В Україні через політичні спекуляції зрозуміти, де правда з євроінтеграцією, важко. А знати це важливо, інакше доведеться готуватися до міцних російських імперських обіймів.
Відвідати Європу, щоб відверто розповісти в Україні про побачене – з такою метою польський політик, колишній міністр канцелярії з міжнародних зв’язків та зв’язків із громадськістю загиблого президента Польщі Леха Качиньского, а нині європарламентар Міхал Камінскі заснував програму “Європейські ознайомчі візити”. Понад 40 журналістів і молодих політиків з різних регіонів України нещодавно відвідали Брюссель.

Там, зокрема, вдалося поспілкуватися з Надією Цок, заступником представника України в ЄС. Виявляється, робота з парафування угоди про асоційоване членство – звичайний робочий процес, ажіотаж навколо якого влаштували винятково політики. Пані Надія стверджує, що надзвичайно інтенсивно йде до завершення переклад тексту Угоди мовами всіх країн-членів Євросоюзу. Отож, бліц-інтерв’ю із заступником представника України в ЄС Надією Цок (на фото).
– На скільки може затягнутися процес підготовки до ратифікування та підписання Угоди?
– Спостерігається готовність української сторони оперативно допомагати, аби максимально оптимізувати цей процес. Завершені переговори щодо зони вільної торгівлі. Залишилась суто політична складова. Якщо в Україні нормально пройдуть вибори, то політичні моменти вже не впливатимуть. Якщо держава рухатиметься у правильному, демократичному руслі, певна, що будемо якось домовлятися.
– А яка ситуація зі скасуванням безвізового режиму?
– Добиватись безвізового режиму нам буде значно важче, аніж Польщі або Чехії. Якщо ж говорити про короткотермінові (до трьох місяців) поїздки, то це вже частина Угоди. Навіть без перспективи членства нам вигідно виконувати її. Там передбачена допомога від Євросоюзу – технічна. Будемо сподіватися, що й фінансова.
Ось такі думки заступника представника України в ЄС. Від себе додам, що українцям у стінах нинішнього Європарламенту доводиться нелегко. І не лише через передвиборну істерію у нашій державі, а мабуть, ще й тому, що жодна наша влада не зуміла викликати повагу до України. Виняток становив лише Майдан, який захопив світову спільноту прагненням українського народу до кращого життя. Однак усе це було знищено і зраджено його ж лідерами...
На щастя, українську владу і український народ у Європарламенті вже навчилися сприймати нарізно. Прагнення наших людей до європейських цінностей нарешті почуте. А влада… Головне, щоб не заважала і не робила аж надто скандальних дурниць. Бо у Європарламенті в України є не лише друзі. Є ще й проросійське лобі. Ми ще ніколи не були так близько до підписання документів, мабуть, найважливіших у історії нашої держави. І ще ніколи політичний тиск та інформаційна атака на Україну з боку ворогів не були такими потужними.
На жаль, складається враження, що доля держави сьогодні у руках її олігархату, який будь-що прагне рятуватися правилами цивілізованої Європи від “правил” путінської Росії. Нехай важким і болісним шляхом “особистих поступок” у вигляді демократичних реформ. Цілком український абсурд.
В кулуарах Європарламенту ми почули про те, що там уже всі втомилися від ситуації в Україні. Євродепутати нарікають, що внутрішньополітична боротьба у нашій державі безпосередньо впливає на процес євроінтеграції. Або це питання буде виключене з інструментарію політичної боротьби в нашій країні, або українські політики остаточно поховають державу Україна.
P. S. Петро Порошенко, міністр економічного розвитку і торгівлі України, заявив, що робота над текстом Угоди буде завершена до початку літніх канікул.
Львів – Брюссель – Львів