Експерти певні, що політичні настрої повернулися на десять років назад

Відповідь насправді проста – патерналістської і злегка соціалістської. Одне слово, держава має дбати про народ. Стан влади народу в Україні і її оцінки самими громадянами стали предметом “круглого столу” за участі доктора політологічних наук Антоніни Колодій.

За її словами, механізми демократії у нас працюють – існує загальне виборче право, право вступати в асоціації, більш-менш вільні ЗМІ, але проблеми виникають тоді, коли аналізуємо можливість громадян долучатися до творення політики. Можливість брати участь у владі – не реалізується, реакція на волевиявлення громадян – відсутня. “Стійкі демократичні країни тим і відрізняються, що, врешті-решт, мусять рахуватися із великими групами населення”, – каже Антоніна Колодій.

Загалом, опитування, проведені всеукраїнським фондом “Громадська думка” від початку 2000-х років, свідчать, що українці дедалі гірше оцінюють стан демократії в державі, хоч усе більше його хочуть: “Опитування показують те, що властиво взагалі українцям: те, що втрачаємо, дуже сильно бажаємо. Оцінка демократичності різко пішла вниз, а бажання жити в демократичній державі – різко уверх”. 

Коли ж респондентів на Львівщині запитували, чого бракує українській державі, аби вона могла вважатися демократичною, то найпопулярніша відповідь стосувалася саме патерналістських рецидивів: 35% опитаних казали, що бракує піклування уряду про інтереси простого народу; 25% – відповідальності перед народом за виконання обіцянок; 22,6% – панування закону, якому б підкорялися як прості громадяни, так і люди при владі; 14% – уміння народу відстоювати власні інтереси. 

На думку політолога, піклування найпопулярніше значною мірою через бідність суспільства. Але загалом розподіл відповідей показує, чого бракує у суспільстві, аби воно підійшло до адекватного розуміння демократії. Нині  очікують від уряду, менше від себе, а не навпаки.

Сьогоднішні оцінки демократії фактично вирівнялися із рефлексією десятилітньої давності. У 2009 р. третина населення Львівщини вважала, що Україна вже є демократичною державою, а ще 38% казали, що вона такою лише стає. Торік відповідні цифри опустилися до 12 і 30% відповідно. А от десятиліття тому ситуація була дуже схожою – тоді за те, що ми вже стали демократичними, висловилося 18%, а за становлення демократії – 26%.

Поміж тим існування влади народу легше перевірити іншим способом – визначити, чи можливий вплив на рішення влади. Принаймні чи помічають його самі громадяни. І тут можемо зазначити, що настрої ще більш песимістичні. У Львові 79% певні, що ніякого впливу на рішення центральної влади вони не можуть здійснити, і 68% думають так само щодо місцевої влади! Цікаво, що у Донецьку показники доволі близькі: 82% не відчувають впливу на центральну владу і тих же 68% – на місцеву. Загалом, за словами Антоніни Колодій, Львів і Донецьк за політичними настроями не дуже  й відрізняються. Обоє сьогодні однаково песимістичні.