До 2040 року у світі може не залишитися жодної паперової газети. Наступне покоління читатиме новини з мобільних 

Такої думки дотримуються як аналітики ООН, так і українські видавці. На початку жовтня Всесвітня організація інтелектуальної власності (підструктура ООН) оприлюднила прогнози довголіття газет. До 2040 року, кажуть аналітики, паперова періодика повністю зникне. Значно швидше це відбудеться у США: уже через п’ять років Штати мають стати першою країною без друкованих медіа. 

Генеральний директор Всесвітньої організації інтелектуальної власності Френсіс Гаррі запевнив: “Протягом кількох років друковані газети, якими ми їх знаємо сьогодні, перестануть існувати”. Із такими думками погоджуються і вітчизняні експерти. 

Незважаючи на те, що Україна явно не дотягує до постіндустріальних країн, тутешні тенденції відображають аналогічну картину майбутнього. Що й обговорювалося, зокрема, під час Третього всеукраїнського газетного конгресу в Києві, учасники якого, втім, дали газетам на десять років більше життя, аніж оонівські аналітики.

Тираж у світі ще пульсує

Нещодавно Всесвітня асоціація редакторів та видавців (WAN-IFRA), яка проведе свій наступний конгрес у Києві, оприлюднила доповідь, детально проаналізувавши можливість “смерті газет”.   

Головний висновок – наклади газет і справді зменшуються, але, попри це, преса все ще залишається лідером за охопленням аудиторії. У будні друковані медіа покривають на 20% більше людей, аніж будь-який інший ЗМІ. Преса, як сонце, кажуть експерти, піднімається на Сході, зникає на Заході.

Сьогодні на друковані мас-медіа припадає лише 8% часу, який людство віддає ЗМІ, однак 20% грошей йдуть на рекламу. Так, щоденний тираж газет знизився у 2009 – 2010 роках із 528 до 519 млн. Проте втрата на папері компенсувалася здобутком на екрані: цифрова аудиторія, як правило, сягає третини покупців друкованих варіантів. 

З іншого боку, єдиним регіоном, в якому преса показує збільшення тиражів, є Азійсько-Тихоокеанський (із 2009-го на 2010 р. тиражі зросли на 7%, а за п’ять останніх років – на 16%!). Не менше вражає і падіння в усіх інших регіонах: Західна Європа у 2009 – 2010 р. втратила 2,5% тиражів, за п’ять років – 11,8%; Центрально-Східна Європа демонструє 12% річних та 10% п’ятирічних втрат тиражів; Північна Америка –11%  та 17% відповідно. 

Найцікавіше, що досі загальна кількість газет (найменувань) показує зростання (2010 року їх стало 14 853), хоч темпи підйому стають усе скромнішими.

Реклама йде з реальності

Втрата тиражів та кількості найменувань відображає слабкість інтересу серед читачів. Відтак рекламодавці переносять свої битви за клієнтів на інші полігони. Лідером за обсягами реклами серед мас-медіа залишається телебачення (минулоріч воно зірвало куш у 180 млрд доларів), за ним ідуть газети (97 млрд доларів), яких наздоганяють інтернет (62 млрд), журнали (43 млрд) та радіо (32 млрд). Хоча наздоганяє насправді лише інтернет. Обсяги онлайн-реклами ростуть темпами, які іншим медіа були доступні в минулому, якщо взагалі були. 

В Європі обсяг інтернет-реклами у 2009 – 2010 рр. зріс на 14% (ТБ додало 9%, а газети втратили 1%). І тут, на відміну від тиражів, маємо загальну тенденцію: в усіх регіонах світу реклама у пресі показує спад, навіть у перспективному для періодики Азійсько-Тихоокеанському регіоні. 

Ось деякі цифри: у США 35 мрлд доларів, що пішли на рекламу у пресі у 1998 році, зміняться на 15-16 млрд у 2012 р.; у Західній Європі у 1998-му та 2012 рр. показники демонструють зміну із 36-ти до 24 млрд. Азійсько-Тихоокеанська частина світу максимум друкованої реклами віджила у 2000 р. (33 млрд), наступного ж, 2012-го, доходи від реклами у пресі тут прогнозують на рівні 20 млрд доларів. 

У близькій нам Східній Європі за останні п’ять років, як і за 2009 – 2010, відбулося падіння на 3%. Загалом, доходи газетної реклами протягом останніх п’яти років знизилися на 23% (лише минулого – на 3%).

