Подія року

Головною подією цьогорічного, і не лише, політичного сезону стали парламентські вибори, які відбулися 28 жовтня. 

Сама ж виборча кампанія запам’яталася насамперед скандалом із формуванням окружних виборчих комісій, адже місця у всіх 225-ти ОВК отримали маргінальні партії зі Сходу та Півдня, які висунули на вибори лише по одному мажоритарному кандидату. 

Вибори відбулися за новим законом, відповідно до якого половину ВРУ ми обирали за партійними списками, а половину – у “мажоритарці”. 

Прохідний бар’єр для партій становив 5%. Його зуміли подолати Партія регіонів (30%), ВО “Батьківщина” (25,54%), УДАР (13, 96%), КПУ (13,18%) та ВО “Свобода” (10,44%). 

Міжнародні спостерігачі назвали вибори–2012 в Україні кроком назад через масштабне використання провладними кандидатами адмінресурсу та підкуп виборців.

Табу року

У грудні набула чинності заборона куріння в громадських місцях. Зупинки транспорту, ліфти та під’їзди, приміщення органів влади, охорони здоров’я та культурні споруди – тут та в низці інших місць віднедавна курити заборонено. Але найбільше через обмеження непокояться власники ресторанів, кафе, пабів та барів – вони вже підраховують збитки від втрати клієнтів. Після ухвалення парламентом відповідного закону, ми дізналися про існування громадської ініціативи “Права курців”. Її учасники пообіцяли відстояти через суд можливість (тобто право) курити де завгодно. Із початком 2013-го в областях та столиці розпочнуть загальний моніторинг дотримання закону. Штраф за порушення заборони куріння становить від однієї до десяти тисяч гривень для підприємців та від 51 до 175 гривень для курців.

Ганьба року 

Можливо, у 2013 році українці і пересіли б на корейські автобуси, але не відомо, чи новий міністр транспорту має такі ж амбіції, як його попередник. Борис Колесніков тепер просто депутат. А все тому, що українці не люблять мерзнути по кілька годин у надшвидкісних поїздах. Не подобається їм і те, що рейси відміняють через несправність поїзда. Та й взагалі із підозрою вони ставляться до наполегливого бажання щось їм втелющити. У травні тоді ще міністр транспорту Колесніков разом із журналістами проїхався “Хюндаєм” із Києва до Львова. Відтоді південнокорейські поїзди стільки разів розчаровували українців, що їх виробник навіть перепросив за незручності. 

Гроші року

Все-таки Президенту, хай ненадовго, вдалося подарувати надію українцям. Його соціальні ініціативи, а особливо повернення вкладів радянського Ощадбанку, навіть покращили рейтинг. “Вітину тисячу” почали видавати на початку літа. Відтоді, якщо вірити уряду, шістьом мільйонам громадян  сплатили по тисячі гривень як компенсацію. Ще по 500 гривень отримали родичі тих, хто пішов із життя, не дочекавшись повернення вкладів. У Кабінеті Міністрів обіцяють: це лише початок, адже виплати триватимуть до 2015 року.

 Упродовж деякого часу навіть говорили не просто про компенсації, а про відшкодування втрат у повному обсязі. Проте бюджет на наступний рік нічого подібного не передбачає. Але не треба розчаровуватися, адже невдовзі президентські вибори.

Теракт року

Для українців теракт – злочин незвичайний. Цього року жителі країни стали свідками чогось подібного: 27 квітня у Дніпропетровську поблизу трамвайних зупинок пролунало кілька вибухів. Від них постраждало понад три десятки людей. Через місяць після події затримали чотирьох підозрюваних, в організації теракту звинуватили викладача політології місцевого університету. 

Днями стало відомо, що власники автомобілів, пошкоджених вибухом, вимагають відшкодування. Загальна сума цивільних позовів становить 1,4 млн гривень. Окрім того, підозрюваних в організації вибухів у Дніпропетровську звинувачують ще й у скоєнні трьох замахів і кількох терористичних актів у Харкові та Запоріжжі. Та насправді справа не в грошах. Навіть у СБУ кажуть, що вимагання 4,5 млн доларів – лише прикриття. Підозрюваних звинувачують у тому, що вони “були незгодні із суспільно-політичним ладом в країні, через що хотіли викликати хаос і спровокувати населення на протести проти влади”.

Спроба року

У 2012-му народні депутати часто дивували неординарними законопроектами. Безперечно, найодіознішими є намір відродити радянський податок на бездітність та бажання запровадити податок на операції із валютою. Вам 30 років, а дітей досі не маєте? Платіть до державної скарбниці. Кілька змін до закону – і покращиться або демографія, або економіка. 

Уряд зробив і кілька відчайдушних спроб змусити українців полюбити гривню. Проте навіть наявність пісні про неї не допомогла. А от лише згадка про податок на операції із валютою викликала ажіотаж: чимало українців побігли здавати валюту. Законом проект не став, але у Нацбанку від намірів не відмовляються. Тому Раду ще чекає обговорення законопроекту про десятивідсотковий податок.

