Уривок із різдвяного привітання Блаженнійшого Любомира, глави Української Греко-Католицької Церкви

Дорогі у Христі!

…У неділю Святих отців Євангеліє розповіло нам про родовід Ісуса Христа від Авраама аж до народження нашого Спасителя. Слухаючи цей докладний перелік поколінь, можна збагнути, що прихід Христа до людей був заздалегідь підготовлений, тобто Його поява на землі відбувалася за точним планом Небесного Отця. Навіть більше, не тільки народження, а й усе життя Ісуса Христа вже століття наперед було передбачене пророками. Приклад цього знову ж знаходимо у святому Євангелії: коли три мудреці зі Сходу зупинилися в Ірода, щоб дізнатися, де народився новий Цар, він покликав книжників, які без тіні сумніву сказали, що Месія має прийти на світ у Вифлеємі Юдейськім, “бо так написано пророком” (Мт. 2, 5)…

… Інколи у нас створюється враження, що все довкола відбувається безконтрольно, що Господь Бог забув про світ. Однак наша віра, побудована на Божому об’явленні, дає нам протилежну відповідь: все, що відбувається в нашому особистому і суспільному житті, окрім гріха, відповідає Божому плану…

…Відтак виникає наступне запитання: чому Господь Бог допускає обставини, які є для нас неприємними чи навіть завдають нам великих страждань? Цього разу нам відповідає сам Ісус Христос в Євангелії від Луки, коли говорить про дальший розвиток історії та різні трагічні події, які мають статися в майбутньому. Його слова звучать так: “Це дасть вам нагоду свідчити” (Лк. 21, 13). Якби не було голодних – нікого було б годувати, якби не було спраглих – нікого було б поїти, якби не було чужинців – нікого було б прийняти, якби не було хворих чи ув’язнених – нікого було б відвідати. Якби не було Різдва – не було б Великої п’ятниці та Воскресіння. Отже, все те, що відбувається довкола нас, навіть найбільш трагічне, – це Божий план для нас, який дає нам нагоду свідчити Христові, шукаючи правди, справедливості й добра.

Здавалося б, що ці думки не мають нічого спільного із радісним різдвяним часом, коли люди збираються за спільним столом, обмінюються дарунками, колядують, відвідують одне одного…

Насправді суть великого празника Різдва Христового не в цих зовнішніх і швидкоплинних речах – суть цього празника в тому, що Єдинородний Божий Син прийшов поміж нас, аби здійснити вповні план Небесного Отця для нашого спасіння. Тому моїм найбільшим побажанням для всіх нас є те, щоб ця правда, що з нами Бог, посідала головне місце у наших різдвяних святкуваннях, щоб ми зберігали її у наших умах і серцях протягом цілого року і щоб вона робила наше життя зрозумілим, надавала кожній миті нашого земного існування спасенної вартості.

Найщиріші Вам побажання, благодатного і радісного Різдва Христового!

Благословення Господнє на вас! Христос рождається!

Уривок із різдвяного послання Митрополита Київського і Всієї України Мефодія, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви

Христос рождається! Понад два тисячоліття минуло з тої єдиної та благословенної ночі, коли в потьмареному гріхом світі засяяло Сонце Правди – у Вифлеємській печері народився Богонемовля Христос, Спаситель людей та світу. “Слово стало плоттю”, – пише про цю сокровенну таємницю святий апостол Йоан Богослов. Син Божий – став Сином Людським. Незбагненне, невмістиме світом Небо прийшло на землю та увібралося у людську плоть.

У чому причина Воплочення? У чому сенс цього таємничого та незбагненого для ангельських та людських умів вчинку Бога? Ось як на це питання відповідає святий Іриней Ліонський: “Ось причина, з якої Слово Боже стало плоттю і Син Божий – Сином Людським для того, аби людина вступила до спілкування зі Словом Божим і, набувши синівство, стала сином Божим”. Сенс воплочення у повноті спілкування між людиною та Богом. Сенс воплочення у тому, що людина у Христі отримує синівство та безсмертя. Сенс воплочення в обожненні, у тому, що людину осяює благодать, яка надає їй повноту Божества…

Згадаймо ж у цю радісну ніч про невимовну Божу любов та піднесемо очі та серця до неба, до нашого правдивого дому. Вознесемо молитви до Богонемовля Христа, аби радість Різдва не залишала нас завтра та у наступні дні нашого життя.

