25 грудня святкують Різдво всі християни, різниця лише в тому, за яким календарем. Отож, усіх, хто святкує Різдво за григоріанським календарем, “Пошта” вітає з цим величним святом!

Традиційно для нашого міста нинішній день є особливий, адже багато львів’ян вважають себе католиками західного обряду, бо походять із польських родин або мають польське коріння. І навіть для тих, хто святкуватиме за східним обрядом, цей день має особливе значення, адже, по-перше, – святкують наші сусіди, по-друге – це нагадування про те, що до нашого Різдва залишилося менш як два тижні. Та й, зрештою, багато греко-католиків у часи комунізму приходили до кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії на великі свята, приймали тут таїнства, тому й сьогодні за традицією приходять до храму зустріти близьких, привітати їх зі святом.

Власне святкування розпочалося ще вчора зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого. Ввечері 24 грудня вся родина збирається за столом на Вігілійній вечері (Святій вечері). На столі – вечеря, яка традиційно складається з 12 страв. Римо-католицька церква не вимагає, щоб вечеря була пісна, проте на наших землях вже віками склалася традиція у Свят-вечір не вживати м’ясних страв. “Вігілія” з латинської означає чування, тому, як належить, розпочинають її з молитви та обов’язкового читання уривка зі Святого Письма про народження Христа.

Родина ділиться облатком, при цьому кожен складає побажання один одному на наступний рік. У дні святкування Різдва встановився звичай заломлювати “різдвяний хліб” – особливі прісні облатки, які освячуються в храмах під час Адвенту (Різдвяного посту), – і їсти його як перед святковою трапезою, так і під час привітань один одного зі святом. “Облаток – це символ Доброти, що приходить у світ. Люди діляться хлібом, бо Ісус також приходить до нас у літургії як хліб, і кожен може прийти і прийняти Його”, – каже “Пошті” вікарій кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії отець Сергій Різник.

Особливу честь та пошану серед вірних має й особлива Пастирська служба, або, як ще її називають, “Пастирка”, вона служиться на спомин того, як вночі прийшли пастухи привітати Ісуса. Служать її ввечері або вночі перед Різдвом. Це дає можливість вірним першими, як ті бідні пастухи, привітати Новонародженого Спасителя. Розпочинають службу з освячення вертепу, шопки.

“Різдво найбільша урочистість, бо Ісус приходить у наш світ, щоби бути Богом з нами, бути Емануїлом. Він не є Богом великих святих, Він є Богом для нас, простих, для кожної людини, і хоче діяти в житті кожної людини. Він приходить як звичайна людина, як маленьке дитя. Будучи найбільшим із царів, народжується не в палаці, а в бідній стайні, в родині звичайних простих людей. Важливо, щоб кожна людина прийняла Його у своє серце. Кожен старається перед Різдвом висповідатися, поєднатися з Богом, щоб прийняти його у своє серце у Святому Причасті. У Різдво приходить у світ Спаситель, з Різдва починається відкуплення людини, Слово Боже стало тілом, щоб довершити його у хресній смерті та  у світлому воскресінні”, – каже отець Сергій Різник.