Росія створюватиме військові бази за кордоном і вербуватиме до війська іноземців

Минулого тижня російський президент (а за сумісництвом і головнокомандувач) Дмітрій Мєдвєдєв відвідав Нижегородську область, де відбувалися військові навчання на полігоні “Гороховєцкій”. Зустріч глави держави з учасниками збору командирів з’єднань збройних сил РФ стала справжньою сенсацією.

Наговорив Мєдвєдєв багато всього, але ми зосереди­мо увагу на двох моментах. Отож, відповідно до проекту указу, опублікованого на сайті російського міноборони, служити за контрактом у військах РФ зможуть громадяни будь-якої країни віком від 18 до 30 років, які знають російську мову й пройшли дактилоскопію. Через три роки служби їм надаватимуть російське громадянство. А тепер уявіть собі, скільки безробітних українських (білоруських, грузинських, вірменських) хлопців візьмуть до рук російські автомати замість того, щоб збирати мандарини в далекій Португалії? Фактично Росія заманює в країну перспективних іммігрантів: молодих, здорових, амбітних, здатних оживити економіку та бізнес (не віч­но ж вони служитимуть у війську).

Інший цікавий момент – Мєдвєдєв дав чітко зрозуміти, що Росія хоче відкрити нові військові бази за кордоном. “Як ви розумієте, бази на територіях іноземних держав за розпорядженням президента РФ не створюються. Для цього необхідно провести складну політико-дипломатичну роботу, для того, щоб інші держави розглядали нас як елемент зміцнення власної безпеки”, – сказав він. І продовжив: “Не буду приховувати від вас, деякі ідеї на цю тему в нас уже є, але озвучувати їх я зі зрозумілих причин не буду. В цьому сенсі наші нинішні партнери мають набагато кращі умови, тому що вони понатикали собі баз у всіх частинах світу”. Експерти одностайні: слова про “партнерів” стосуються насамперед США, Британії та Франції, які зберігають військову присутність у всіх регіонах світу. На відміну від них, Росія нині має єдину військову базу в далекому зарубіжжі – пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ у сирійському порту Тартус.

Питання розширення військової присутності Росії стосуються головним чином створення пунктів забезпечення російських кораб­лів на території іноземних держав. На думку експерта російської Академії геополітичних проблем, капітана першого рангу Константіна Сівкова, російські бази вже незабаром можуть з’явитися у В’єтнамі, Сирії та Алжирі. “З алжирських джерел надходять відомості, що Росія придивляється до бази в Мерс-ель-Кебірі. Крім того, може йтися про розконсервацію в’єтнамської Камрані та сирійської Латакії. Не виключено, що свої бази для російського ВМФ можуть надати й деякі латиноамериканські союзники”, – повідомив капітан першого рангу.

Нагадаємо, що СРСР мав широку мережу закордонних військово-морських баз (дивися «Довідку «Пошти»). Після розпаду СРСР майже всі вони були ліквідовані, оскільки російське керівництво вважало їх утримання невиправдано дорогим.

Тепер, судячи з усього, Москва згадала, що колись була столицею однієї з двох наддержав. І господарям Кремля закортіло знову відчути себе на вершині світу, нав’язуючи свою волю іншим країнам і маючи можливість пригрозити комусь кулаком з котроїсь закордонної бази. Тим більше, що вояків росіянам не бракуватиме: іноземців, які знають російську мову, вистачить не на одну війну.

Марина Нікіфорчук