Україна: услід за світом

Україна помітно відрізняється тутешніми тенденціями, проте і в нас помічають близький кінець друкованих медіа. Під час Третього всеукраїнського газетного конгресу погодилися, що впродовж 2017 – 2050 рр. преса змінить форму, друкована газета стане винятком, правилом буде її аналог для мобільного телефона, планшета чи просто інтернет-портал. 

Один із організаторів конгресу, голова ради директорів Асоціації незалежних регіональних видавців України Олександр Човган розповів “Пошті”, як до цієї ідеї ставляться учасники події. “На Всеукраїнському газетному конгресі було 200 видавців, і всі вони абсолютно єдині щодо того, що невдовзі друковані видання зникнуть. Не було таких, які вважали це нереальним або ж футуристичним. Видавці тепер активно роблять mobile-версії видань. Справа навіть не в планшетах – передусім люди читатимуть версії газет для мобільних телефонів. У другу чергу братимуть до рук планшети або оглядатимуть веб-сайти”, – каже експерт. Папір не зникне, проте, зважаючи на сьогоднішній контент преси та її якість, експерти вважають, що з усіх сьогоднішніх найменувань залишиться відсотків десять. “Люди платитимуть за якісне наповнення, за дефіцит”, – каже Човган.

Щодо кількості газет, то торік в Україні виходило 2347 різних видань. За даними Книжкової палати, рекордним для нас був 2002 рік – офіційно тоді виходило понад 3000 газет. Він став точкою перелому тенденції: відтоді кількість газет щораз зменшувалася. Щодо сукупного накладу, то тут рекорд зафіксовано у 2005 році – майже 5 млрд примірників! Знову ж таки – відтоді лише спад. Зовсім інша справа журнали: їх кількість всякчас лише зростає: зі 161 у 1991-му до 1810 у 2010-му.

За останні три роки українці суттєво зменшили тривалість читання друкованої періодики. Якщо в кінці 2007 р. наші громадяни присвячували пресі 217 хвилин на тиждень, то на початок 2011-го – лише 167 хв. (втрата у 25%). 

При цьому, за даними досліджень компанії TNS, аудиторія друкованих медіа за останні сім років скоротилася із 75% (весна 2004 р.) до 61% (весна 2011 р.). Як повідомили “Пошті” у “TNS Ukraine”, інформацію наші співгромадяни отримують в основному через ТБ (86,8%) та із зовнішньої реклами (85,4%). При цьому газетам віддають перевагу жінки віком від 12 і до 44 років.

Що ж до обсягів реклами, то тут точні цифри не доступні, хоча у загальних рисах (за наявними даними) оглядачі відзначають падіння із 2008 на 2009 рік на 30%. У 2009 р. обсяги реклами знизилися у всіх ЗМІ. У всіх, крім інтернету, який наростив 45%.

Майбутнє – сьогодні

“Преса, редактори та колективи газет отримали набагато більш ефективний і абсолютно безкоштовний канал дистрибуції. Якщо раніше треба було купити папір, віддрукувати на ньому газету і розвести по кіосках, то тепер усе це робити не треба. Відповідно,  за це не треба платити”, – ділиться поглядами на газети майбутнього Олександр Човган. Нова економічна модель потребує нової моделі оплати.

На початку березня компанія iVOX провела опитування серед інтернет-користувачів, з’ясовуючи їх готовність платити за доступ до окремих матеріалів. Результати свідчать: лише 9% готові оплатити текст, якщо ціна не буде високою. Більшість, як не дивно, проти: нема такого платного, що б не мало дармових аналогів. Хоча така модель віддавна практикується низкою потужних наукових журналів (як-от “Nature”, що відкриває лише деякі свої статті) і впливових газет. 

Наприклад, нещодавно британська “Independed” вирішила брати плату за користуванням сайтом зі своїх іноземних читачів. У межах певної квоти ціну не вимагатимуть, однак перевищення встановленої кількості текстів потребуватиме  плати. “Безлімітка” на місяць в “Independed” коштуватиме всього сім доларів. Така модель тривалий час активно пропагується “Financial Times” і “New York Times”. Можливо, саме це – шлях преси у добу, коли третина людства продукуватиме власні новини. 

Цифри показують, у який спосіб українці воліють відпочивати (тижневий розріз).Дані: Інститут соціології НАНУ, фонд “Демократичні ініціативи”.

На діаграмах наведена зміна кількості газет та журналів, що офіційно виходили у зазначені роки. Дані: Книжкова палата України.