Іван Квик, начальник Державної житлово-комунальної інспекції у Львівській області

Для багатьох жителів Львівщини, які користуються послугами центрального опалення, настання холодів – тривожний час.  Адже не завжди у наших помешканнях так тепло, як би  цього хотілося. Про те, від кого залежить забезпечення належної якості послуг теп­лопостачання та куди звертатися, якщо послуга незадовільна, “Пошта” спілкується з начальником Державної житлово-комунальної інспекції у Львівській області Іваном Квиком.

– Скажіть, будь ласка, як діяти, якщо опалення ввімкнули, а у помешканні все ж холодно?

– Насамперед треба з’ясувати, чому тепла немає. Поспілкуйтеся з сусідами по сходовій клітці, по стояку, запитайте, яка ситуація у них. Якщо труба в них тепліша, ніж у вас, то це означає, що є певна технічна причина – не відбувається належна циркуляція енергоносія. І усунути її має комунальне підприємство (КП), яке обслуговує будинок.

– Нормативи теплового режиму в приміщеннях не змінилися?

–  Ні. Температура в приміщенні має бути не нижчою +18 градусів, а в наріжних кімнатах – не менше +20. Якщо цих нормативів не дотримуються, мешканець має звернутися зі заявою до комунального підприємства, а мешканці відомчих будинків – до власника. Впродовж двох днів комісія в складі представників КП,  теплоенерго, заявника та двох сусідів має вийти на місце, зробити заміри температури та скласти відповідний акт. А тоді провести перерахунок: мінус 5% за кожен градус, якщо ж температура нижча +12 градусів, а в наріжних кімнатах – +14 – плата за теплопостачання не нараховується взагалі.

– Прошу сказати, що робити, коли представники цих організацій не приходять за заявою?

– Тоді мешканці реєструють свою заяву про порушення нормативів теп­лопостачання в КП чи у власника, а на місце виходять заявник і два сусіди, складають акт і подають та реєструють його в КП. Якщо ж у перерахунку плати за теплопостачання відмовляють, необхідно звертатися до суду.

– Чи є якісь умови, які можуть завадити отримати перерахунок?

– Заявник має пам’я­тати, що на позитивне вирішення проблеми він може розраховувати лише тоді, коли тепло “не втікає” з помешкання. Тобто, якщо не стоять енергоощадні вікна і двері, то ті, які є, необхідно відповідним чином ущільнити. Зазвичай люди досить сумлінно це роб­лять. А також лише тоді, якщо не було самовільного втручання мешканців у мережу теплопостачання (заміни радіаторів опалення, збільшення їх кількості, встановлення регуляторів, кранів тощо).

– Що ще є важливим для належного теплопостачання в помешкання?

– Добре утеплена система теплопостачання в підвальних приміщеннях. Теплоносій мають подавати в квартири за температури, яка задана згідно з розрахунками, а не витрачати на обігрів підвалів. Якщо бракує коштів на сучасну ізоляцію, то хоча б утеплити їх підручним матеріалом. Є інша проблема: в загальних коридорах не часто побачиш вікна з подвійними шибками. Переважно стоїть одна шибка і та розбита. У великих будинках, як свідчить практика, суцільні скла довго не стоять. А всюди, в усіх вікнах мало би стояти по два скла. Двері, вікна та брами під’їздів також не завжди належним чином зачиняються.

– А хто має про це подбати?

– Комунальне підприємство, яке обслуговує цей будинок, чи відомство, яке є власником будинку, ОСББ. Якщо є проблема, треба звертатися до свого ЛКП, яке має миттєво зреагувати. Мешканці платять за належне утримання будинку 16 – 20 копійок з метра квадратного. Це передбачено в квартирній платі, у статті на утримання інженерних мереж (в кожному під’їзді є розраховані для будинку складові тарифу квартплати). Тож можна порахувати, скільки гривень за рік отримало КП на утримання інженерних мереж будинку. Керівник КП має прозвітувати, як були витрачені ці кош­ти, що зроблено. Бо платити за тепло, яке “втікає”, ніхто не хоче. А контролювати мають насамперед мешканці будинку: чи утеплені труби в підвальних приміщеннях, чи вікна засклені, чи зачинені двері. Тому треба контролювати і змушувати КП справно виконувати свою роботу.

– У багатоповерхових будинках часто виникає проблема, коли теплоносій у квартири на верхніх чи нижніх поверхах подається вкрай незадовільно, мешканці просто мерзнуть. Це можна якось вирішити?

– Зазвичай дев’ятипо­верхові будинки, наприклад, на Сихові, мають верхню систему розводки і, коли планувалася забудова, розроблявся проект опалення, проектант передбачив, які мають стояти батареї, радіатори, скільки необхідно “ребер” тощо. Та мешканці понаставляли їх, скільки хотіли, тому на верхніх поверхах відкриті кватирки, а мешканці першого – другого поверхів мерзнуть. У будинках, де є нижня система розводки, навпаки – верхні поверхи потерпають від недогріву. Майже всі квартири у нас приватизовані, тож ніхто не пустить до свого помешкання, аби демонтувати зайві “ребра” батарей. Тому, на мій погляд, варто би було провести реконструкцію системи центрального опалення. Щоб не розбалансувати систему, треба проблемні поверхи вмикати через дросельну шайбу від прямої врізки. Щоправда, це коштує грошей: треба дві додаткові труби тягнути. Але тільки так можна подати тепло до цих помешкань, щоб не постраждали інші.

–  Це реально зробити?

–  Так, але треба, щоб ініціативна група разом із керівником КП взялася за цю ідею, замовила проект реконструкції  і обладнала експериментально один будинок чи кілька під’їздів або стояків. Щоб під час опалювального періоду побачити результат. Гроші ж на таку реконструкцію можна просити цільово з міського бюджету, або мешканці можуть укласти угоду з комунальним підприємством, яке обслуговує будинок, за якою вони закуповують матеріали, а КП виконує роботи.

– Відповідні структури на місцях, на Вашу думку, достатньо працюють для того, аби вирішити конкретні проблеми мешканців?

– Кількість звернень, що надходить до нас, свідчить про те, що ще далеко не все у житлово-комунальній сфері робиться так, як треба. Хоча є багато прикладів оперативної та професійної роботи. Але в інспекцію люди йдуть тоді, коли на місцях не можуть достукатися до керівників комунальних підприємства, органів місцевого самоврядування. Ми радимо мешканцям, як вирішити те чи інше питання. На жаль, не завжди вдається допомогти. Щоб вирішити ту чи іншу проблему, скеровуємо листа у відповідний орган самоврядування і просимо провести необхідні роботи. Але і нам, на жаль, нерідко надсилають відписки, перекладають відповідальність на інших.

Ольга Хворостовська