Туніс охоплений масовими акціями протесту, на вулицях стріляють, а президент змушений втікати з країни

Останні десятиліття Туніс вважався однією з найстабільніших і економічно розвинених держав арабського світу. Країна виступала надійним союзником Заходу в боротьбі проти “Аль-Каїди”, її керівництво хоча й вважалося авторитарним, але публічні страти або масовий терор проти опозиції не практикувало. Порівняно із сусідами – Лівією чи Алжиром – Туніс виглядав дуже навіть пристойно.

І раптом – ні сіло ні впало – в країні почалася революція, яку вже встигли охрестити “жасминовою”. Події розвивалися стрімко: 17 грудня спробу самоспалення скоїв такий собі Могаммед Буазізі. 26-річний чоловік з університетським дипломом не міг знайти роботу, перебиваючись випадковими підробітками на базарі. Коли його вигнали і звідтіля, заявивши, що в нього немає відповідного дозволу, невдаха облив себе бензином і підпалив.

Завдяки соціальним мережам ця історія одержала величезний резонанс. З’ясувалося, що в Тунісі живуть тисячі й тисячі молодих освічених людей, які сидять без нормальної роботи, в країні надзвичайно висока інфляція і нечувана корупція. Зворохоблені вчинком Буазізі люди вийшли на вулиці. Спочатку висувалися лише економічні вимоги: зупинити ріст цін на продукти й створити нові робочі місця. Влада негайно заявила, що демонстранти – це екстремісти, які загрожують стабільності країни. На розгін мітингів кинули спецпідрозділи, в результаті чого десятки людей постраждали, а двоє від отриманих ран померли.

На початку року олії до вогню додали ще дві новини. По-перше, завдяки сайту “Wikileaks” стало відомо, що родина президента Зін ель-Абідін Бен Алі веде виклично розкішний спосіб життя: у повідомленнях американських дипломатів фігурував якийсь банкет, куди йогурти й морозиво доставляли літаками з фешенебельного французького курорту Сан-Тропе. По-друге, 5 січня від опіків помер Буазізі, який встиг перетворитися на певний символ протесту. Демонстрації завирували з новою силою: з 8 до 10 січня у зіткненнях з поліцією загинуло більше 50 людей. Державне ТБ спочатку ігнорувало протести, потім повідомило про “акти терору з боку екстремістів”, але подальша брехня втрачала усілякий смисл: завдяки інтернету тунісці прекрасно знали, що відбувається.

Президент був змушений звернутися до народу, засудивши “бандитські елементи” та пообіцявши найближчим часом створити 300 тисяч робочих місць. Але було вже пізно: народ замість економічних висунув політичні гасла, головним серед яких була відставка керівництва країни.

У всій країні на стінах, парканах і тротуарах почали з’являтися загрозливі графіті: “Смерть Бен Алі!”. Коротко і ясно. Президент зрозумів, що запахло смаленим, і від гріха подалі чкурнув за кордон. Франція його прийняти відмовилася, то утікач знайшов притулок у Саудівській Аравії. Такий от безславний фінал 23-літнього правління, під час якого Бен Алі п’ять разів обирався главою держави з результатами близько 99 відсотків голосів. Після втечі президента формальним главою держави став голова парламенту Фуед Мебаза, який швиденько пообіцяв вільні і прозорі вибори.

На певний час пристрасті вгамувалися. Але ненадовго. Уже цими вихідними заворушення в Тунісі відновилися, причому зі стріляниною. У неділю в самісінькому центрі туніської столиці біля офісу опозиційної Прогресивної демократичної партії поліція затримала групу озброєних людей, які влаштували невеличку війну. Що цікаво: хлопці виявилися немісцевими. Як повідомляє “Reuters” з посиланням на туніське телебачення, у чотирьох із затриманих при собі виявилися паспорти Німеччини, а ще у двох – Швеції. Звідкіля в Тунісі взялися озброєні до зубів іноземці – незрозуміло. Крім інциденту біля офісу опозиційної партії, сталася ще й перестрілка в будинку міністерства внутрішніх справ.

Зважаючи на ці події, дехто припускає, що “жасминова революція” може перерости в громадянську війну й обернутися численними жертвами та руйнацією і так не надто стабільної туніської економіки. Залишається сподіватися, що ці песимістичні прогнози не втіляться у життя і ситуація врешті-решт унормується.

Марія Щепанська