– Загалом краще, аби відповідальність за корупцію криміналізували. Тому що тоді легше “реформу рухати”. Якщо людина знає, що вона не може відбутися штрафом, а отримає реальне тюремне ув’язнення, то звичайно ж буде діяти дуже обережно. Тому добре, що у парламенті лежить відповідний законопроект, який був розроблений урядом. Насправді ж цілий рік була епопея, аби його хоча б подати до парламенту, я вже не кажу про те, аби прийняти. Якщо ж говорити про звіт Мін’юсту, то його задача – узагальнити всі дії відповідальних за боротьбу із корупцією органів влади. Перша річ, на яку я звернув у ньому увагу, те, що кількість адміністративних та кримінальних злочинів приблизно однакова. Це погано, адже означає, що або у нас дуже дрібні речі вважають корупційними діяннями, або що дуже багато людей, коли справа потрапляє до суду, умудряються перекваліфікувати кримінальні злочини у адміністративні проступки. Тобто просто відкуповуються від корупційних діянь. У нас корупціонерами, відповідно до даних Мін’юсту, традиційно є сільські голови і нижча ланка державних службовців – на них і робиться вся статистика. Сьогодні немає ані політичної волі, ані бажання, ані можливості притягати до відповідальності чиновників високого рангу – на рівні губернаторів, заступників міністрів, самих міністрів. Хоча серед притягнутих до кримінальної відповідальності за корупційні діяння досить великий відсоток займають і правоохоронці. Тобто у своїх же рядах шукають – це плюс. Велику увагу у звіті Мін’юсту приділяють антикорупційним зусиллям органів влади, тобто тому, хто що робить для попередження корупції. Якщо почитаєте, робиться багато – якісь заходи проводять, передачі готують, статті пишуть, але ефекту особливого не дає. Чому? Все просто – у нас превенція корупції зводиться до інформування громадян про дії влади у сфері протидії корупції, а не створення дієвих перепон. Наприклад, у країні немає незалежного органу, який би здійснював перевірку майнових декларацій службовців, а це означає, що вони їх просто заповнюють і цього ніхто уважно не читає. Загалом, виходить, що самі урядовці оцінюють ефективність державної антикорупційної політики на 80%. За нашими ж оцінками ефективність не перевищує 52%.