Росія доводить, що система розрахунку ціни на газ вигідна й Україні. Наші ж посадовці домагаються компромісу

У вівторок прем’єр-міністри України та Росії обговорювали можливості зниження ціни на газ. Фон під ситуацію напередодні створив голова “Газпрому” Алєксєй Міллєр, який запевнив, що компанія не має наміру переглядати формулу ціноутворення на паливо для України або пов’язувати її з іншими видами енергоносіїв (Київ пропонує взяти за основу ціни на вугілля). Поточна формула, за словами Міллєра, містить “абсолютно ринковий підхід”, тому “винаходити щось для кого-небудь” у “Газпромі” не будуть. Хіба що – ще трішки підвищать ціни. Ближче до зими.

Міллєр і раніше писав у своєму блозі, що ціна тисячі кубометрів газу в четвертому кварталі може зрости до 500 доларів. Цю саму ідею він повторив і тепер. Враховуючи те, що не так давно прем’єр Азаров говорив, що сума у 200 доларів буде оптимальною, слова Міллєра навряд чи посприяли досягненню компромісу під час перемовин двох прем’єрів. Додамо, що у першому кварталі Україна купувала російський газ за ціною 263 доларів за тисячу кубометрів (це з урахуванням знижки у 100 доларів), у другому – по 295 доларів. Очікується, що до кінця року ця сума має зрости до понад 400 доларів за тисячу кубометрів.

Розмова ж із Путіним, як і попередні раунди переговорів, конкретних результатів не принесла. Ба більше – як з’ясувалося зі слів російського прем’єра, Росія аж ніяк не має наміру поступатися вигодою у контрактах січня 2009 року. Наразі вирішили створити робочі групи для активізації спів­праці у ключових галузях. Чи змінюватимуть контракти, також вирішуватимуть у межах однієї із таких груп. Проте Путін упевнений, що чинні контракти вигідні не лише Росії, а й Україні, а припущення щодо можливого зниження зафіксованих у контрактах положень, як і раніше, пов’язують із різноманітними поступками з боку самої України.

Із вересня минулого року в РФ на повен голос заявляють про необхідність злиття “Газпрому” та “Наф­тогазу”. Нещодавно голова НАК “Нафтогаз” Євген Бакулін розповів, що на цю тему офіційних переговорів не було, а все, що відбувається, здійснюється у ме­жах співпраці. Інша все більш артикульована в останні місяці ідея, яку просувають у РФ – інтеграція України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Минулої п’ятниці відповідальний секретар комісії МС Сергій Глазьєв у ефірі “5 канал” заявив, що якщо Україна хоче отримувати газ за російською ціною, то їй слід входити в об’єднаний економічний простір з Росією, позаяк інших правил ціноутворення “просто бути не може”.

Дивним чином, але початкова відмова від поглиб­лення співпраці аж до потенційного входження до Митного союзу що далі, то більше замінюється роздумами про ефемерну вигоду від входження України до утворення. У понеділок Президент Янукович підписав розпорядження, яким створив робочу групу з питань розвитку взаємодії України із Митним союзом. Колектив на чолі з міністром Грищенком у двомісячний термін має підготувати пропозиції щодо стратегії розвитку України із МС у форматі “3+1”.

Чи виробить ця робоча група пропозиції, які задовольнять апетити посадовців сусідньої держави, дізнаємося невдовзі. Але цілком імовірно, що чергові кроки у цьому напрямі (перші здійснено рік тому) зроблено: у вівторок у Москві підписано масштабну Програму економічної співпраці Росії та України на 2011-2020 роки. Поки що текст документа не доступний, тому аналізуватимемо його згодом.

Наразі ясно, що Росія демонструватиме відверте небажання шукати компроміс, поки їй не запропонують щось нове, більш вартісне. Путін і далі заявляє, що формула розрахунку ціни на газ для України, аналогічна тим, які діють для інших європейських країн. На думку Азарова, “ця “ідеальна” формула призводить до того, що наші сусіди отримують газ за ціною нижчою, ніж ми, а значить, щось в цій формулі не ідеальне”.