Одного разу неповносправна дівчинка Ганнуся звернулася до своєї мами з проханням, щоб та знайшла їй приятельку. Як пояснила дівчинка, їй хотілося спілкуватися із своєю ровесницею і ходити з нею разом у кінотеатр. За словами Оксани Магури, представника руху “Віра і світло”, завдяки проекту “Стань приятелем” Ганнуся знайшла свою найкращу подругу.
Загалом проект “Стань приятелем” має на меті сприяти соціальній інтеграції дітей та молоді з обмеженими можливостями у чотирьох областях України – Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській та Чернівецькій. Програма діє також у Сербії та Чорногорії за фінансової підтримки фонду “Скан” та мережі голландських фондів для Центральної та Східної Європи.
Не таємниця, що люди, які волею долі опинилися у державних закладах опіки, навіть попри створені непогані матеріальні умови, перебувають у соціальній ізоляції. “Саме тому виникла ідея спільно із колегами з Голландії, Сербії та Чорногорії реалізувати проект, який би був спрямований на подолання цієї ізоляції. Ми спробували “витягнути” людей за межі їхнього звичного, досить обмеженого кола спілкування та допомагаємо знайти хороших друзів”, – розповів Руслан Жиленко, директор Карпатського фонду Україна.
У процесі втілення проекту формуються приятельські пари між дітьми та волонтерами за інтересами. Вони можуть спільно ходити в кіно, грати у настільні ігри, гуляти, майструвати, займатися спортом. “На відміну від проектів, які закінчуються, коли завершується фінансування, наш зможе існувати необмежено в часі. Адже, щоб товаришувати, не потрібно значних фінансових витрат. Натомість впровадження такої практики потребує відданої наполегливої роботи від організацій. Вони допомагають волонтерам і молодим людям з певними вадами розвитку познайомитися”, – зазначив Руслан Жиленко.
Хоч така “приятельська” концепція є новою для нашої держави, вона вже успішно втілюється на території Західної України. Щоправда, наразі охоплена невелика частина найбільш незахищених категорій населення, а саме: неповносправних дітей, сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування. Цим проектом займаються десять неурядових організацій у чотирьох західних областях. Як зазначають керівники проекту, кожен охочий може долучитися до волонтерського руху. Для цього потрібно звернутися до тієї організації, яка діє у тому регіоні, де людина мешкає. Зокрема, на території Львівської області можна звернутися до Сокальської районної асоціаціації інвалідів, львівського товариства “Зелений хрест”, “Карітасу” Самбірсько-Дрогобицької єпархії чи благодійного центру “Віра і світло”, який працює у партнерстві з Львівською освітньою фундацією. Після цього учасники організацій допоможуть створити приятельську пару.
“Зараз у нашому русі “Віра і світло” сформовано 24 пари між неповносправною молоддю та приятелями (волонтерами). Разом проводимо різноманітні спільні заняття, є й індивідуальні зустрічі, організовуємо походи в піцерії, кафе, у кіно. Цієї осені разом відвідали замки “Золотої підкови”, – розповідає Оксана Магура, представник руху “Віра і світло”. – В Україні налічується 30 наших спільнот, і ми хочемо передати досвід такого спілкування всім регіонам”.
За її словами, пари не створюються спеціально, вони довільно формуються у процесі спілкування. Найбільше зацікавлення викликає спорт, тому відбуваються різноманітні футбольні та баскетбольні міні-турніри. Також дуже позитивно сприймається і спільна праця.
“Для дітей з обмеженими можливостями важливо відчувати, що не тільки вони отримують щось, але й самі можуть навчити чогось нового приятеля-волонтера. Саме тому спільна праця, де неповносправна дитина може допомогти своєму приятелеві чи навчити його чогось нового – це безмежна радість і самоствердження. У такий спосіб діти з обмеженими можливостями зможуть легше адаптуватися до дорослого життя”, – каже Людмила Максим’юк, координатор проекту в “Карітас – Івано-Франківськ”.