Якщо одіозний документ все ж підпишуть, то з’явиться можливість для його оскарження у Конституційному Суді

У Києві вже добігла кінця безстрокова “мовна” акція протесту. У інших містах вона ще триває, але теж поволі іде на спад. Ті, до кого зверталися учасники цих мітингів, вперто не хотіли “іти на контакт”. А от правоохоронці та керівники Українського дому радо це зробили. Перші склали вже кілька адміністративних протоколів на учасників протесту. Інші попереджають, що готують позов до суду про відшкодування 500 тисяч гривень збитків – мовляв, сходи пошкоджено. Усе це нагадує протест підприємців, на яких по закінченні акції теж йшли судом через тріснуту плитку. Щоправда, цього разу ані президент, ні верхівка парламенту не виявили бажання прислухатися до думки протестувальників. Як розповів у розмові з “Поштою” київський журналіст Тарас Матвіїв, зараз під стінами Українського дому не залишилося нікого. У попередні дні бувало, що на ночівлю під відкритим небом залишалися сотня-півтори українців.

Шлях в закони

Проголосований Верховною Радою документ наразі завис. Проте, незрозуміло, коли йому дадуть хід, і як виходитимуть із ситуації: чи ветуватимуть, чи вирішать ще раз голосувати. Звичайні громадяни, як це довів протест, впливу на цей процес не мають. Аби змінити ситуацію, дніпродзержинський правозахисник Віталій Купрій вирішив поскаржитися до Європейського суду із прав людини. Його позов стосується не стільки самого “мовного” проекту, скільки неможливості оскаржити рішення українського парламенту. Правозахисник розповів, що спробував оскаржити це рішення в українських судах, і наштовхнувся на перепони. 

“Я звернувся в адміністративний суд і отримав ухвалу Вищого адміністративного суду, який вказує, що оскарження законів входить у компетенцію Конституційного Суду України. А в Конституційний Суд я не можу звернутись, оскільки законодавство цього не передбачає. Скарга до Європейського Суду стосується порушення права кожного на захист у суді своїх прав й законних інтересів. Я не оскаржую сам закон, оскільки він ще не підписаний, а тільки те, що у людей в Україні немає такого права – оскаржувати рішення Верховної Ради”, – цитує слова Купрія Радіо Свобода. Правозахисник також додав, що ініціюватиме зміни до законодавства України, які дадуть змогу громадянам оскаржувати закони та інші рішення, ухвалені Верховною Радою.

На думку голови правління громадського фонду “Право і демократія” Андрія Бурого, успіх позову Купрія залежатиме від того, наскільки грамотно він буде укладений. “Треба подивитися на документи, які він подавав, які наводив аргументи”, – каже експерт. Якщо усе буде добре, то Європейський суд цілком може взятися за цю справу. Після того, як він прийме рішення, Україні, ймовірно, слід буде змінити законодавство. 

“В Україні є закон “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і там згадано два основні моменти. З одного боку країна повинна вживати заходи щодо приведення у відповідність до норм конвенції вітчизняного законодавства. З іншого – якщо встановлять, що позивачу завдали матеріальної або моральної шкоди, то держава муситиме її відшкодувати”, – розповідає Андрій Бурий. 

Щоправда, цей процес доволі тривалий. По-перше, аби подати позов до Європейського суду, слід почекати шість місяців після завершення усіх можливих процесів усередині країні. По-друге, сам Суд із прав людини може розглядати справу 3 – 5 років. Втім, більшість позовів він таки відхиляє.

Як достукатися до КСУ?

Сьогодні громадяни України можуть звертатися до Конституційного Суду лише для того, аби отримати офіційне тлумачення норм Основного закону. А от апелювати до КСУ, аби той перевірив, чи відповідає конкретний закон нормам Конституції, українці права не мають. Таке подання можуть зробити президент, 45 депутатів, омбудсмен, Верховний Суд України та парламент Криму. 

“Чи мав би мати громадянин право звертатися до Конституційного Суду, аби той перевіряв певний закон на відповідність Конституції? Я вважаю, що таке право має бути безумовним. Не може бути сфер життя, які б не підлягали судовому розгляду. Не можуть бути сфери, щодо яких громадянин не може звернутися до суду, – каже “Пошті” адвокат Олег Мицик. – Інша річ, що у громадянина є представники, уповноважені на такі дії – депутати”.

Народні обранці поки відмовчуються, відтак неясно, мають вони намір оскаржувати мовний проект чи ні. Скидається на те, що вони сподіваються на переголосування. Втім, якщо президенту таки подадуть “мовні основи” на підпис, і він вирішить дати документу життя, то з’явиться реальна можливість до оскарження творіння Ківалова – Колесніченка. За словами голови Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, кожен громадянин зможе звернутися до КСУ, аби той потлумачив, як розуміти цей закон.

 “Специфіка полягає у тому, що такого закону ще немає, формально він ще не прийнятий. Для цього ж треба, аби його прийняла Верховна Рада, підписав президент, і текст документа опублікували. Після цього з’являється право звернутися до Конституційного Суду за тлумаченням застосування цього закону відносно Конституції. Якщо ж КСУ, розглядаючи таке звернення, побачить, що норма цього закону не відповідає Конституції, він зобов’язаний розглянути цю справу ширше, аніж просто як звернення громадянина. І буде зобов’язаний винести рішення про неконституційність закону. Але оскільки цього закону немає, то й відповідно звернутися нема із чим”, – резюмує експерт.

Поки ж можемо спостерігати звичайне літнє затишшя, яке триватиме доти, доки президент вирішуватиме, підписувати мовний документ чи заветувати його.