“Мій син, якому щойно виповнився рочок, дуже любить хліб, особливо спечений удома. Інколи навіть відмовляється від інших страв, просячи дати окраєць. Скажіть, будь ласка, скільки хліба має бути в раціоні малюка?”

Галина Рак, м. Львів

 

Ольга Зарічна, лікар-дієтолог:

– Харчова цінність хліба велика – у 100 грамах, залежно від сорту, міститься від 4,7 до 8,4 відсотка білків, а також вітаміни групи В,

різні мінеральні солі, баластні речовини. Проте в раціоні дитини такого віку хліб має бути не на першому місці! До її щоденного меню повинні входити насамперед овочі, фрукти, каші, молочні, м’ясні та рибні страви.

В добовому раціоні малюків від року до трьох кількість пшеничного хліба і хлібобулочних виробів має становити не більш ніж 60 – 80 грамів, незалежно від того, куплені вони чи спечені удома. Загалом до трьох років дітям не бажано давати житній та свіжий білий хліб, оскільки ферментна система в цьому віці ще недостатньо сформована, і надходження до організму, наприклад, клейковини може призвести до проблем у роботі шлунково-кишкового тракту. А ось хліб із висівками можна давати для покращення перистальтики кишківника при закрепах. 

Якщо ж батьки сумніваються в корисності певних продуктів, необхідно проконсультуватися з дитячим дієтологом чи педіатром. Категорично заборонено використовувати в дитячому харчуванні хліб, приготовлений на “швидких” дріжджах, тобто з пекарень мережевих магазинів!

 

 

“Уже третій день мене болять ясна і турбує ниючий зубний біль. Найімовірніше, росте так званий зуб “мудрості”, адже в кінці щелепи місце тверде, з гулькою. Як можна самотужки втамувати біль? Може, варто з такою проблемою звернутися до стоматолога?”

Тетяна Гончарук, м. Львів

 

Зоряна Кульчицька, лікар-стоматолог 3-ої комунальної стоматологічної поліклініки:

– Зуби “мудрості” найчастіше прорізаються після 20 років. Вважається, що в такому віці людина мудрішає. Якщо ж ріст зуба супроводжується болем, важливою є гігієна ротової порожнини, тобто ретельне чищення зубів, особливо в задній частині щелепи. Допоможе й полоскання:

в склянці теплої води розчинити одну чайну ложку солі та одну чайну ложку соди. Полоскати рот потрібно часто, особливо після їди. Втамувати біль допоможуть і гелі, якими матері змащують ясна немовлятам, у яких ріжуться зубки.

Якщо ж зуб не може прорізатися самостійно або ж росте “під ясна”, треба звернутися по допомогу до хірурга. Лише після зрізання так званого “капюшона” зуб поступово прорізатиметься.

 

“Приблизно через місяць у нас має з’явитися немовля. Та вже зараз замислююся, робити своїй дитині обов’язкові щеплення чи ні. Думки моїх знайомих розходяться: одні проти вакцинації, мовляв, дитину може й оминути хвороба, від якої роблять щеплення, тож немає потреби пригнічувати імунітет, інші за вакцинацію, адже у світі багато хвороб, якими можемо заразитися будь-коли… Чи варто робити щеплення дітям і чи справді вони можуть убезпечити від певних недуг?”

Оксана Нечипор, м. Борислав

 

Людмила Бобер, головний спеціаліст-імунолог обласного управління охорони здоров’я Львівської ОДА:

– Тепер, на жаль, спостерігається високий рівень недовіри населення до вакцинації. Дається взнаки нерегулярне забезпечення медичних закладів якісними вакцинами впродовж останніх років. Проте щепити дітей, додержуючи календаря щеплень, не те що потрібно, а просто необхідно!

Через масову відмову від вакцинації Україна опинилася на порозі епідемій контрольованих інфекцій. Йдеться про дифтерію, кашлюк, кір і краснуху (лише 50 відсотків дітей мають щеплення від цих недуг). Не всім відомо й те, що кілька разів на рік у Львівській області в людей діаг­ностують правець. А якщо брати Україну в цілому, то унаслідок цього захворювання фіксують навіть кілька смертельних випадків. Педіатри повинні пояснити молодим матерям, що вакциновані діти захищені від багатьох недуг. А ті лікарі, що самі відмовляють своїх пацієнтів від щеплення, є неосвіченими, чинять зло. Вакцини, які сьогодні є в Україні, – якісні, їм можна цілком довіряти. 

 

 

“З настанням холодів став відчувати сильний біль у суглобах. Через брак часу до лікарів не звертався, хоча дружина каже, що артрит – дуже небезпечне захворювання. Розкажіть, будь ласка, що це за хвороба і чому вона така небезпечна?”

Іван Калита, м. Городок

 

Андрій Підлісецький, лікар-ортопед Львівського обласного шпиталю інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи:

– Артрит – це запальний процес у суглобах інфекційного походження, який може початися непомітно і за кілька днів перейти в гостру форму. Причиною захворювання стають інфекції, травми, надмірне фізичне навантаження, порушення обміну речовин, брак вітамінів. Запальний процес починається, як правило, у внутрішній оболонці суглоба, згодом поширюється на хрящ, кісткові структури, сухожилля і зв’язки.

Важливо, щоб людина не проґавила початку хвороби – при перших підозрах звернулася до ортопеда і почала лікування. Якщо цього не зробити, можуть виникнути грижі міжхребцевих дисків. Почавшись із одного суглоба, артрит здатен поступово переходити на інші. І не лише на руках, але й на пальцях ніг, гомілковостопних суглобах. Менше уражаються колінний, тазостегновий та плечовий суглоби.

Для лікування застосовують цілий комплекс препаратів і процедур – антибіотики, протизапальні мазі, прогрівання, масаж, спеціальну гімнастику, дієту. Людям, що мають хворі суглоби, рекомендують поповнювати організм антиоксидантами та вітаміном Е. Вони містяться в овочах, фруктах, рибі (лососі та оселедці), волоських горіхах, насінні гарбуза і соняшнику, висівках. Хірургічне втручання знадобиться лише при задавненій хворобі, у крайніх випадках здійснюють протезування суглоба.