Допоки грім не вдарить, людина не перехреститься. На початку третього тисячоліття людству все більше загрожує екологічна катастрофа, а тому рятувати планету беруться всі. Зараз усе більше дизайнерів долучається до захисту навколишнього середовища. Зокрема, модні критики передбачають, що у 2011 році саме “екологічна мода” стане лідером серед трендів. Однак ідея рятувати природу за допомогою моди не нова: в європейських державах “зеленому стилю” віддає перевагу все більше й більше молоді.

Штани – з пляшок, ґудзики – з кокоса

Уперше тема екології набула розголосу в 70-х роках минулого століття. Незабаром зацікавлення  захистом природи відобразилось в колекціях і одягу, й інтер’єру. Старання дизайнерів не були марними. Як зазначає “Пошті” заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат НАН України Оксана Марискевич, загроза для навколишнього середовища з боку модної індустрії однозначно існує, оскільки зміна напрямів моди пов’язана із тим, що зростає використання природних ресурсів, які далеко не безмежні. “Враховуючи те, що ми живемо в суспільстві надмірного споживання, індустрія моди займає у цьому одну з ключових позицій”, – каже Оксана Марискевич.

Визначними представниками “еко-стилю” є Донна Каран, Стелла Маккартні, Marks&Spencer, H&M. Так, Донна Каран використовує для створення своїх речей органічну бавовну, вирощену без хімічних добрив. Стелла Маккартні відмовилась від усіх тканин тваринного походження: шовку, шерсті, хутра тощо. H&M популяризує “зелену моду” серед прихильників мас-маркету. Марка “Marks&Spencer” теж належить до екологічно спрямованих брендів. Зокрема, дизайнери цієї марки виготовили штани зі спеціального волокна з перероблених пластикових пляшок. До слова компанія “Marks&Spencer” відмовилась від пакетів із поліетилену, розкладання якого триває 400 років.

Аби уникнути використання поліетиленових пакетів, дизайнер Аня Хіндмарч створила бавовняні торбинки з промовистим написом: “Я не пластиковий пакет!”. Згодом ідея привернула увагу, і тепер такі сумки можна знайти навіть у Львові.

Модельєри бренда Levi`s створили еко-джинси. Денім – це на 100% бавовна, до того ж фарбники природні. Навіть ґудзики екологічно чистих штанів виготовлено зі шкарлупи кокоса.

Намагаються обмежити втрати вичерпних ресурсів і ювеліри. Гері Птек, до прикладу, створює коштовності зі штучно синтезованих діамантів, адже запаси алмазів обмежені. Створюють штучно і перли. 

Рятувати планету – модно

Однак, цілком можливо, що невдовзі й українські модельєри приєднаються до когорти захисників природи. Скажімо, львівська дизайнерка Олеся Гринь створила свою магістерську роботу саме у екостилі. Запевняє, що надихнули до такого експерименту шати предків: наші бабусі і дідусі органічно співіснували з природою і вбрання було відповідним.

“Сьогодні можна говорити про становлення екологічного стилю, тому я обрала саме цю тему. Крім цього, напрями захисту довкілля зараз є і в архітектурі, і в дизайні інтер’єру, і в автомобілебудуванні. Тому ми намагаємось приєднатись, адже тканини займають досить велику частку в забрудненні середовища. Суттєво й те, що матеріал повинен бути не просто природного походження, а й рослини потрібно вирощувати на екологічно чистому ґрунті, без пестицидів і хімічних добрив. В нас такі тканини знайти вкрай важко. Власне, свою дипломну роботу я створила з натуральних тканин, пофарбувала природними барвниками кольору землі. Головний акцент був на складності крою та формах”, – розповідає Олеся Гринь.

Знана львівська дизайнерка Марія Костельна до екологічно чистої моди ставиться прихильно. 90% речей із колекцій модельєрки – з натуральних тканин. Мама, яка вболіває за своїх трьох синів і доньку, акцентує “Пошті”, що синтетика надто шкідлива, особливо для дітей. І хоч для України переробка відходів – доволі дороге задоволення, все ж Марія Костельна переконана – перспектива для “зеленого стилю” є. “Земля засмічена, тому рано чи пізно ми будемо змушені переробляти ресурси”, – додає дизайнерка, яка створила не одну успішну колекцію.