Улюблені у Господі владики, дорогі отці, браття та сестри, знову і знову вітаю вас із радісним та великим святом Різдва Христового та Новоліттям милості та благості Господньої! Як пише святий Іоан Золотоустий, Різдво Христове є найвеличніше з усіх свят, митрополія усіх свят, початок і вінець їх. Нехай же це величне свято стане і митрополією нашого спасіння, початком і вінцем нашої молитви та побожного життя! Христос Спаситель, що нині народжується у Вифлеємі, нехай благословляє та зберігає нас в усі дні нашого земного життя!

Ласки та щедроти Богонемовляти Христа нехай перебувають з усіма вами та побожним, Богові покірним народом українським.
Христос рождається! Славімо Його!

Уривок із різдвяного привітання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Предстоятеля Української Православної Церкви Київського патріархату

Дорогі браття і сестри! Христос народився! Славімо Його!

Кожного року ми святкуємо найвеличнішу подію всіх часів. Сталося найбільше чудо, на яке тисячоліттями чекали старозавітні праведники, про яке провіщали пророки. Звершилося чудо!

Що це за чудо? Бог явився людям у плоті. Бог став людиною. Це чудо – більше за зцілення сліпонародженого, розслабленого; дивовижніше за вигнання бісів, ходження по воді, як по суші, насичення п’ятьма хлібами п’яти тисяч людей, втихомирення моря, величніше за воскрешення уже впродовж чотирьох днів померлого Лазаря, сина Наїнської вдови і дочки Іаїра.

Чому Різдво Христове більше і величніше за всі чудеса? Тому що невмістимий і нічим не обмежений Бог вміщається в утробі Пресвятої Діви, невидимий Господь стає видимою людиною, Безначальний бере початок від людської плоті і крові. Більше того – безпристрасне Божество зазнає страждань. Бога судять грішники, б’ють Його по щоках, насміхаються і нарешті розпинають на хресті між двома розбійниками. Хіба це не чудо, що Бог помирає і Його покладають у кам’яному гробі?!

Для чого все це сталося? Для того, щоб кожного з нас визволити від гріха і від смерті. Чому Бог так принизив Себе і зійшов до такого стану? Що Його спонукало до цього? Любов! Бог не міг дивитися, як ангели славословлять Його на небесах, а люди – Його творіння – страждають від гріха і смерті, зазнаючи мук від диявола. Яким є незбагненний, неосяжний, невидимий, всемогутній і всюдисущий Бог – така Його до нас, грішних, безмежна любов. Ми навіть не можемо уявити собі цю безодню божественної любові. Своїм Різдвом, стражданнями, смертю і воскресінням Син Божий, Господь наш Ісус Христос, Спаситель знищив гріх і смерть в людській природі. Ось для чого Бог став людиною. Він став одним із нас, щоб грішника зробити святим, щоб смертного зробити безсмертним.

…Різдво Христове – це свято чеснот, джерело наших радостей, перемога духа над плоттю; свято, завдяки якому небо відкрилося для людини...

Нехай мир, любов і радість будуть з усіма нами.

Христос народився! Славімо Його!

Уривок із різдвяного послання Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Володимира, Предстоятеля Української Православної Церкви

Возлюблені у Господі архіпастирі, високоповажні пастирі, чесне у Христі чернецтво, боголюбні миряни – брати й сестри! Минуло більше ніж 2000 років відтоді, як звершилося Різдво Христове, але Свята Церква не припиняє благовістити людству про прихід у світ Спасителя!

З народженням Христа у плоті від Діви Марії людське єство в Особі Сина Божого з’єдналося з єством Божественним. Христос став Родоначальником оновленого благодаттю людства – новим Адамом і Відновлювачем первісного благодатного стану, притаманного людській природі до гріхопадіння.

У своїх натхненних гімнах Різдву Христовому Свята Церква благовістить: “Вифлеєм відкрив Едем. Прийдіть, подивимось, ми знайшли таємничу їжу, прийдіть, отримаємо з печери істинно райське!” (ікос канону на Різдво Христове).

Пришестя Христа у світ було відкрите не багатьом: лише кільком простим пастухам і царственим волхвам. У переповненому людьми Вифлеємі, який є образом цього суєтного світу, не знайшлося гідного місця для Месії. Світ не впізнав свого Спасителя.

Перед Істинним Христом, який приніс на землю Божественну правду, мир і любов, Вифлеєм зачинив міські ворота і двері своїх будинків. Богонемовляті дали притулок печера і ясла, які є образом наших душ і сердець.

Сердечно вітаючи всіх вас, улюблені брати і сестри, з благословенним святом Різдва Христового та Новоліттям, прикликаю на вас благословення й щедрі милості Народженого від Приснодіви Марії Богонемовляти Христа!