Такої думки дотримуються як аналітики ООН, так і українські видавці. На початку жовтня Всесвітня організація інтелектуальної власності (підструктура ООН) оприлюднила прогнози довголіття газет. До 2040 року, кажуть аналітики, паперова періодика повністю зникне. Значно швидше це відбудеться у США: уже через п’ять років Штати мають стати першою країною без друкованих медіа.
Генеральний директор Всесвітньої організації інтелектуальної власності Френсіс Гаррі запевнив: “Протягом кількох років друковані газети, якими ми їх знаємо сьогодні, перестануть існувати”. Із такими думками погоджуються і вітчизняні експерти.
Незважаючи на те, що Україна явно не дотягує до постіндустріальних країн, тутешні тенденції відображають аналогічну картину майбутнього. Що й обговорювалося, зокрема, під час Третього всеукраїнського газетного конгресу в Києві, учасники якого, втім, дали газетам на десять років більше життя, аніж оонівські аналітики.
ДО ТЕМИ Історія газет 59 рік до н.е. – у Римській імперії виходять історично перші аналоги сучасних газет. Це були великі білі дошки, які, за наказом Юлія Цезаря, прибивали в публічних місцях великих міст. “Acta Diurna populi Romani” (“Щоденні справи римського народу”) інформували про найважливіші політичні та суспільні справи: війни, скандали, судові процеси, страти, весілля, смерті. 1447 – Йоганн Гуттенберг винаходить високий друк, що дав змогу швидко і дешево виготовляти велику кількість книг. 1556 – влада Венеції починає випуск щомісячної газети “Notizie scritte”, за яку читачі платили дрібну монетку – “gazetta”. Із першої половини XVII століття газети починають виходити регулярно. 1749 – у Львові вийшло кілька номерів першої в Україні газети (“Kurier Lwowski”), а 1776-го почала виходити перша регулярна газета в Україні – “Gаzette de Leopol”. 1880 – у газетах надруковано перші фотографії. 1994 – в інтернеті з’являється перша незалежна онлайнова щоденна газета. До кінця 90-х років власні сайти були лише у 700 людей.
|
Нещодавно Всесвітня асоціація редакторів та видавців (WAN-IFRA), яка проведе свій наступний конгрес у Києві, оприлюднила доповідь, детально проаналізувавши можливість “смерті газет”.
Головний висновок – наклади газет і справді зменшуються, але, попри це, преса все ще залишається лідером за охопленням аудиторії. У будні друковані медіа покривають на 20% більше людей, аніж будь-який інший ЗМІ. Преса, як сонце, кажуть експерти, піднімається на Сході, зникає на Заході.
Сьогодні на друковані мас-медіа припадає лише 8% часу, який людство віддає ЗМІ, однак 20% грошей йдуть на рекламу. Так, щоденний тираж газет знизився у 2009 – 2010 роках із 528 до 519 млн. Проте втрата на папері компенсувалася здобутком на екрані: цифрова аудиторія, як правило, сягає третини покупців друкованих варіантів.
З іншого боку, єдиним регіоном, в якому преса показує збільшення тиражів, є Азійсько-Тихоокеанський (із 2009-го на 2010 р. тиражі зросли на 7%, а за п’ять останніх років – на 16%!). Не менше вражає і падіння в усіх інших регіонах: Західна Європа у 2009 – 2010 р. втратила 2,5% тиражів, за п’ять років – 11,8%; Центрально-Східна Європа демонструє 12% річних та 10% п’ятирічних втрат тиражів; Північна Америка –11% та 17% відповідно.
Найцікавіше, що досі загальна кількість газет (найменувань) показує зростання (2010 року їх стало 14 853), хоч темпи підйому стають усе скромнішими.
Втрата тиражів та кількості найменувань відображає слабкість інтересу серед читачів. Відтак рекламодавці переносять свої битви за клієнтів на інші полігони. Лідером за обсягами реклами серед мас-медіа залишається телебачення (минулоріч воно зірвало куш у 180 млрд доларів), за ним ідуть газети (97 млрд доларів), яких наздоганяють інтернет (62 млрд), журнали (43 млрд) та радіо (32 млрд). Хоча наздоганяє насправді лише інтернет. Обсяги онлайн-реклами ростуть темпами, які іншим медіа були доступні в минулому, якщо взагалі були.
В Європі обсяг інтернет-реклами у 2009 – 2010 рр. зріс на 14% (ТБ додало 9%, а газети втратили 1%). І тут, на відміну від тиражів, маємо загальну тенденцію: в усіх регіонах світу реклама у пресі показує спад, навіть у перспективному для періодики Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Ось деякі цифри: у США 35 мрлд доларів, що пішли на рекламу у пресі у 1998 році, зміняться на 15-16 млрд у 2012 р.; у Західній Європі у 1998-му та 2012 рр. показники демонструють зміну із 36-ти до 24 млрд. Азійсько-Тихоокеанська частина світу максимум друкованої реклами віджила у 2000 р. (33 млрд), наступного ж, 2012-го, доходи від реклами у пресі тут прогнозують на рівні 20 млрд доларів.
