Плюси та мінуси недержавних пенсійних фондів

Сьогодні, в розпал пенсійної реформи в Україні, все більше говорять про недержавні пенсійні фонди. Що ж це таке і як заробити на пенсію самому, не сподіваючись на старість на милість держави?

Недержавна пенсія також залежить від держави

Відповідно до нових пропозицій влади, обов’язкова накопичувальна система пенсійного забезпечення повинна запрацювати в Україні уже з 2013 р. Недержавні пенсійні фонди (НПФ) існують в Україні давно. Нині їх кілька десятків. Вони бувають трьох видів: відкриті, корпоративні та професійні. Відповідно до чинного законодавства, недержавні пенсійні фонди – це фінансові установи, що мають статус неприбуткової організації і головним їхнім завданням є пенсійне забезпечення вкладників. Такі фонди залучають кошти вкладників та інвестують їх з метою захисту від інфляції, а потім здійснюють виплати своїм учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів. Саме в такий спосіб можна заробити собі додаткову до державної пенсію. Вона залежатиме лише від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення та суми отриманого інвестиційного прибутку.

Ці кошти є приватною власністю, їх можна передавати у спадок і не можна відчужувати на користь третіх осіб. Учасники кожного НПФ мають право також переводити свої накопичення в інший недержавний пенсійний фонд або на банківський пенсійний рахунок.

Де-юре вважають, що недержавний пенсійний фонд в Україні не може стати банкрутом. Над НПФ передбачений потрійний нагляд держави: Держкомісії з регулювання ринків фінпослуг, Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку, НБУ. Ці органи контролюють НПФ у щоденному режимі і за необхідності можуть прямо впливати на роботу фондів для збереження накопичень громадян.

Усі НПФ зобов’язані захищати кошти вкладників від інфляції. Час виходу на недержавну пенсію учасники НПФ також обирають самі. Однак вік може відрізнятися між виплатами державної і недержавної пенсії лише на 10 років у той чи інший бік, від офіційно встановленого державою.

Можна сподіватися і на отримання одноразової виплати суми з рахунку НДФ. Це можливо у трьох випадках. По-перше, якщо на момент виходу на пенсію сума коштів на індивідуальному рахунку менша, ніж законодавчо встановлена мінімальна сума. По-друге, якщо вкладник НПФ виїжджає на постійне місце проживання за кордон. І, по-третє, якщо його стан здоров’я – критичний, і це підтвердила медустанова (онкологічне захворювання, інсульт, інвалідність І групи). Окрім того, пенсійні кошти одноразово виплачують спадкоємцям учасника НПФ.

Як вибрати НПФ

Кількість недержавних пенсійних фондів в Україні вражає. Отже, вибирати є з чого. Але за якими критеріями? Насамперед доведеться походити, поспілкуватися, і тоді вже покластися на голос розуму та інтуїції. Потрібно вміти ставити запитання, уточнювати нюанси і порівнювати відповіді.

Варто також звернути увагу на те, чи є у фонді штрафні санкції за невчасну або неповну сплату внесків. Окрім того, не зайвим буде поцікавитися, на яку суму фонд вже виплатив пенсій, скільки років він працює, яка кількість інвестиційних корзин, де розкладені пенсійні накопичення, в які галузі вкладаються кошти. Також не зайвим є з’ясувати спосіб переказу коштів на рахунок НПФ, адже банківські та поштові перекази – це додаткова оплата послуг.

Показником прибутковості НПФ, за яким фонди можна порівнювати між собою, є приріст чистої вартості одиниці пенсійних внесків фонду. Важливо і те, як часто фонд розраховує чисту вартість одиниці пенсійних внесків. Що частіше – то краще, а ідеально – щодня.

Фахівці радять також обов’язково з’ясувати, як часто і яким чином можна перевіряти стан індивідуального пенсійного рахунку. Найкраще, коли це буде фонд, який дає можливість робити це часто, бажано – у будь-який момент, наприклад, через інтернет-сайт фонду. Місце фонду на ринку потрібно визначати за низкою показників. Тому відносно довіряти можна лише тоді, якщо фонд покаже, на якому він місці за сукупністю показників.

До теми:

Голова партії “Велика Україна” Ігор Беркут днями заявив, що запровадження в країні накопичувальної пенсійної системи не зможе гарантувати українцям повер­нення їхніх коштів у вигляді пенсійних виплат. “Накопичувальна система зможе працювати лише тоді, якщо люди будуть примусово віддавати свої гроші. А щодо добровільних відрахувань, то нині у нас нема жодного романтика, який може уявити, що він буде 25 років відраховувати гроші у пенсійний фонд, а потім зможе скористатися цими внесками. У нинішній ситуації, якщо буде узаконено накопичувальну систему і дозволено приватні пенсійні фонди, то це може закінчитися тим, що мільйони людей, які працюють, змушені будуть віддати свої кошти приватним фондам, котрі будуть тими ж МММ – не більше”, – каже Ігор Беркут.

Він також переконаний, що нині ніхто не гарантує збереження пенсійних внесків таких фондів. “Наразі всі гарантії – лише вербальні. Справжніх гарантій не видно. Гроші накопичувальних фондів будуть знецінюватися через інфляцію і нещадно розкрадатися керівництвом уповноважених державних та приватних пенсійних фондів. Будь-який керівник такого фонду, буде дуже щасливий і радий отримати у своє розпорядження пенсійні накопичення громадян, щоб, використовуючи найрізноманітніші офшорні схеми, їх конвертувати і виводити за кордон через придбання різноманітних акцій.