Цензура року

У вересні у першому читанні парламент проголосував за впровадження кримінальної відповідальності за наклеп та образу, аби люди спершу думали, і лише потім говорили. Хоча передусім це мало стосуватися журналістів, які часом дуже дошкуляють депутатам. Причому покаранням могли бути не лише штрафи, а й позбавлення волі. Віталій Журавський пропонував за образу карати матеріальними стягненнями у розмірі 8,5-17 тисяч гривень (або ж роком виправних робіт), а от за наклеп – ув’язненням на термін до п’яти років. 

Після протесту журналістів (чимало видань в один день вийшло із білими першими сторінками) Рада відмовилася від законопроекту. Хоча “регіонали” кажуть, що до ініціативи ще повернуться.

Перелік року

Біометричні паспорти парламент обговорював понад два роки. Було кілька законопроектів і лише один із них (та й той після правок Президента) схвалила більшість. Відтак із січня 2013-го в країні розпочнуть видавати нові документи. Як очікується, внутрішній паспорт коштуватиме 65 гривень, а закордонний – 350. Закон “Про єдиний державний демографічний реєстр” передбачає, що документ виготовлятиметься у формі карточки із електронним носієм біометричної інформації. Кожному присвоять унікальний номер запису в реєстрі й електронний підпис. Від внесення інформації в електронний чіп можна відмовитися через релігійні переконання. 

На адресу цього законопроекту пролунало чимало критики. Один із головних аргументів противників біометричних паспортів стосується того, що небезпечно надавати значні обсяги інформації про всіх громадян країни у відання однієї структури, до того ж тісно пов’язаної із конкретним депутатом.

Злочин року

У вересні молодий чоловік зайшов до торгівельно-розважального центру “Караван” у Києві, взяв молоко, хліб, шкарпетки, флешку, а потім застрелив трьох охоронців. Справа набула широкого розголосу. Особливо після того, як у МВС без суду підозрюваного зробили винним, а згодом “випадково” опублікували на сайті його біографію та психологічний портрет. Якби не міністр Віталій Захарченко, про справу Мазурка забули б ще до виборів. Але той час від часу оголошував нову інформацію. 

Як і очікувало багато скептиків, одразу ж після виборів підозрюваного знайшли мертвим у Києві. Правоохоронці кажуть, що він застрелився. Після випадку в “Каравані” у парламенті схвалили цікавий закон, який дозволяє охоронцям магазинів мати при собі спецзасоби. 

Сума року

У червні Європейський суд із прав людини зобов’язав Україну сплатити рекордний в її історії штраф. Суд став на бік 65-річного Сергія Куліша, ухваливши рішення відшкодувати позивачу 33,5 тисячі євро за жорстоке поводження з ним у відділку міліції. Куліша заарештували у 2004-му за підозрою у шахрайстві та хабарництві. Після п’ятигодинного допиту зі знущаннями та побиттям його відпустили. 

Цим випадком Україна лише підтвердила репутацію порушника прав, яку вона має у Євросуді. Упродовж останніх кількох років наша країна є одним із лідерів за кількістю скарг на владу.

Вирок року 

Услід за Юлією Тимошенко київський суд виніс вирок і екс-міністрові внутрішніх справ, лідеру “Народної самооборони” Юрію Луценку. 27 лютого Печерський суд столиці засудив його до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна за перевищення службових повноважень. Луценка визнано винним у присвоєнні коштів у змові з його колишнім водієм Леонідом Приступлюком.

Третього липня Європейський суд із прав людини визнав арешт та перебування Луценка під вартою упродовж півтора року незаконними, а 20 листопада відхилив апеляцію, подану державою Україна, і підтвердив своє попереднє рішення. 

Тим часом, 17 серпня Печерський суд виніс і другий вирок Луценкові – засудив до двох років позбавлення волі за незаконне стеження за водієм екс-заступника голови СБУ Володимира Сацюка Валентином Давиденком. Отже, суворіший вирок поглинув м’якший.

Афера року 

Президент Віктор Янукович надумав змінювати Конституцію України. Найімовірніше, що причин такого рішення було дві: вступ до Митного союзу через всеукраїнський референдум та обрання президента у 2015-му в парламенті.

Для узаконення бажаних змін гарант 17 травня підписав указ про  створення спеціального допоміжного органу – Конституційної асамблеї. До неї увійшли 94 члени, серед яких відомі експерти та громадські діячі. Асамблею очолив екс-президент Леонід Кравчук.  

На думку політологів, таким чином Віктор Янукович намагається легітимізувати переписування Конституції під себе.

Наступним кроком став Закон про референдум, який ВРУ ще шостого скликання 265-ма голосами ухвалила 6 листопада. Він дозволяє змінювати Основний закон через референдум.

