У ВРУ намагаються розпочати новий рік із нового закону про вищу освіту. Більш “європейського”, кажуть урядовці

У вівторок близько п’яти десятків студентів намагалися штурмом пробратися до парламенту. Того дня комітет із питань науки та освіти мав розглядати нові документи, найпомітнішим з-поміж яких є урядовий проекту Закону “Про вищу освіту”. 

Спудеї, які виступають проти міністерської версії реформ, вимагали зустрічі із головою профільного комітету ВРУ Максимом Луцьким, а також із головами фракцій парламенту. Згодом, під час засідання комітету, представники протестувальників чіткіше сформували, чого ж вони добиваються: вступ до університетів має відбуватися лише на підставі ЗНО та середнього бала атестата (тобто без додаткових іспитів); плата за навчання за контрактом не має змінюватися впродовж терміну навчання; урядовці мусять відмовитися від ідеї ввести відповідальність за плагіат; а розміри стипендії не слід знижувати.

Більша стипендія. Та чи всім?

У самому проекті закону, що був внесений в останні дні попереднього року, про позбавлення стипендії мова не йде. Наразі там закріплено положення, що її розмір встановлюють на рівні прожиткового мінімуму, який із початку року становить 1017 гривень. У підсумку це має принести студентам додаткових 300-350 гривень. Хоча, можливо, й не всім. Адже в законопроекті збільшено кількість підстав для відрахування студента – до “традиційних” додали “встановлення факту академічного плагіату”. Як це визначатимуть – закон відповіді не дає, хоч у Міносвіти не перший рік заявляють, що боротимуться із плагіатом. 

Наразі обмежилися визначенням того, за що каратимуть – за “навмисне відтворення в письмовій формі чужого тексту, опублікованого на паперовому або електронному носії, повністю або частково, під своїм іменем без посилання на автора”. Начебто норма слушна, адже саме явище доволі поширене, однак критики ініціативи наголошують, що вона може стати черговим корупційним механізмом.

Таким же, як і додаткові іспити при вступі. Достатньо й того, що другий рік поспіль у правилах вступу придатність абітурієнта визначатимуть не лише на основі результатів ЗНО, а й зважаючи на середній бал атестата. Це нівелює роль незалежного оцінювання, відтак узаконення вступних іспитів повністю розчинить ефект від ЗНО. Наразі проектом закону вступні іспити передбачено лише для тих, хто отримав не повну середню освіту, а лише базову (закінчив дев’ять класів). 

Для інших – вступ на основі ЗНО та середнього бала атестата. Враховуватимуть також і проходження спеціальних курсів при вишах – за це під час вступу даватимуть додаткові бали. Норма теж не раз критикована, хоч у проекті закону вона навіть не згадана.

У Європу на свій манер

Освітянська реформа має скасувати поділ вишів за рівнями акредитації. Вищі навчальні заклади поділятимуться на університети (класичні та профільні), академії, коледжі та професійні коледжі. При цьому міністерство таки відмовилося від минулорічної ідеї визначати типи вишів на основі кількості студентів (унаслідок чого чимало кваліфікованих університетів стали б академіями або й коледжами). Окрім цього, у документ врешті внесли норму про освітньо-кваліфікаційні рівні доктора філософії та доктора наук, що сприятиме визнанню наших дипломів за кордоном і, звісно, навпаки. Усе це мали зробити давно, тепер же Міносвіти вирішило рішучіше “інтегруватися у європейський простір”.

Щоправда, кілька норм нового проекту таки викликають підозру. Наприклад, пункт, у якому йдеться про незмінність плати за навчання. У чинному законі акцентується, що плату не можна змінювати впродовж “терміну навчання”, у новому проекті міністерства замість цього пропонують прописати “впродовж дії договору”, що укладається між університетом та студентом. Відтак існує небезпека, що договори укладатимуть на коротші терміни, аніж триватиме навчання, аби мати можливість, наприклад, підвищити плату. Принаймні у цьому впевнені студенти, які “брали” ВР. За підсумками засідання парламентського комітету вирішили закон відкласти. Поки на тиждень. Однак необхідність його прийняття уже мотивують сумнівними рішеннями студентського референдуму та з’їзду освітян, що відбулися минулого року.