Батьки і матері, вітчими і мачухи, сини і доньки, усиновлювачі і усиновлені, дідусі і прадідусі, бабусі і прабабусі, рідні сестри і брати, онуки… Невдовзі всіх родичів чиновників, а також осіб, які живуть разом із ними, зобов’яжуть подавати декларації про доходи. Верховна Рада врешті-решт внесла серйозні зміни в антикорупційне законодавство, прийнявши під час вівторкового засідання законопроект чотирьох фракцій – ПР, УДАРу, “Свободи” і “Батьківщини”.
Ключовим у ньому, звичайно ж, є зобов’язання декларувати доходи всіх родичів чиновника. Це той крок, який Євросоюз вимагав здійснити віддавна для лібералізації візового режиму. Тепер, нагадаємо, посадовці мають подавати відомості про заробітки своїх дружин/чоловіків і неповнолітніх дітей. Зараз той перелік суттєво поповнився: до нього, наприклад, увійшли навіть онуки, повнолітні діти та особи, що живуть разом із чиновниками і не перебувають з ними у шлюбі.
Другий серйозний крок – реєстр корупціонерів. Згадка про нього в законодавстві з’явилася ще раніше, але в Міністерстві юстиції пояснили, що відомості з бази даних корупціонерів будуть закритими. Депутати ж передбачили те, що бодай частину із цього реєстру відкриють для загального доступу. Зокрема, Мін’юст буде зобов’язаний оприлюднювати на своєму офіційному сайті дані з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, впродовж трьох днів після внесення нових. Відкритою і безкоштовною для всіх буде наступна інформація: прізвище, ім’я та по батькові хабарника; місце його роботи і посада на час вчинення порушення; склад, спосіб скоєння правопорушення і покарання, яке він отримав.
Цим документом знизили й поріг декларованих доходів (зі 150-ти до 80 тисяч гривень). Крім того, закон запроваджує обмеження щодо спільної роботи близьких осіб чиновників, а тих, що хочуть стати посадовцями, перевірятимуть на залученість до корупції в минулому. Цікавим є те, що декларації чиновників обіцяють перевіряти, щоправда, правдивість даних з’ясовуватимуть у специфічний спосіб: по-перше, дивитимуться, чи вчасно подана декларація; по-друге, чи немає у декларації очевидного конфлікту інтересів; по-третє, чи сходяться дані декларацій чиновника та його родичів (так званий логічний та арифметичний контроль). І якщо виявлять помилки, то чиновник упродовж п’яти днів муситиме їх або виправити, або ж пояснити, чому так сталося.
Нововведення набудуть чинності з початку наступного року. Тоді й зможемо поглянути на списки корупціонерів. Слід зауважити, що у вівторок парламентарі відмовилися розглядати інший антикорупційний проект від опозиції, яким пропонувалося створити Національне антикорупційне бюро – єдиний орган для боротьби з корупцією. Нині ці функції виконують кілька відомств водночас.