципи, насамперед, той, що більшість в органі, який притягує суддів до дисциплінарної відповідальності, повинні складати судді, обрані самими ж суддями. Це ніби правильно, адже це має забезпечити захист суддів від політичних впливів. Але у нас ефект буде діаметрально протилежним. 12 із 20 членів ВРЮ будуть суддями, яких обиратиме з’їзд суддів.
А два-три роки тому Законом про “Судоустрій та статус суддів” розробили новий механізм скликання з’їзду суддів, який за роки існування дав зрозуміти, що це повністю залежна від Адміністрації Президента структура. Усі вибори, які проходили за ці три роки на з’їздах суддів, були безальтернативними, відбувались без обговорень і дискусій. Усі кандидати у КСУ, ВРЮ, Вищу кваліфікаційну комісію, яких висували і обирали на з’їздах суддів, – служать вищій політичній владі країни. Немає підстав сподіватися на те, що щось зміниться у разі прийняття цього закону.
Інший недолік – вагомо посилюється вплив Президента на судовий комплекс. Якщо сьогодні глава держави впливає тільки на перше призначення (лише на п’ять років), то тепер пропонують, аби він здійснював призначення безстроково. Дехто каже: все нормально, адже Президент робитиме це за поданням ВРЮ. Але, по-перше, ми щойно бачили, як формується і як виглядає ВРЮ, а, по-друге, навіть якщо Вища рада юстиції і буде незалежною від Президента, то законопроект написаний так, що в наших умовах Президент матиме змогу ігнорувати її позицію. У Європі такі формули працюють нормально, а у нас є десятки прецедентів, коли Президент напряму каже: “Прошу подати мені кандидатуру такого-то”. І все.
Так само у цьому законопроекті є норма про вилучення пункту про п’ятирічний строк повноважень Генерального прокурора. Це призведе до того, що тепер Президент зможе зняти Генерального прокурора відповідно до Конституції, а це означає, що той буде ще більш залежним. Досі це траплялося, але однозначно класифікувалося як порушення Основного Закону.
І ще один момент – Президент звільняє суддів, зокрема КСУ. І є досить великий перелік таких підстав, багато з яких можна застосовувати у дуже широкому діапазоні випадків. Наприклад, порушення суддею принципу несумісності. Прецедент Сергія Власенка показав, як можна використовувати таку норму, коли треба когось звільнити з посади. Аналогічно тепер можна буде чинити і з іншими суддями, у тому числі тими, які входять до складу Конституційного Суду.
Існуюча редакція розділу про правосуддя у Конституції не є досконалою. Вона містить багато недоліків, зокрема тих, що стосуються формування ВРЮ. Але немає сенсу міняти шило на мило. Навпаки, це підриває довіру до реформи і до законодавства взагалі.