Сайт “Wikileaks” оприлюднив 250 тисяч секретних дипломатичних листів, які посольства США надсилали до Держдепартаменту

Експерти вже прогнозують міжнародні скандали, адже в своїй переписці американські дипломати, впевнені в тому, що її зміст ніколи не стане надбанням громадськості, не надто добирали слів.

Хоча в неділю “Wikileaks” був заблокований для користувачів у результаті атаки невідомих гакерів, публікації сенсаційних матеріалів це не завадило, оскільки вони заздалегідь були передані низці впливових мас-медіа, зокрема, “The New York Times”, “The Guardian”, “Spiegel Online”, “El Pais” і “Le Monde”.

Отож, стали відомі не надто приємні характеристики, які американські дипломати давали світовим лідерам. Так, Дмітрія Мєдвєдєва американці називають “блідим і нерішучим”. Натомість Владіміра Путіна назвали “Alpha-rude” (в англійському варіанті “alpha-dog”), тобто “альфа-самець”, “ватажок зграї”. Сільвіо Берлусконі, на думку американських дипломатів, є “політично і фізично слабким” персонажем, виснаженим до того ж своїми невгамовними сексуальними походеньками. Президента Франції Ніколя Саркозі, якого працівники посольства США описали як “владну й образливу” людину, яка вкрай грубо поводиться зі своїми підлеглими, названо “голим королем”. Афганського лідера Гаміда Карзая обізвали “параноїком”, а Магмуда Агмадінежада – “Гітлером”.

Також серед матеріалів “Wikileaks” є секретна інструкція, датована липнем 2009-го і підписана держсекретарем США Гілларі Клінтон. У ній американських дипломатів зобов’язали дістати вичерпну інформацію про чиновників ООН, зокрема, про паролі та персональні ключі доступу, що використовуються для ведення офіційного листування, номери кредитних карток, адреси електронної пошти, номери мобільних телефонів тощо.

Також у документах, опублікованих “Wikileaks”, йдеться і про таке:

– небезпеку того, що пакистанські ядерні матеріали можуть бути використані для виробництва ядерної зброї;

– корупцію в уряді Афганістану, що підтримується Заходом (зокрема, історію про високопоставленого чиновника, який вивіз за кордон у своєму багажі понад 50 мільйонів доларів готівкою);

– зв’язки російської влади з організованою злочинністю;

– дискусії американських і південнокорейських чиновників про можливе об’єднання двох Корей – у тому випадку, якщо відбудеться повний розвал КНДР.

Реакція Америки на публікацію не забарилася. Член комітету в справах національної безпеки Конгресу Пітер Кінг закликав внести “Wikileaks” до розряду терористичних організацій: “Wikileaks” чинить так, як чинять тільки терористи: підриває авторитет американського уряду, здійснює бездумні дії, які можуть коштувати людських життів. Я розумію, що все це робиться на знак незадоволення нашою політикою, але подібні кроки ставлять під загрозу життя американців. Під загрозою і життя членів урядів, які відкрито не дружать зі США, але ведуть з нами переговори за кулісами. Тому для мене це – все одно що напад терористів”.

P.S. А насамкінець – найцікавіше. Як стверджує “Wikileaks”, лівійський лідер Муаммар Каддафі всюди подорожує з “розкішною українською медсестрою”. Більше того, загалом у нього чотири особисті медсестри з України, але найбільше Каддафі до вподоби 38-річна Галина Колотницька. Чи існують між ними романтичні стосунки, чи все обмежується банальними заштриками – не знає навіть “Wikileaks”.

Марина Нікіфорчук

Некомерційний сайт “Wikileaks”, став знаменитим у липні цього року, коли оприлюднив 77 тисяч секретних документів про війну в Афганістані, частина з яких стосується репресій проти мирного населення. А в жовтні на сайті з’явилося майже 400 тисяч документів про війну в Іраку. Серед матеріалів “іракського досьє”, крім рутинних військових звітів, містилися відомості про те, що іракські спецслужби катують і вбивають ув’язнених, а американці нічого не роблять, аби покласти цьому край.

Не дивно, що засновник “Wikileaks” австралієць Джуліан Ассандж відтепер не має спокою, до того ж американці вирішили звести з ним порахунки чужими руками. Через три тижні після публікації “афганського досьє” дві громадянки Швеції звинуватили його в зґвалтуванні, на основі чого видано міжнародний ордер на його арешт. Нині Ассандж сподівається отримати політичний притулок у нейтральній Швейцарії.