Один з найдинамічніших регіонів світу є місцем найбільшої концентрації людей, які живуть у злиднях

Хоча Південна Азія набагато розвиненіша, ніж райони Африки, розташовані південніше від Сахари, а найбільша держава регіону Індія давно досягла статусу країни із середнім доходом, у Південній Азії значно більше бідняків, ніж в Африці. Парадокс, але бурхливе економічне зростання у Південній Азії поєднується зі збільшенням кількості жебраків.

Кількість людей, що живуть на менш ніж 1,25 долара США на добу, збільшилася з 549 мільйонів у 1981 році до 595 мільйонів у 2005-му. В Індії цифри за цей період збільшилися з 420 мільйонів до 455. У Південній Азії більш як 250 мільйонів дітей, які недоїдають, і понад 30 мільйонів, які взагалі не ходять до школи. Понад третина жінок страждає на недокрів'я. Рівень жіночої зайнятості є найнижчим у світі.

Водночас деякі регіони Південної Азії переживають нечуваний економічний бум, стрімко розвиваючи промисловість,нарощуючи експортний потенціал, засновуючи нові університети та дослідницькі центри. Ці регіони є предметом заздрощів для більшості країн “третього світу”, що також мріють впродовж життя одного покоління вистрибнути з трясовини відсталості і бідності та скористати з усіх принад глобалізації, панування демократичних цінностей та технологічного прогресу.

Фактично, Південна Азія являє собою ніби два різні світи. Причому прірва між рівнем життя мешканців одних і тих самих країн просто вражає. Одним пощастило народитися чи вчасно переїхати до регіонів, чиї темпи розвитку нагадують стрибки тигра, інші животіють у районах, де фабрики можна полічити на пальцях рук, а більшість люду, як за царя Гороха, мусить копирсатися в багнюці рисових полів, щоб якось прогодувати себе та дітей.

Індекси соціального розвитку й розвитку людського потенціалу тут ще гірші, ніж у регіонах Африки південніше від Сахари (які завжди вважалися найбіднішою частиною світу). Найбільші проблеми Південної Азії – бідність, конфлікти, голод і ґендерна нерівність – також сконцентровані у відсталих регіонах, де існують обмеження для економічного росту, тому що географія, освіта й глобалізація сприяють концентрації економічної активності у провідних регіонах.

Експерти попереджають: Південна Азія перебуває на критичному етапі своєї історичної трансформації, коли посилення економічної нерівності може задушити сам економічний ріст. Щобільше, дедалі очевиднішою стає загроза збройних конфліктів, причому як міждержавних, так і внутрішніх. Розташовані тут країни надзвичайно строкаті як національно, так і релігійно. Будь-яка подібна мішанина є потенційно небезпечною. А за умови економічної вищості одних регіонів над іншими до прадавніх міжнаціональних і міжрелігійних образ та суперечок додається й банальна сусідська заздрість. Коли в сусіда хата під бляхою, а твоя крита соломою – виникає бажання сусідську хату спалити. За таких умов громадянська війна – справа лише часу.

Не варто забувати і про релігійних фанатиків, які сенс життя бачать у підбурюванні люду до різанини “неправовірних”. Причому мова не лише про мусульманських фундаменталістів. Повірте, затяті сикхи, індуїсти чи джайністи нічим не кращі за соратників Осами бін Ладена. А коли пропаганда релігійної ворожнечі накладається на кричущу економічну нерівність – чекай біди. Заклик “Менше риби чужинцям” значно привабливіший, ніж “Вони моляться не тому богу”. Перевірено історією.

Довідка

До Південної Азії належать півострів Індостан, Індо-Гангська низовина та Гімалаї, а також острів Шрі-Ланка та низка дрібніших островів. У політико-географічному плані до Південної Азії належать такі держави: Індія, Пакистан, Бангладеш, Непал, Бутан, Шрі-Ланка, Мальдіви. Південна Азія займає територію 4,5 квадратного мегаметра (10% усієї Азії та 3% всього суходолу світу), але її населення становить 40% населення Азії та 22% населення світу.
Джерело: wikipedia.org