На одну придбану сільською бібліотекою книжку припадає п’ять-шість списаних. Співвідношення, звичайно, приблизне, а тому у багатьох читальнях ситуація може виявитися ще гіршою. Неактуальність фондів спричиняє відтік читачів, яких і без того зацікавити дедалі важче. Проблема особливо актуальна у сільській місцевості, де звичайна читальня має увесь набір проблем, які відштовхують читачів: відсутність сучасної літератури, комп’ютерів, водовідведення, туалетів, опалення…

Проблеми сільських бібліотек обговорювали цього тижня у Львові під час круглого столу. Почути там можна було багато цікавого. Наприклад, статистику оновлення фондів. Бібліотекар із Перемишлянського району повідомив, що за рік місцева читальня отримала всього 84 нові книжки. Усередині дев’яностих, згадує бібліотекар, лише за місяць могло надійти 80-100 книг. Але для багатьох навіть 80 книг – непоганий показник. Є читальні, які за рік отримують 30-50 новинок, а є й такі, що ще менше – 20-30. 

Організатори круглого столу із ГО “Форум видавців” наводять результати опитування бібліотекарів Львівщини, які свідчать, що книжкові фонди більшості сільських бібліотек за останні 20 років майже не оновлювалися. Хіба що за рахунок підручників, які становлять 90% наявних фондів. На оновлення книжкових запасів одна бібліотека отримує всього 892 гривні на рік. І більша частина цієї суми використовується на ппередплату періодики.

Промовистою є ситуація, описана бібліотекарем із Кам’янко-Бузького району. Щороку учні старших класів отримують завдання опрацювати книжку сучасного письменника. Вони беруть перелік із 50 книжок, одну з яких слід прочитати-описати, і йдуть до бібліотекаря. 

Виявляється, що є всього одна із таких книжок. Її учні й описують. Через рік ситуація повторюється, однак школярі йдуть уже із новим переліком. Проте у бібліотеці як була одна книжка сучасного письменника, так і залишилася. Але й та із минулорічної програми. Усе це – проблеми пропозиції: окрім підручників, читачам, схоже, нічого дати. А читачі ще є. Той же бібліотекар із Перемишлянського району каже, що із 1 800 осіб, які живуть у селі, до бібліотеки за рік приходить близько п’ятсот.

Аби зарадити ситуації, у ГО “Форум видавців” ініціювали збір книжок для сільських бібліотек. Мета – отримати 25 тисяч примірників, які мають намір розподілити поміж 22 бібліотеками сільської місцевості (усього в області близько тисячі таких читалень). Поки зібрали 5 620 книг, понад дві тисячі з яких принесли львів’яни. Акція продовжуватиметься до першого грудня. Книжки збирають у школах, місцевих читальнях, університетах (перелік є на сайті ГО “Форум видавців”).

Несучасністю фондів проблеми книгозбірень, звичайно, не вичерпуються. “Половина бібліотек (на Львівщині – “Пошта”) взагалі не опалюються взимку. Я вже не кажу про інтернет: комп’ютери є всього у двох сільських бібліотеках. Часто приміщення потребують ремонту, нерідко – капітального. Туалет всередині я бачив всього в одній бібліотеці, але її збудували за кошти земляків із Канади”, – розповідає директор Львівської обласної наукової бібліотеки Іван Сварник.

Ключове питання – це наявність коштів. На закупівлю нових книжок грошей виділяють небагато, ремонти проводять рідко. Будуть гроші – стане краще. Однак бібліотеки (не лише сільські) невдовзі матимуть значно серйознішу проблему. Їм слід буде боротися за увагу читачів, які “житимуть” інтернетом. Сьогодні така перспектива для більшості читалень, можливо, видається неблизькою, а дарма. 

Учора директор Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Оксана Денисюк розповіла про результати дослідження “Вплив ЗМІ на підростаюче покоління, і формування комп’ютерної залежності у підлітків”. Виявилося, що якщо для дорослих основним джерелом інформації є телебачення, то для 90% підлітків ним є інтернет. Готуючись до уроків, понад 46% опитаних (з-поміж семи тисяч школярів) використовує мережу. А майже 15% підлітків віком 13-16 років взагалі не уявляють, що робити, якщо немає доступу до комп’ютера.

“У зв’язку із великою конкуренцією на інформаційному ринку, бібліотеки у такому стані, що або зміняться, або помруть. І ніякі мораторії на їх закриття нам не допоможуть – до нас просто не підуть люди”. Це зазначила  директор Львівської обласної бібліотеки для дітей Лариса Лугова під час круглого столу. 

На жаль, під час обговорення цим словам приділили небагато уваги. Головна проблема сьогодні – встигати поновлювати книжки. Але сучасна читальна, аби вижити, має стати чимось більшим, ніж просто зібранням книжок.