Наступного тижня парламент має намір приступити до розгляду у другому читанні проекту Житлового кодексу. Ця подія обіцяє не менший резонанс, аніж розгляд Податкового кодексу. Про підприємців влада ще могла сказати “протестують, бо не хочуть платити”. Питання реформування житлового господарства країни зачіпає за живе кожен квадратний метр і його власників, і стоятиме воно перед політиками обуреним натовпом у вигляді плакатів: “А де ж нам жити?”. Час “Х” реформування житлової сфери України заплановано на 2 грудня.

Ми досі живемо за кодексом 1983 року УРСР. Тому потреба в новому документі й справді назріла давно. Адже цим документом не регламентовано питань приватизації, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та багато іншого.
Нині законотворці пропонують революційні зміни у сфері житлового господарства. Насамперед вони стосуються тих, хто любить платити за житлово-комунальні послуги від випадку до випадку. Нововведеннями передбачено, що тим, хто не сплачує справно щомісяця, нараховуватимуть пеню на суму боргу.

Крім того, вводиться поняття соціального житла. Визначено, що його надаватимуть кільком категоріям громадян.  Позачергово житлом із фонду соціального призначення забезпечуватимуть сім’ї, у яких п’ять і більше дітей, а також – якщо у сім’ї на світ з’явиться трійня. А також сім’ї, у яких є дитина-інвалід віком до 18-ти років або інвалід дитинства І або ІІ груп.

Таке ж право на позачергове житло з фонду соціального призначення матимуть Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також ті, хто нагороджений орденами “Слави”, “Трудової слави”, “За службу Вітчизні у Збройних силах СРСР” усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями “За відвагу”.  Таких претендентів на соціальні квадратні метри з кожним днем все менше.

З введенням у дію Житлового кодексу документи на взяття на квартирний облік при місцевих виконкомах більше не прийматимуть у таких категорій населення:

– громадян, котрі, відповідно до чинного законодавства, мають право на отримання соціального житла;

– забезпечені житлом за рахунок державного чи комунального фондів спецпризначення;

– забезпечені житлом з комунального житлового фонду на умовах найму за доступну плату.

До справжнього соціального вибуху може призвести норма Житлового кодексу, що стосується реконструкції мікрорайонів. Передбачено, що людей виселятимуть з будинків, які заважають будувати дороги та мости. Така ж норма стосується і старих будинків. Навіть якщо 90% його мешканців виступатимуть проти, будинок рішенням влади  все одно зрівняють із землею. Щоправда, передбачено, що власник повинен отримати взамін квартиру, котра не гірша, ніж та, з якої його виселяють. Тих, хто особливо впиратиметься, влада переселятиме через суд у рівноцінні за квадратурою помешкання, або ж компенсовуватиме їх ринкову вартість. Але знову ж таки, у розрахунки потраплять лише квадратні метри, а не престижність мікрорайону, екологічний стан, розвиток інфраструктури, поверх і тому подібне.

За логікою українських реалій, тих, хто покладе око на кілька нинішніх “хрущовок” із наміром перетворити їх у престижний мікрорайон новобудов, зупинити буде важко. Тому і ті, хто доживає віку в будівлях імені Микити Сергійовича, і ті, хто кілька років тому мав необережність придбати квартиру у тих будинках, можуть опинитися на околицях міст чи деінде.

Тим паче, що влада обіцяє нам небувалий будівельний бум з введенням у дію Житлового кодексу та прийняттям закону про зменшення кількості дозволів та ліцензій для початку будівництва.

Олег Мельник