У поминальні дні до львівських кладовищ буде легше доїхати

Відклавши щоденні клопоти, жителі Львівщини традиційно 1 листопада йдуть на кладовища, щоб пом’янути близьких і рідних. Несуть квіти, запалюють свічки, моляться. А напередодні обов’язково впорядковують могили, і не тільки своїх близьких, а й ті, які ніхто не доглядає.

Ця традиція прийшла до нас від сусідів-поляків, адже саме в них найбільше серед усіх католиків розвинувся цей звичай. У Польщі цей день вихідний. Уся ж Західна церква вшановує 1 листопада Усіх Святих, а померлих згадує наступного дня, 2 листопада.

Традиція вшанування святих постала ще в перші століття християнства, коли громада збиралася в день “народження до неба” пом’янути святого мученика. Так постав християнський календар. Однак він не міг вмістити усіх, чиє життя було свідоцтвом віри. Тому поступово народжується свято, яке в один день згадує всіх святих – відомих і безіменних, канонізованих і тих, про чию святість знає лише Бог.

Спочатку його відзначали 13 травня, з нагоди освячення близько 610 року Папою Боніфатієм IV на місці римського Пантеону церкви  на честь Діви Марії та усіх мучеників. Століттям пізніше Папа Григорій ІІІ (731 – 741) освятив у базиліці Св. Петра каплицю на честь Спасителя, Його Пресвятої Матері, всіх апостолів, мучеників, ісповідників Христа та всіх досконалих праведників, які спочили в усьому світі. Хоча достеменно не відомо, коли саме це відбулося, але відтоді 1 листопада в деяких країнах починають вшановувати Всіх Святих. У Х – ХІ ст. відзначення цього дня стає популярним на Заході, а Папа Григорій VII (1073 – 1085) скасовує відзначення його 13 травня і офіційно встановлює звершення пам’яті Усіх Святих 1 листопада.

Традиція ж вшановувати пам’ять померлих у певний день виникла в монастирях. Проте остаточній появі поминального дня Західна церква завдячує абату Одилону з Клюні, який наказав в усіх підлеглих йому монастирях 2 листопада споминати всіх померлих. Звідти цей звичай поширився на всю Західну церкву.

У традиції Східної церкви також є день Усіх Святих, але він припадає на першу неділю після П’ятдесятниці, в такий спосіб наголошується особливий зв’язок святості з дією Святого Духа. Поминальними ж є усі суботи Великого посту, також Вселенське поминання померлих здійснюється у третій день Великодніх свят, у другий день П’ятдесятниці та Дмитрієву суботу.

“І хоч для нашої традиції цей звичай є запозиченим, – каже “Пошті” канцлер Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ о. Роман Синицький, – він усталився на наших теренах. Це ще один привід згадати тих, хто відійшов у вічність, запалити свічку, яка є символом Христа, впорядкувати місце їх останнього спочинку. Ми, як християни, маємо обов’язок молитися за душі тих, кого ми любимо, і цієї молитви не може бути забагато, тому наша Церква схвально ставиться до цього звичаю”.

До теми

У поминальні дні, 30 – 31 жовтня та 1 листопада, до міських кладовищ буде легше доїхати. Як повідомили в управлінні транспорту та зв’язку Львівської міськради, рух автобусів №77 та №78 продовжено від обласної туберкульозної лікарні до Сихівського кладовища. На автобусному маршруті №13а (вул. П. Куліша – с. Збиранка, Голосківське кладовище) збільшено кількість автобусів на дві одиниці, а на тролейбусному маршруті №11 – на  одиницю.

Ольга Хворостовська