Україна заявляє, що Росія готова переглянути газові угоди, у “Газпромі” кажуть – “ні”

Україна і Росія продовжують вести гру майже півторарічної давності, метою якої нібито є досяг­нення погодження у газових питаннях. Проте в останні дні газові переговори перейшли у спілкування через ЗМІ і, схоже, досягли нового кардинально іншого етапу: відтепер і Росія, і Україна демонструють непотрібність одна одній. Рольові ігри обох країн можуть виявитися не лише суттєвим економічним послабленням “Газ­прому”, а й подорожчанням ціни на газ у майбутньому для українців.

Нова публічна фаза газових непорозумінь розпочалась після того, як прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що керівництво Росії погодилося розглянути аргументи української сторони стосовно ціни на газ. У цьому контексті, за словами Азарова, повинні були розглянуті газові контракти, які “ставлять Україну в нерівні умови”. 

Відповідь глави “Газпрому” не забарилася: Алексєй Міллєр заперечив слова Азарова, зазначивши, що наразі ніяких домовленостей із “Нафтогазом” щодо зміни чинних контрактів немає. Окрім цього Міллєр не забув ще раз попередити Європу про нібито недостатній темп закачування газу в українські сховища, що ставить під загрозу стабільне забезпечення газом ЄС наступної зими.

Нетрадиційність переговорного процесу полягає не у тому, що різні сторони фактично заявляють про протилежні факти. Основ­на суть дезінформаційного процесу полягає у закулісних тактичних планах двох гравців “газової шахівниці”. Українська сторона окрім того, що старається заробити дивіденди на виборах, також робить спробу продемонструвати незалежність від російської сировини. 

Так, міністр енергетики України Юрій Бойко заявив, що обговорить можливість закупівлі зрідженого газу в американських компаній, які не так завищують ціни. У той же час, уряд Азарова намагається заповнити потенційну прогалину у газосховищах країни, яка виникне за умови нової газової війни і краху переговорного процесу. 

Партнером у цій справі Україна намагається зробити Європу. Той же таки Бойко заявив, що українські газові сховища можуть служити для зберігання газу країнам ЄС і бути ефективним резервом для уникнення ситуацій з браком російського палива. “Якщо Європа проводитиме політику закачування газу в українські сховища влітку і відкачування взимку, це буде дійсно ефективним шляхом для уникнення ситуацій з недопоставкою російського газу”, – сказав Ю.Бойко.

Не менш кришталево чистим намагається бути і “Газпром”, який нібито з метою уникнення ненадійних українців запускає два обхідні шляхи для поставок палива. 

Станом на сьогодні, на повну потужність запрацювала перша гілка газопроводу “Північний потік”, який транспортуватиме газ до Німеччини. Будівництво другої гілки газопроводу вже завершено, і вона розпочне працювати восени цього року. 

Очевидно, що у “Газ­промі” повинні розуміти всю нерентабельність обхідних шляхів, які через своє підводне розташування є надмірно дорогими в будівництві, ненадійними в експлуатації і навіть теоретично неспроможними транспортувати ту кількість газу, яка проходить Україною. Окрім цього, “обхідні газові дороги” неспроможні зберігати газ узагалі, та ще у таких кількостях, як це може Україна.

Відвертий блеф офіційної Москви має більш глибинний контекст, аніж бажання здирати з українців удвічі більше, аніж з європейців. Річ у тому, що чим складнішою здаватиметься ситуація із газом для України тим вірогіднішою є головна мета і ціль більшості переговорів Росії – здача нашої газотранспортної системи у володіння “Газ­прому”. 

Тим часом український уряд всіма силами демонструє, що ситуація із газом для України залежить не від Росії єдиної. Це по-перше, дає владі час і піар перед виборами, а по-друге, дозволяє й надалі вести торги про здачу стратегічних об’єктів іншим державам. 

Українцям ж залишається сподіватися, що торги закінчаться нічим. У випадку продовження режиму “холодної війни із газовим запахом” найближчим часом не варто очікувати зниження цін на газ, скоріше навпаки – ближче до холодної пори Росія зможе завдати нового удару. Проте і для самого “Газпрому”, який і так скорочує видобуток, не рентабельне будівництво обхідних газогонів також загрожує порушенням економічної могутності…