Львівські політики обіцяють докласти усіх зусиль, аби наступний парламент був більш опозиційним

Серед керівників львівських осередків ключових опозиційних партій домінують позитивні оцінки нового виборчого закону. Критика деяких норм не виходить за межі “хорошого тону”. Відтак відповідь на питання “перемога чи поразка” виражається поміркованим задоволенням. Хоча учора під час круглого столу на тему виборчого закону додатково й висловлювались одвічні сподівання на об’єднання опозиціонерів, однак і це у звичному режимі “як не згадати”.

Якщо ж, до прикладу, заяви керівників обласних осередків “Фронту змін” та “Батьківщини” цілком вписуються в неодноразово озвучені раніше Арсенієм Яценюком наміри (про об’єднання списків БЮТу та “Фронту змін”), то лідер тутешнього УДАРу більше апелює до перемовин у межах Комітету опору диктатурі. Усі сходять на тому, що “завдання опозиції – погодити єдиного кандидата у мажоритарних округах”. 

Якщо вірити Роману Іли­ку, то місцева “Батьківщина” “ще два тижні назад поінформувала усіх охочих йти на вибори про те, що готова обговорювати одного кандидата на кожен мажоритарний округ”. Він навіть запевнив, що місцеві “бютів­ці” можуть поступи­тися своїми позиціями – лиш би у підсумку вийти на 12 опо­зиційних політиків від Львівщини у наступному парламенті.

Саме склад майбутнього парламенту та тодішня депутатська конфігурація, на думку виконавчого директора ЛОГО “Комітет виборців України” Оксани Дащаківської, дадуть змогу зрозуміти, чим обернеться підтримка опозицією виборчого закону: перемогою чи поразкою. “Результат буде помітний після виборів, після того, як стане зрозуміло, хто утворить більшість, чий буде спікер і далі розвиватимуться події загалом”, – каже вона. За її словами, нещодавно прийнятий закон переніс багато положень ще із місцевих виборів, відтак слід очікувати аналогічних проблем та технологій.

Передусім, вплив суб’єк­тів виборчого процесу на виборчі комісії буде нерівномірним, відтак уже сьогодні партії мали б проводити перемовини про співпрацю. “Ще слід зважити на запровадження “мажоритарки”. Це означає що, ми матимемо парламент бізнесменів. Сьогодні, аби виграти вибори у мажоритарному окрузі, потрібно близько мільйона доларів. Це буде і зарплата членам виборчих комісій, і передвиборча агітація, і застави, а це не на один місяць роботи. На це потрібні великі гроші, якими навряд чи володіють люди, які справді мають покликання до політики”, – розповідає Оксана Дащаківська. 

Окрім усього, за її словами, закон відводить надзвичайно велику роль судам. І загалом це прогресивна норма, хоча б тому, що у судах працюють кваліфіковані люди (на відміну від окружних виборчих комісій), однак сьогодні маємо і чимало нарікань на роботу представників Феміди. Тому, як воно обернеться у майбутньому, – передбачати складно.

 Vox Populi:

 В Україні поступово зменшується кількість прихильників президентської форми правління і зростає чисельність прибічників парламентської. Соціологи “Рейтингу” з’ясували, що за два роки прихильників президентської системи стало удвічі менше: із 25% у жовтні 2009 до 13% у листопаді 2011 (що нагадує динаміку підтримки Януковича). 

Кількість українців, які вважають, що найоптимальнішою є саме парламентська форма правління, збільшилася із 22% у жовтні 2009 р. до 31% у листопаді 2011 р. Серед найбільших прихильників посилення президентської влади в Україні виборці Партії регіонів, “Свободи” та УДАРу. Серед найбільших прихильників посилення повноважень парламенту – виборці “Батьківщини”, КПУ і знову ж таки “Свободи”. 

У рамках дослідження опитали 2000 респондентів віком понад 18 років у всіх областях України. Форма опитування – особисте формалізоване інтерв’ю по опитувальнику. Похибка – не більше 2,2%.