Зустріч обох президентів, що відбулася в четвер у Криму, не внесла жодних змін в українсько-російські відносини. Попри десяток підписаних документів, ключові питання залишаються нерозглянутими, і судячи з діалогів Путіна та Януковича, ще довго будуть проблемними. Уже два роки в “газових” перемовинах звучать ті ж самі аргументи і ті ж самі пояснення. Новим є хіба що нагадування про суди…
Почнімо з того, що Владімір Путін спізнився на чотири години. А це вже час, після якого, як правило, гостей не чекають. Просто президент Росії вирішив відвідати своїх улюбленців – байкерів із клубу “Нічні вовки”, що також стало предметом розмови Путіна і Януковича, хоча головні питання, пов’язані з візитом російського президента, стосувалися енергетичної галузі…
Цікаво, що ще напередодні Віктор Федорович заявив: “газове” питання може загострити відносини з його російським колегою. Можливо, аби задобрити гостя, наш гарант згадав про Митний союз – доволі розпливчасто сказав, що не виключає інтеграції України в союз Росії, Білорусії та Казахстану.
“Після того як ці країни стануть членами СОТ, я впевнений, це вже багато в чому нас зблизить... Тому ми не говоримо “ні”, а дуже уважно і серйозно вивчаємо ці процеси”, – заявив Янукович. І хоч Владімір Владіміровіч зазначив, що насильно Україну туди ніхто не тягне, принагідно згадав і про зону вільної торгівлі з СНД.
Що стосується газу, то тут свій хід зробив Путін, запевнивши, що внаслідок знижок, які дає Україні Росія при його постачанні, сумарний розмір пільги від 2010 року сягнув уже 8 млрд гривень. Нагадаємо, йдеться про знижку, яка “пов’язала” газ із Чорноморським флотом. Це питання, до речі, ще обговорюватимуть.
На спільній конференції у Ялті Віктор Янукович заявив, що президенти вирішили уточнити нюанси перебування та функціонування Російського флоту в Криму. На запитання, за яких умов Росія переглядатиме ціни на газ, Владімір Путін відповів: “Можна увечері стільці, а вранці гроші? Можна. А можна вранці гроші, а ввечері стільці? Можна. Але гроші наперед”. І додав, що Росії відома позиція українських партнерів і вона ставиться до неї з повагою.
“У нас є питання, щодо яких ми поки що не дійшли згоди, але хочемо досягти остаточних домовленостей і будемо до цього прагнути”, – сказав російський президент, зазначивши, що на зустрічі вирішили “розглянути всі можливі варіанти вдосконалення відносин у паливно-енергетичній галузі”. Очевидно, йдеться про доступ, точніше про формат доступу до української газотранспортної системи, про що вже говорилося не раз.
Продовження тих цікавих розмов відбудеться під час візитів Віктора Федоровича до Москви і Владіміра Владіміровича до Києва. Перший запланований цього року, другий – наступного.
Деякі документи, підписані на зустрічі:
1. Міжурядова угода про співробітництво у сфері авіаційного пошуку і рятування (дозволяє проводити спільні пошуково-рятувальні роботи у районі відповідальності однієї зі сторін).
2. Спільна заява про делімітацію морських просторів у Азовському і Чорному морях, а також у Керченській протоці (“сторони вважають важливим здійснити делімітацію морських просторів у Азовському і Чорному морях, а також у Керченській протоці в дусі дружби, добросусідства і стратегічного партнерства, з урахуванням законних інтересів обох держав”).
3. Міжурядовий меморандум про співробітництво у боротьбі з тероризмом (спрямований на вдосконалення нормативно-правової бази співробітництва правоохоронних органів і спецслужб)
4. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством економічного розвитку Росії (фіксується домовленість сторін про проведення аналізу та інвентаризації взаємних зобов’язань з лібералізації доступу на ринки сторін з метою якнайшвидшого їх виконання).
5. Меморандум між Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України і Федеральною службою з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища Росії про науково-технічне співробітництво в Антарктиці (фіксується домовленість сторін про співробітництво задля ефективної реалізації національних антарктичних програм, оптимізації людських і матеріальних ресурсів при проведенні наукових досліджень в Антарктиці)