У близькій нам Східній Європі за останні п’ять років, як і за 2009 – 2010, відбулося падіння на 3%. Загалом, доходи газетної реклами протягом останніх п’яти років знизилися на 23% (лише минулого – на 3%).
Україна помітно відрізняється тутешніми тенденціями, проте і в нас помічають близький кінець друкованих медіа. Під час Третього всеукраїнського газетного конгресу погодилися, що впродовж 2017 – 2050 рр. преса змінить форму, друкована газета стане винятком, правилом буде її аналог для мобільного телефона, планшета чи просто інтернет-портал.
Один із організаторів конгресу, голова ради директорів Асоціації незалежних регіональних видавців України Олександр Човган розповів “Пошті”, як до цієї ідеї ставляться учасники події. “На Всеукраїнському газетному конгресі було 200 видавців, і всі вони абсолютно єдині щодо того, що невдовзі друковані видання зникнуть. Не було таких, які вважали це нереальним або ж футуристичним. Видавці тепер активно роблять mobile-версії видань. Справа навіть не в планшетах – передусім люди читатимуть версії газет для мобільних телефонів. У другу чергу братимуть до рук планшети або оглядатимуть веб-сайти”, – каже експерт. Папір не зникне, проте, зважаючи на сьогоднішній контент преси та її якість, експерти вважають, що з усіх сьогоднішніх найменувань залишиться відсотків десять. “Люди платитимуть за якісне наповнення, за дефіцит”, – каже Човган.
Щодо кількості газет, то торік в Україні виходило 2347 різних видань. За даними Книжкової палати, рекордним для нас був 2002 рік – офіційно тоді виходило понад 3000 газет. Він став точкою перелому тенденції: відтоді кількість газет щораз зменшувалася. Щодо сукупного накладу, то тут рекорд зафіксовано у 2005 році – майже 5 млрд примірників! Знову ж таки – відтоді лише спад. Зовсім інша справа журнали: їх кількість всякчас лише зростає: зі 161 у 1991-му до 1810 у 2010-му.
За останні три роки українці суттєво зменшили тривалість читання друкованої періодики. Якщо в кінці 2007 р. наші громадяни присвячували пресі 217 хвилин на тиждень, то на початок 2011-го – лише 167 хв. (втрата у 25%).
При цьому, за даними досліджень компанії TNS, аудиторія друкованих медіа за останні сім років скоротилася із 75% (весна 2004 р.) до 61% (весна 2011 р.). Як повідомили “Пошті” у “TNS Ukraine”, інформацію наші співгромадяни отримують в основному через ТБ (86,8%) та із зовнішньої реклами (85,4%). При цьому газетам віддають перевагу жінки віком від 12 і до 44 років.
Що ж до обсягів реклами, то тут точні цифри не доступні, хоча у загальних рисах (за наявними даними) оглядачі відзначають падіння із 2008 на 2009 рік на 30%. У 2009 р. обсяги реклами знизилися у всіх ЗМІ. У всіх, крім інтернету, який наростив 45%.
“Преса, редактори та колективи газет отримали набагато більш ефективний і абсолютно безкоштовний канал дистрибуції. Якщо раніше треба було купити папір, віддрукувати на ньому газету і розвести по кіосках, то тепер усе це робити не треба. Відповідно, за це не треба платити”, – ділиться поглядами на газети майбутнього Олександр Човган. Нова економічна модель потребує нової моделі оплати.
На початку березня компанія iVOX провела опитування серед інтернет-користувачів, з’ясовуючи їх готовність платити за доступ до окремих матеріалів. Результати свідчать: лише 9% готові оплатити текст, якщо ціна не буде високою. Більшість, як не дивно, проти: нема такого платного, що б не мало дармових аналогів. Хоча така модель віддавна практикується низкою потужних наукових журналів (як-от “Nature”, що відкриває лише деякі свої статті) і впливових газет.
Наприклад, нещодавно британська “Independed” вирішила брати плату за користуванням сайтом зі своїх іноземних читачів. У межах певної квоти ціну не вимагатимуть, однак перевищення встановленої кількості текстів потребуватиме плати. “Безлімітка” на місяць в “Independed” коштуватиме всього сім доларів. Така модель тривалий час активно пропагується “Financial Times” і “New York Times”. Можливо, саме це – шлях преси у добу, коли третина людства продукуватиме власні новини.
![]() |
Цифри показують, у який спосіб українці воліють відпочивати (тижневий розріз).Дані: Інститут соціології НАНУ, фонд “Демократичні ініціативи”. |
![]() |
На діаграмах наведена зміна кількості газет та журналів, що офіційно виходили у зазначені роки. Дані: Книжкова палата України. |