Підтримує ідею допомогти планеті по-модному і організатор Lviv Fashion Week Петро Нестеренко-Ланько. На думку дизайнера, все, що відбувається у світі, найшвидше відбивається у моді. “Дизайнери закцентувалися на цій темі близько п’яти років тому. Вже була створена колекція одягу з відходів, аби привернути увагу людей до захисту навколишнього середовища. Важливо, щоб була реакція, аби кожен долучився і підтримав такі акції та заходи. Сподіваюся, що невдовзі тема екологічних проблем відійде на другий план, і ми будемо думати про природу як про щось приємне”, – зазначив “Пошті” Петро Нестеренко-Ланько.

Ваше зайве вбрання – чиясь мрія

Популярним серед прихильників екостилю є й секонд-хенд. Однак не завжди такий, яким ми його уявляємо. Та ж Стелла Маккартні використовує для своїх колекцій залишки тканин зі старих речей. Як-не-як, перегнивання решток одягу триває доволі довго, а тому не кваптеся викидати зайве вбрання. Британський проект Visa Swap заохочує людей віддавати непотріб зі свого гардероба на продаж. Можливо, про речі, які вам набридли, хтось довго мріяв. 

До того ж необхідно пам’ятати, що справді екологічно чисті тканини доволі дорогі. Тому вірити напису на ярлику “100% – бавовна” не завжди можна.

Проте й стереотип, що екоодяг безбарвний чи непривабливий, необхідно забути. Переконатись у цьому легко, але й ціна буде відповідна. Але хіба ж  можна заощаджувати гроші на власному здоров’ї, а потім витрачати останні копійки, аби повернути його?

Щоправда, не слід думати, що екомода – це лише використання вторинної сировини чи натуральні тканини. Насамперед екомода – це дбайливе ставлення до того, що нас оточує, і гармонія з природою. Отож, слід вкотре замислитись над фразою: “Думай глобально, дій локально”. Починати варто з себе, аби стати прикладом для інших.

Оля Никорак  

Оксана Марискевич,
заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат НАН України:

– Одяг, який ми носимо, у багатьох випадках може бути небезпечним і для людини, і для довкілля. Навіть, якщо одяг виготовлено з натуральних тканин (бавовни, льону, шерсті), споживач не володіє інформацією, які технології застосовували, коли вирощували сировину. Так, зокрема, 7 основних видів пестицидів із 15, які застосовують під час вирощування бавовни в основних країнах-експортерах сировини (Бангладеш, Перу, В’єтнамі) зараховують до небезпечних із канцерогенним ефектом. Тож навіть натуральні тканини можуть бути небезпечними (спричиняють алергічні реакції тощо). Особливо це важливо, коли йдеться про дитячий одяг, тому він такий дорогий. А яким чином це все впливає на довкілля? Залишки пестицидів потрапляють у ґрунти, води; штучні тканини дуже повільно розкладаються, тому зростають об’єми відходів та багато іншого. 

Однак тішить, що дизайнери вже достатньо давно долучилися до цього процесу, особливо з 90-х рр. минулого століття. Один із провідних центрів екологічної моди – Лондонський коледж моди – використовує у своїй роботі концепцію сталого розвитку, яка передбачає мінімізацію втрат під час виготовлення продукції (економія ресурсів), дрібносерійне виробництво, обов’язкову вторинну переробку сировини через перешивання (як це робили наші бабці), вторинну утилізацію. Потрібен банк даних про екологічну продукцію з врахуванням цілого виробничого циклу – від поля, де вирощується сировина – до магазину, де продається одяг. Проте, це цілком невигідно для виробників масової продукції зі зрозумілих причин. Але той факт, що дизайнери вже почали захищати довкілля, реалізовуючи “середовищний підхід” через створення одягу, “дружнього для довкілля”, дає хоч маленьку, але надію на краще.