Скандал року

Бомбу сповільненої дії заклали цьогоріч одіозні нардепи-”регіонали” Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, автори закону “Про засади державної мовної політики”. 5 червня документ ухвалили у першому читанні, а 3 липня вже у другому читанні більшість парламенту у складі “регіоналів”, комуністів і “литвинівців” із грубими порушеннями регламенту ухвалили цей закон 248-ми голосами, хоч у залі були присутніми не більше ніж сто депутатів. Пізніше його підписали і спікер Литвин, і Президент Янукович. Акції протесту громадськості під “Українським домом” у Києві результатів не принесли.

Після цього в областях, районах та містах Півдня і Сходу України почали надавати російській мові статус регіональної. Окрім того, окремі села в Чернівецькій та Закарпатській областях визнали регіональними угорську й румунську мови. Нещодавно (21 грудня) Закарпатська облрада ухвалила рішення про особливий статус угорської, румунської та русинської мов.

Борг року 

19 вересня Господарський суд Києва частково задовольнив позов Міноборони Росії до Кабміну через борги корпорації “Єдині енергетичні системи України”. Відповідно до цього рішення, український уряд має виплатити Росії 3 мільярди 113 мільйонів 53 тисячі 506 гривень 26 копійок (близько 390 мільйонів доларів) та судовий збір у сумі 61 тисяча 862 гривні.

Кабмін оскаржив це рішення. 22 жовтня Апеляційний господарський суд столиці призупинив розгляд апеляційної скарги у справі ЄЕСУ до завершення розслідування СБУ з аналогічної справи.

Eкс-прем’єр Юлія Тимошенко, яка вже засуджена на 7 років у справі щодо газових угод із РФ у 2009-му, і проти якої відкрита ще й справа про фінансові зловживання ЄEСУ, заявляє, що боргу корпорації немає. Цього року леді Ю 12 разів відмовлялася від участі у судовому засіданні через стан здоров’я.

Безглуздя року 

Найбезглуздішим витрачанням коштів із держбюджету у році, що минає, можна назвати придбання веб-камер для виборчих дільниць. На таку новацію виділили майже один мільярд гривень. Загалом було встановлено понад 

33 тисячі веб-камер, проте жодної користі вони не принесли, жодної конфліктної ситуації не вирішили, жодного факту фальсифікації не допомогли зафіксувати. Про відсутність практичної користі від камер зазначали навіть спостерігачі від ОБСЄ у звіті. В онлайн-режимі камери працювали в день голосування лише з 7.45 до 20.00. Після закриття ж дільниць, коли члени комісій рахували голоси, трансляції в інтернеті не було. До того ж, аби переглядати відео в режимі онлайн, користувачі мали заздалегідь зареєструватися на сайті.

Колізія року

Вперше за результатами виборів до ВРУ парламент сформовано не з 450-ти, а з 445-ти нардепів. ЦВК не зуміла встановити результати волевиявлення у п’яти мажоритарних округах: №94 (Обухів, Київська область), №132 (Первомайськ, Миколаївська область), №194 (Черкаси), №197 (Канів, Черкаська область) та №223 (Київ). Хоч насправді кількість проблемних округів була набагато більшою.

Опозиціонери вимагали від ЦВК встановити результати виборів за даними протоколів виборчих комісій і навіть погрожували скласти всі свої мандати новообраних нардепів. Та в результаті домовленостей ВРУ таки розпочала роботу у неповному складі. Чинне законодавство не передбачає повторні вибори, тож правову колізію депутати ще мають вирішити. 

Шоу року

Безперечно, перше засідання парламенту, яке тривало два дні (12-те та 13-те грудня), задовольнило очікування всіх, хто сподівався на видовища у новій ВРУ. Проте воно ж продемонструвало й те, що, попри публічне протистояння, влада та опозиція зможуть домовитися у певних питаннях.

12-те грудня ознаменувалося бійками депутатів через перших “тушок”. Ними виявилися батько та син Табалови, кіровоградські бізнесмени, котрі проміняли “Батьківщину” на Партію регіонів. Цього дня билися й через неперсональне голосування провладними депутатами.

Зранку 13-го грудня також відбулися сутички, проте згодом парламент спокійно призначив новим спікером “регіонала” Володимира Рибака і погодився на повторне призначення Миколи Азарова прем’єр-міністром. Опозиція не голосувала за це, але й не заважала.

 “Сім’я” року

Рік, що минає, ознаменувався серйозним конфліктом серед груп впливу всередині влади. Наприкінці 2012-го найближче оточення Президента Януковича, яке називають “сім’єю”, і яке контролює старший син глави держави Олександр, здійснило вирішальний наступ. Його результатом став новий уряд, призначений Президентом 24 грудня. 

Близькими до Олександра Януковича є шість міністрів, що очолюють найважливіші міністерства і контролюють основні бюджетні потоки. Першим віце-прем’єром призначено Сергія Арбузова, банкіра Олександра Януковича. До цього Арбузов очолював Нацбанк. Експерти в один голос прогнозують, що вже у 2013-му саме він стане прем’єр-міністром України.