У четвер депутати більшості намагалися реалізувати одну із найдавніших обіцянок президента – підвищити статус російської мови. Спроба видалась нелегкою як для ініціаторів, так і для їхніх опонентів – досі сторони міряються, у кого більше постраждалих.
У підсумку тривалих блокувань, бійок та словесних перепалок розгляд законопроекту “Про основи державної мовної політики” перенесли. Втім “регіонали” обіцяють “захищати мову” і далі, а опозиція переконує, що блокуватиме засідання парламенту хоч до виборів – аби лише мовний законопроект не “проштовхнули”. Опозиція наголошує: законопроект фактично заперечує державний статус української мови на користь російської.
Наразі у парламенті – п’ять мовних законопроектів, більшість із яких має довгу історію. Розібратися з цими документами депутати обіцяють віддавна, але згодилися, що саме четвер, 24 травня, мав стати “тим самим днем”.
Ще вранці під Верховною Радою зібралося близько тисячі протестувальників проти змін у мовному законодавстві.
До акції приєдналися відомі письменники, музиканти, актори й народні депутати, зокрема були письменники брати Капранови, Ірена Карпа, лідер гурту ТНМК Фагот, Сергій Фоменко з гурту “Мандри”, актриса Ірма Вітовська.
ДО ТЕМИ У пояснювальній записці до проекту закону “Про основи державної мовної політики” наголошується, що в разі прийняття документа російська мова стане регіональною у 13 адміністративно-територіальних одиницях України – там, де російська є рідною як мінімум для 10% населення: у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим та містах Києві і Севастополі; кримсько-татарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – у Чернівецькій. |
Раніше спікер ВРУ Володимир Литвин повідомляв, що на нараді лідерів фракцій обговорювали три варіанти вирішення “мовної проблеми”. Один – відтермінувати розгляд усіх законопроектів. Депутати, до речі, спершу голосували за таку пропозицію, однак оскільки більшість опозиціонерів блокували трибуну парламенту ініціатива отримала всього один голос.
Другий варіант, запропонований лідерами фракцій, зводився до того, аби парламентський комітет з питань культури і духовності доопрацював усі документи так, аби депутати не змогли їх не підтримали.
І третій спосіб – “вивчити питання про можливість проведення референдуму з цього питання”. У результаті, всупереч бажанням депутатів, розгляд законопроектів таки перенесли. Хоча “регіонали” ще кілька днів назад хвалилися, що володіють необхідними голосами для прийняття “Основ державної мовної політики”.
Уже після четвергової бійки деякі фракції дали задній хід. Спершу члени Народної партії прийняли “жорстке і одноголосне” рішення не голосувати за жоден із проектів. “На засіданні фракції було обговорено нашу позицію щодо мовного питання та законопроектів на цю тему. Рішення фракції жорстке і одностайне: не підтримувати ці законопроекти”, – повідомила депутат від Народної партії Катерина Ващук.
Згодом про аналогічну ініціативу повідомили і в групі “Реформи заради майбутнього”, 19 депутатів якої голосують синхронно із владною більшістю. Якщо обидві групи дотримають обіцянки, “регіонали” зможуть розраховувати лише на голоси комуністів, що в сумі вийде на 217 “за” при 226 необхідних.
Незважаючи на це, депутати від Партії регіонів обіцяють, що й далі добиватимуться прийняття законопроекту “Про основи державної мовної політики”. “Нам запропонували погодитися на зняття законопроекту з розгляду, але в нас немає жодних регламентних або законодавчих норм, щоб на це погоджуватися”, – заявив учора під час брифінгу у ВРУ Олександр Єфремов, зазначаючи, що документ, скоріше за все, внесуть на розгляд парламенту уже наступного пленарного тижня. Інше питання, чи додасть голосів “регіоналам” прийняття такого законопроекту, якщо це все-таки трапиться.
На думку політолога Віктора Небоженка, “регіонали” таки зможуть провести цей документ, але він не збільшить кількість їх прихильників. “Ані соціальні ініціативи президента, ні законопроект про скасування недоторканості, ні цей “ублюдочний” мовний проект, не додасть їм голосів. Верховна Рада сьогодні не є чимось важливим для населення – поважають те, що там робиться лише 4% українців. Але всі ці ініціативи будуть аргументом в ідеологічній війні Партії регіонів: “ми хотіли, але опозиція нам не дала”. Загалом, це цинізм, змішаний із демагогією, але насправді ні на західний, ні на східний електорат, це не діє”, – зазначив “Пошті” Віктор Небоженко.
За його словами, важлива інша тенденція. “Усе, що зараз роблять депутати, як від влади, так і від опозиції, пов’язано зі спробами потрапити у список. От порвали сорочку на одному з авторів законопроекту, Колесніченку, так він уже із 168 місця просунувся на 128 – людина робить кар’єру. Те саме й у БЮТ: усі, хто злісно захищав мову від цього законопроекту, мають більше шансів потрапити в список. Ось це погано”, – наголошує Віктор Небоженко.
Як закінчиться, а радше – продовжиться, історія із мовними ініціативами “регіоналів”, побачимо не раніше 5 червня, оскільки доти парламентарі працюватимуть із виборцями. У той же тиждень мають взятися і за скасування недоторканості. Відтак наступне зібрання парламенту має стати ще більш гарячим.
Дані взято із дослідження соціологічної групи “Рейтинг” “Питання мови”, що проводилося у лютому (опитано 4000 респондентів) та березні (1201 респондент) 2012 року серед повнолітніх мешканців усіх регіонів країни. Похибка не перевищує 2,8%.