Замість парафування узгодженого документа на саміті Україна - ЄС натякнули на проблеми

Україна та Євросоюз завершили переговори щодо Угоди про асоціацію. Попри це, вчорашній саміт не викликав сенсації – парафування документа не відбулося. Заявлена причина – необхідність дрібних доповнень. Приблизно ж те саме ми мали змогу чути в останні щонайменше два місяці. Учора ж, як планувалося ще кілька тижнів тому, мало відбутися саме парафування документа. Відтак XIX саміт Україна – ЄС більше нагадує дипломатичний спосіб відсунення роботи “на потім”. І не в останню чергу така ситуація є відображенням низки не найприємніших подій, що відбуваються в Україні в останні місяці.

Результат: закономірний чи добрий?

Ці самі події знайшли відображення і у тексті спільної заяви, оприлюдненій за підсумками саміту. Попри “розуміння щодо загального тексту Угоди” залишаються “окремі виклики, які вимагають невідкладної уваги, зокрема шляхом судової реформи”. Вочевидь, якби не справа Тимошенко й інші, менш артикульовані європейськими сусідами, судові процеси, то вчорашній саміт міг стати великою подією.
 Щонайменше – для української влади. Однак, якщо Угоду невдовзі й парафують (після внесення дрібних правок та подолання “викликів”), то це ще не означатиме, що на стадії її ратифікації не виникнуть проблеми. Цей документ мають прийняти 27 парламентів країн-членів ЄС та наша Верховна Рада. Чи є гарантії, що справа Тимошенко, на яку натякали у спільній заяві європосадовці, не використовуватиметься політиками із будь-якої країни ЄС задля відсторонення спів­праці із Україною? Або для того, аби зайвий раз не тривожити головного постачальника енергетичних ресурсів до ЄС? Питання про членство України в ЄС, яке мало бути прописаним у тексті Угоди, як того на завершальній стадії укладення документу почали вимагали президент та МЗС, сьогодні навіть незручно ставити.
Цікаво порівняти текст підписаної заяви і його проект, поширений на початку дня. Зокрема у чернетці спільної заяви йшлося, що повага до “спільних цінностей та верховенства права будуть критично важливими для швидкості політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС, у тому числі у контексті укладення Угоди про асоціацію та її подальшої реалізації”. У підписаному документі виділені нами слова змінені на “будуть дуже важливими”. Президент України й сам за кілька днів до саміту визнав, що єдині претензії Європи до України стосуються саме “справи Тимошенко”. Та й поза нею існують проблеми щодо політичного плюралізму, демократії, свободи слова. Усе це теж знайшло місце на сторінках спільної заяви, однак повідомлено про це вкрай дипломатично.

Новий день – нова програма

Сьогодні Віктор Янукович вирушає у Москву – запросили на неформальне засідання Ради голів країн СНД. За інформацією “Укрінформу”, президенти на чолі із главою Російської Федерації Дмітрієм Медвєдєвим мають намір підписати спільну заяву про “підвищення практичної віддачі від роботи СНД”. Однією із тем неформальної розмови Януковича та його російського колеги буде і газова дилема.
На прес-конференції за підсумками вчорашнього саміту Янукович “дорікнув” ЄС за незрозумілу позицію щодо вітчизняної газотранспортної системи і прихильність до Південного потоку: “Що стосується відносин України з європейським енергетичним співтовариством,.. ми прийняли умови, але, на жаль, з боку співтовариства ці умови порушуються. Наприклад, коли приймали рішення щодо будівництва Південного потоку або будівництва газових сховищ у Сербії… Це наштовхує на думку, що українська ГТС девальвує в своїй значимості, економічній і політичній”.
Сьогодні подальша, реальна, інтеграція до ЄС визначатиметься тим, як на Банковій вийдуть із двох проблем: як замнуть “кримінали” Тимошенко так, аби ЄС не помітив невідповідності стандартам, і чим пожертвують, аби добитися низьких цін на газ. І схоже, що перша проблема досі мало хвилює президента, який тут почувається королем ситуації. А от напрям газових переговорів визначають зовсім не на Банковій, що і турбує Віктора Федоровича. Відтак не дивно, що президент учора чи не вперше офіційно запропонував Євросоюзу долучитися до створення газотранспортного консорціуму. Сьогодні ж він подивиться, як таку пропозицію сприйняли у Росії.